Ухвала суду № 11388393, 21.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.09.10                                                                      Справа № 16/75/07

суддя

Кредитор - Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція, м.Пологи Запорізької області

Боржник –сільськогосподарський виробничий кооператив “Україна”, с.Новоказанкувате Чернігівського району Запорізької області, вул.Леніна, 2, код ЄДРПОУ 03749589

про банкрутство

ліквідатор арбітражний керуючий Назаренко Л.С.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники:

від кредитора – Іванов С.Ф. ( дов. № 4967/І/10 від 25.05.10)

від боржника – ліквідатор Назаренко Л.С.

                                        В С Т А Н О В Л Е Н О :

Постановою господарського суду Запорізької області від 30.03.2007 у справі № 16/75/07 сільськогосподарський виробничий кооператив “Україна”, с.Новоказанкувате Чернігівського району Запорізької області, вул.Леніна, 2, код ЄДРПОУ 03749589 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором представлено на розгляд та затвердження суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури, а також звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора.

До реєстру вимог кредиторів банкрута ліквідатором включено:

1. Пологівська МДПІ, м.Пологи з вимогами до боржника в розмірі 189517,15 грн., з яких 106561,50 грн. третьої черги задоволення та 82955,65 грн. шостої черги задоволення.

2. УПФУ в Чернігівському районі Запорізької області, смт Чернігівка з вимогами до боржника в розмірі 7946,69 грн. шостої черги задоволення.

3. Чернігівський районний центр зайнятості, смт Чернігівка з вимогами до боржника в розмірі 10257,44 грн. другої черги задоволення, які погашені в повному обсязі.

4.Чернігівський районний комітет профспілки працівників агропромислового комплексу, смт Чернігівка з вимогами до боржника в розмірі 8201,30 грн. шостої черги задоволення.

Суд погоджується з доводами ліквідатора щодо віднесення вимог УПФУ в Чернігівському районі Запорізької області до шостої черги задоволення.

Так, статтею 2 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

За приписами ст.2 Закону України “Про систему оподаткування” будь-які податки та збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Тобто, податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України “Про систему оподаткування”, сплаті не підлягають.

Ст.ст.14, 15 Закону України “Про систему оподаткування” містять вичерпні переліки загальнодержавних та місцевих податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно з якими Закон не відносить суми відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах до категорії обов’язкових платежів, які мають сплачуватися платниками.

Відповідно до ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” обов’язковим платежем є збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який підлягає сплаті певним колом осіб на певних умовах та до якого відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій не відносяться.

Згідно до п. 2 ст. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Ст.9 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” , що регламентують витрати коштів Пенсійного та Накопичувального фондів, не відносять пенсії, що призначені на пільгових умовах, та відшкодовуються через професійні та корпоративні фонди, до виплат загальнообов’язкового характеру.

Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачені випадки призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно з частиною 3 статті 13 цього Закону дострокові пенсії залежно від умов праці можуть встановлюватись за результатом атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку. Отже, зазначеною нормою не визначено такого основного критерію збору, як загальнообов’язковість, натомість встановлена можливість сплати.

Враховуючи вимоги Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій не є виплатою загальнообов’язкових платежів, не відносяться до пенсійних виплат, які надаються за рахунок коштів Пенсійного фонду України або Накопичувального фонду. Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, вимоги УПФУ, які складаються з сум відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, за правовою природою виникнення зобов’язання не є ні страховими внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, ні податками та зборами (обов’язковими платежами), а тому відповідно до норм Закону “Про відновлення платоспроможності...”, приведених вище, ці вимоги мають бути підтвердженими у встановленому порядку.

Вимоги УПФУ в Чернігівському районі Запорізької області підтверджені рішеннями судів, є безспірними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до шостої черги задоволення.

Згідно представленого звіту арбітражного керуючого оплата послуг та витрати ліквідатора склали 125534,00 грн., з яких погашено 110350,24 грн.

Підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається, ліквідатором вжито всі заходи по проведенню та завершенню ліквідаційної процедури.

Суд зазначає, що згідно з п.8.2 ”Інструкції про порядок обліку платників податків”, затвердженої Наказом ДПІ від 19.02.1998 №80, органом державної податкової служби у місячний термін після отримання інформації про відкриття ліквідаційної процедури приймається рішення про проведення документальної перевірки.

Про необхідність проведення позапланової перевірки банкрута в місячний строк також наголошується в листі Вищого Господарського Суду України №05-6/520/78 від 05.02.2010, оскільки кредитор в силу ст.25, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зобов”язаний в місячний термін з дня отримання повідомлення про визнання боржника банкрутом заявити грошові вимоги до банкрута, то державна податкова інспекція повинна в цей термін здійснити позапланову перевірку банкрута.

Будь-які заяви, клопотання, інші документи від Пологівської МДПІ до суду не надходили.

Представник МДПІ в судовому засіданні пояснив, що заперечень щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідації банкрута немає, податковий борг сформовано остаточно, заборгованість ліквідатором визнана та включена до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

Згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, зокрема –інформаційними довідками органів ДАІ, БТІ, статистики, ЦДЗК, Дерджтехнагляду, після реалізації виявленої ліквідаційної маси, іншого рухомого та нерухомого майно за банкрутом не зареєстровано, корпоративних прав банкрут не має, рахунки в банківських установах закриті.

Таким чином, оцінивши звіт та ліквідаційний баланс, матеріали, що стосуються здійснення ліквідаційної процедури, вислухавши ліквідатора, суд вважає за необхідне звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затвердити, а також затвердити звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора.

Враховуючи що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення статутної діяльності СВК “Україна”, с.Новоказанкувате Чернігівського району Запорізької області слід ліквідувати, провадження у справі припинити.

Відповідно до ч.6 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги не задоволені за недостатністю майна вважаються погашеними.

Керуючись ст.ст. 5, 32, 34, ч.6 ч.1 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора затвердити.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс СВК “Україна”, с.Новоказанкувате Чернігівського району Запорізької області - затвердити.

Банкрута СВК “Україна”, с.Новоказанкувате Чернігівського району Запорізької області –ліквідувати.

Провадження у справі припинити.

Вимоги не задоволені за недостатністю майна вважати погашеними.

Ліквідатору передати до архіву фінансово-господарські документи банкрута.

Примірники ухвали надіслати кредиторам, ліквідатору, банкруту, державному реєстратору Чернігівської райдержадміністрації, ВДВС Чернігівського РУЮ, Головному управлінню статистики у Запорізькій області, відділу з питань банкрутства у Запорізькій області, Новоказанкуватській сільській раді.

Суддя Р.Ніколаєнко