Ухвала суду № 113885740, 26.09.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11554/23

Провадження № 1-кс/201/4129/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023046650000395, внесене до ЄРДР 05.09.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка має середньо-технічну освіту, заміжня, має на утриманні малолітніхдітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,не працює, зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.309 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

- прокурор ОСОБА_4

- слідчий ОСОБА_3

- підозрювана ОСОБА_5

- захисник ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад клопотання.

Слідчим відділом ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023046650000395, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2023, в якому 22.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладанням, у разі внесення застави, обов`язків.

Позиції учасників.

Прокурор зі слідчим клопотання підтримали.

Підозрювана ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечила.

Захисник ОСОБА_6 підтримав думку своєї підзахисної, звернув увагу на необґрунтованість підозри і на недоведеності ризиків, наголосив, що ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України не затримана, за першим викликом з`являється до слідчого і до суду, має тісні соціальні зв`язки: чоловіка, який служить в ЗСУ, та трьох малолітніх дітей.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У провадженні СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023046650000395 від 05 вересня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час, але не пізніше 05.09.2023, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому місці, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини, обіг якої обмежено метамфетамін, в особливо великих розмірах, без мети її подальшого збуту, у невстановленої особи, при невстановлених обставинах, порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, придбала 63,0837 грама кристалічної речовини запаковану в прозорий сліп пакет, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, маса якої становить 38,5694 грама, який утримуючи при собі, сидячи на передньому пасажирському сидінні, почала незаконно зберігати та перевозити в салоні транспортного засобу марки «BMW Z4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням іншої особи, вулицями Соборного району міста Дніпра, без мети подальшого її збуту.

Далі, 05.09.2023, о 21:40 год за адресою: м. Дніпро, біля буд. №10Д по вул. Набережна Перемоги, працівниками УПП у м. Дніпро, був зупинений транспортний засіб марки «BMW Z4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за порушення правил дорожнього руху п.2.3 в ПДР. Поліцейські, на підставі ч. 2 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» (поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб), відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в ході якої у пасажирки транспортного засобу гр. ОСОБА_5 , при собі було виявлено прозорий сліп пакет, в середині, якої знаходилась кристалічна речовина. У зв`язку із чим на місце викликано слідчо-оперативну групу ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

У подальшому, 05.09.2023 року в період часу з 22:51 год. по 23:24 год., за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд.10Д, дізнавачем СД ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в присутності залучених понятих та адвоката, проведено огляд, в ході якого у ОСОБА_5 виявлено та вилучено 63,0837 грама кристалічної речовини, запаковану в прозорий сліп пакет, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, маса якої становить 38,5694 грама, яку ОСОБА_5 незаконно придбала, зберігала та перевозила, в особливо великих розмірах, без мети її подальшого збуту

Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, (Таблиця II Список №2) метамфетамін віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

22.09.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання та перевезення, психотропних речовин, в особливо великих розмірах, без мети збуту.

Щодо обґрунтованої підозри.

Згідно зіст. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст.8,9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Вважаючи доводи захисника щодо необґрунтованості висунутої підозри безпідставними, слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри повністю підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме:

- рапортом працівника УПП у м.Дніпро;

- протоколом огляду місця події від 05.09.2023 за адресою: мДніпро, вул. Набережна Перемоги, біля буд.10Д, у ході якого у ОСОБА_5 виявлено та вилучено сліп-пакет із кристалічною речовиною.

- допитами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вказали, що були запрошені в якості понятих для проведення слідчої дії, під час огляду місця події від 05.09.2023 за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, біля буд.10Д, у ході якого у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено сліп-пакет із кристалічною речовиною.

- допитами свідків працівників УПП ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які зупинили транспортний засіб транспортний засіб марки «BMW Z4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за порушення правил дорожнього руху та у пасажирки транспортного засобу гр. ОСОБА_5 , при собі було виявлено прозорий сліп пакет, в середині, якої знаходилась кристалічна речовина.

- висновком експерта №СЕ-19/104-23/30995-НЗРАП від 07.09.2023, згідно якого надана на експертизу волога кристалічна речовина масою 63,0837 г містить психотропну речовину, обіг якої обмежено-метамфетамін. Маса метамфетаміну становить 38,5694 г.

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність обрання на даній стадії досудового розслідування, підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Більш того, слідчий суддя звертає увагу, що з урахуванням результатів досудового розслідування будуть перевірені доводи сторони захисту щодо існування у захисту сумнівів щодо обґрунтованості підозри.

Слідчий суддя констатує, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту слідчому судді не наведено.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих їй дій, а тому доводи захисника в частині відсутності обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає безпідставними.

Слідчий суддя наголошує, що на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.

При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваної до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.

Щодо існування ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК(частина 2статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 частини 1статті 177 КПК України, які слідчим суддею визнані доведеними.

Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

На переконання слідчого судді, підозрювана ОСОБА_5 спроможна:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що згідно із ст. 12 КК України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, на думку слідчого судді, підозрювана з високою ймовірністю зможе вжити заходи щодо переховування від слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

- незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може здійснити спробу вплинути на свідків у кримінальному провадженні, експерта та спеціаліста, з метою примушування їх до надання неправдивих свідчень чи висновків з метою уникнення кримінальної відповідальності;

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Висновки.

Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри та ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1статті 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризику, доведеному в судовому засіданні.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, згідно положень ч. 4 ст. 194 КПК України, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 заміжня,чоловік служитьв ЗСУ, має на утриманні малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має постійне місце проживання, раніше не судима.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту обумовлюється відповідним ризиком, який встановлений слідчим суддею і є підтвердженим, і, на думку слідчого судді, у випадку незастосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрювана з високою ймовірністю зможе вжити заходи щодо переховування від слідства та/або суду.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як нічний домашній арешт у повній мірі забезпечить дотримання підозрюваною процесуальних обов`язків під час досудового слідства.

Щодо строку дії запобіжного заходу.

У відповідності дост. 219 КПК Українидосудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 3ст. 115 КПК Українипри обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.

Тому, оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру 22.09.2023, то досудове розслідування має бути закінченим до 22.11.2023 року, а тому саме до цього строку в межах 60 днів слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 392-393 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжнийзахід увигляді нічного домашнього арештуза адресою: АДРЕСА_2 в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, тобто до 22 листопада 2023 року включно.

На підставі ч. 5ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 на строк дії ухвали суду наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-не залишати місце постійного проживання з22-00 години до 07-00 години кожного дня, за винятком випадків переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до житла після відбою повітряної тривоги;

-не відлучатись з території м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження (за виключенням випадків безпосередньої загрози життю та здоров`ю внаслідок збройної агресії рф проти України);

- утриматися від спілкування зі свідками і експертами у даному кримінальному провадженні;

- за наявності, здати на зберігання доорганів міграційноїслужби свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Попередити ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виконання ухвалислідчого суддіпокласти на прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1