Рішення № 11388451, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.10                                                                                           Справа№ 13/140(2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Станько Л.Л.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ватфарм”, м. Черкаси

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база „Данфарм”, м. Львів

про стягнення 167’963,89 грн.

за участю представників:

від позивача: Крот О.Г. - представник

від відповідача: не з’явився

          Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Ватфарм” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база „Данфарм” про стягнення 167’963,89 грн. заборгованості за поставлений товар, з них 149’800,29 грн. - основного боргу, 11’590,76 грн. - пені, 4’393,34 грн. - втрат від інфляції, 2’179,50 грн. - 3% річних, а також 1’679,64 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 19.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився та подав заяву у якій просить суд зменшити розмір основного боргу з 167’963,89 грн. до 137’570,94 грн. у зв’язку з тим, що протоколом про залік взаємних вимог від 30.08.2010 р. сторони, відповідно до ст.601 ЦК України, здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 12’229,35 грн. Крім того, представник позивача подав у судовому засіданні акт звірки розрахунків за період 10.08-29.08.2010 р., згідно з яким сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на 29.08.2010 р. становить 137’570,94 грн. За таких обставин суд розглядає справу в межах заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог суду не виконав, проте направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю участі повноважного представника у судовому засіданні та для можливості долучення до матеріалів справи доказів, що спростовують вимоги позивача. Клопотання відповідача підлягає відхиленню, оскільки суд надав сторонам достатньо часу для виконання вимог ухвали суду від 19.08.2010 р.

В матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв’язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін позивача, суд встановив:

Між ВАТ „ФатФарм” (правонаступником якого є ТзОВ „Ватфарм”) (позивачем) та ТзОВ „РАБ „Данфарм” (відповідачем) було укладено договір № 4 від 10.06.2010 р. поставки товару медичного призначення, відповідно до умов якого поставка товару здійснюється при наявності заявки покупця (відповідача) окремими партіями. Асортимент, кількість найменувань та ціна товару на кожну поставку зазначається у видатковій накладній, що є невід’ємною частиною договору. Покупець оплачує поставлений товар за ціною та у строки, вказані у накладній на кожну партію товарів. Дата отримання товару вказується уповноваженою стороною покупця у видатковій накладній під час отримання товару. Згідно з п.3.1. договору строк оплати є обов’язковим для покупця з моменту підписання видаткової накладної.

Як вбачається з позовної заяви, на виконання своїх обов’язків позивач надав відповідачу товар на загальну суму 152’455,56 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними: № ЛРН-0000278 від 29.09.2009 р. на суму 19’088,50 грн., № ЛРН-0000282 від 30.09.2009 р. на суму 844’63 грн., № ЛРН-0000304 від 09.10.2009 р. на суму 12’074,48 грн., № ЛРН-0000305 від 09.10.2009 р. на суму 1’318,31 грн., № ЛРН-0000307 від 12.10.2009 р. на суму 8’747,93 грн., № ЛРН-0000370 від 04.11.2009 р. на суму 3537,90 грн., № ЛРН-0000377 від 05.11.2009 р. на суму 5179,81 грн., № ЛРН-0000378 від 05.11.2009 р. на суму 1911,62 грн., № ЛРН-0000420 від 20.11.2009 р. на суму 5589,36 грн., № ЛРН-0000421 від 20.11.2009 р. на суму 755,57 грн., № ЛРН-0000435 від 26.11.2009 р. на суму 9901,64 грн., № ЛРН-0000486 від 23.12.2009 р. на суму 5526,57 грн., № ЛРН-0000498 від 25.12.2009 р. на суму 6311,17 грн., № ЛРН-0000499 від 25.12.2009 р. на суму 1256,04 грн., № ЛРН-0000509 від 30.12.2009 р. на суму 5612,57 грн., № ЛРН-0000510 від 30.12.2009 р. на суму 161,24 грн., № ЛРН-0000003 від 05.01.2010 р. на суму 2777,88 грн., № ЛРН-0000004 від 05.01.2010 р. на суму 374,76 грн., № ЛРН-0000014 від 13.01.2010 р. на суму 5429,86 грн., № ЛРН-0000015 від 13.01.2010 р. на суму 227,88 грн., № ЛРН-0000045 від 22.01.2010 р. на суму 9234,89 грн., № ЛРН-0000046 від 22.01.2010 р. на суму 663,92 грн., № ЛРН-0000060 від 01.02.2010 р. на суму 6586,89 грн., № ЛРН-0000061 від 01.02.2010 р. на суму 655,24 грн., № ЛРН-0000090 від 17.02.2010 р. на суму 8577,13 грн., № ЛРН-0000091 від 17.02.2010 р. на суму 1216,07 грн., № ЛРН-0000112 від 24.02.2010 р. на суму 7560,11 грн., № ЛРН-0000113 від 24.02.2010 р. на суму 1593,70 грн., № ЛРН-0000277 від 18.05.2010 р. на суму 7998,55 грн., № ЛРН-0000309 від 31.05.2010 р. на суму 3992,92 грн., № ЛРН-0000335 від 10.06.2010 р. на суму 6435,31 грн.

Відповідно до умов договору відповідач зобов’язався оплачувати поставлений товар з відстрочкою платежу 40 днів.

Проте відповідач своїх договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за поставлений позивачем товар оплатив лише частково на суму 1’342,16 грн. Отже заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом день розгляду справи у судовому засіданні із врахуванням протоколу про залік взаємних вимог від 30.08.2010 р. становить 137’570,94 грн., що підтверджується також актом звірки розрахунків.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526 та 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та в межах строків встановлених для їх виконання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно ст.3 Закону України „Про відповідальність на несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та п.6.1. вказаного договору за порушення строків виконання грошових зобов’язань позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Отже, за неналежне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11’590,76 грн., втрат від інфляції в розмірі 4’393,34 грн., 3% річних в розмірі 2’179,50 грн.

Відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У зв’язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог щодо основного боргу в сумі 12’229,35 грн. суд вважає за необхідне провадження у цій частині припинити.

Оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши думку представника позивача cуд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 137’570,94 грн. - основного боргу, 11’590,76 грн. - пені, 4’393,34 грн. - втрат від інфляції та 2’179,50 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд відповідно до ст.49 ГПК України покладає господарські витрати на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 43, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база „Данфарм” (79052, м.Львів, вул.Рудненська, 12; р/р 260007006 в ЛОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ № 320531558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ватфарм” (18018, м.Черкаси, пр-т Хіміків, 66; р/р 260080003981 в філії ПАТ „Укрексімбанк” м.Черкаси, МФО 354789, код ЄДРПОУ № 00306756) 137’570,94 грн. - основного боргу, 11’590,76 грн. - пені, 4’393,34 грн. - втрат від інфляції, 2’179,50 грн. - 3% річних та 1’679,64 грн. - витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

3.          Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 12229,35 грн. припинити.

4.          Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85, 91, 93 ГПК України.

Суддя