Рішення № 11388024, 24.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.09.10 р. Справа № 34/185

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору з боку позивача: Служби єдиного замовника Київського району м. Донецька

про стягнення 6879,80грн.

За участю представників сторін:

від позивача Бурмістрова О.А. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

від третьої особи Рибалко С.О. (за довіреністю)

По справі була оголошена перерва з 12.08.2010р. на 25.08.2010р. на 09 год. 30 хвил. з 09.09.2010р. на 21.09.2010р. на 10год. 00 хвил. та з 21.09.2010р. на 24.09.2010р. на 10год. 00хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 6312,28грн., пені в сумі 309,02грн., 3% річних в сумі 86,73грн., інфляційних в сумі 171,77грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 6312,28грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, однак проти позову заперечує у повному обсязі, що відображено в протоколі судового засідання від 12.08.2010р. Також відповідач надав суду акти огляду якості наданих послуг по централізованому опаленню від 16.11.2009р. та від 20.01.2010р., які складені представниками ККП „Донецькміськтепломережа”, житлово-експлуатаційною організацією та відповідачем, в яких встановлено, що радіатори опалення в магазині проточні та мають діаметр 15 мм (норма 20мм), що перешкоджає отриманню теплової енергії в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору з боку позивача було залучено Службу єдиного замовника Київського району м. Донецька

Третя особа в письмових поясненнях від 21.09.2010р. (вхід. №02-41/40774) зазначає, що позивачем самостійно було здійснено демонтаж труб системи центрального опалення із заміною на нові, однак проведена заміна була здійснена позивачем без погодження із балансоутримувачем та за відсутністю відповідних документів, які дозволяють проведення даних робіт. В даному випадку самостійне переобладнання внутришньобудинкової системи центрального опалення могло призвести до часткового утворення повітряних скупчень та втрати теплоносія усередині приміщення.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, господарський суд, встановив :

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) та ОСОБА_1 (Постачальник) 06 жовтня 2009 року укладено договір №3759 про постачання теплової енергії в нежитлове приміщення, за умовами якого Постачальник зобовязується постачати теплову енергію до точки розподілу відповідно до балансової приналежності для опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення, площею 63,30кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити використану теплову енергію.

Відповідно до п. 3.2.9. Споживач зобовязаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах та в строки, передбачені даним договором.

Згідно із п. 5.1. договору Споживач здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому праві власності , знаходяться у нього в оперативному управлінні, або орендовані ним приміщення.

Сума оплати за теплопостачання в місяць на момент підписання договору всього складає 1090,79грн.Розрахунковим періодом є календарний місяць. (п. 5.2.-5.3 договору).

За приписами п. 5.4. розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються, як правило, на умовах 100% передоплати виключно в грошовій формі.

Пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, нараховується Постачальником протягом 1 року. (п. 7.1. договору).

Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє в частині постачання теплової енергії з 19.06.2009р. по 19.06.2012р. та якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заяви про його розірвання, договір вважається продовженим на наступний строк, в частині здійснення розрахунків за теплову енергію до їх повного виконання.

Договір підписано обома сторонами.

Факт підключення опалення за адресою: вул. Дворжака, 8 підтверджується актом включення теплопостачання від 23.10.2009р. та актом відключення опалення від 15.04.2010р., підписаного з боку споживача КП „ЖЕД №8”.

За надані послуги теплопостачання відповідно до договору №3759 від 06.10.2009р. позивачем були виставлені до оплати рахунки, зокрема, рахунок №3759 від 25.10.2009р. на суму 321,88грн., №3759 від 21.11.2009р. на суму 1090,79грн., №3759 від 11.12.2009р. на суму 1090,79грн., №3759 від 15.01.2010р. на суму 1090,79грн., №3759 від 15.02.2010р. на суму 1090,79грн., №3759 від 15.03.2010р. на суму 1090,79грн., №3759 від 15.04.2010р. на суму 536,45грн.

15 лютого 2010р. позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою оплатити борг за послуги теплопостачання в сумі 4685,04грн та направив на його адресу рахунки з жовтня 2009р. по лютий 2010р. та 31 червня 2010р. повторно направив листа з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 6312,28 та направив на його адреси рахунки за березень-квітень 2010р.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 6312,28грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із запереченнями відповідача щодо відсутності опалення в нежитловому приміщенні суд погоджується частково, оскільки в січні 2010року послуги з теплопостачання були отримані відповідачем не в повному обсязі, що підвереджується актом огляду якості наданих послуг від 20.01.2010р. (а.с. 49)

Згідно Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 р. „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення зменшення оплати за надання послуг на 5% за кожен градус відхилення здійснюється, якщо температура повітря в приміщенні непродовольчих магазинів нижче нормативної ( +15 °С).

Згідно акту обстеження від 16.11.2009 року в приміщенні магазину температура повітря складала 16-20 градусів Цельсія, що є вище за норму; згідно акту від 20.01.2010 року температура повітря у вищевказаному приміщенні складала 12-13 градусів Цельсія, що є нижче за норму.

У звязку із вищевикладеним позивачем в поясненнях від 24.09.2010р. (вхід. №02-41/41492) було зроблено перерахунок суми за надані послуги теплопостачання відповідно до якого нарахована суму за січень 2010року зменшена позивачем за один день на 3,52грн., оскільки в акті від 20.01.2010р. не вказаний період за який зафіксоване відхилення показників якості по центральному опаленню.

Суд погоджується із розрахунком позивача у цій частині та вважає, що сума 3,52грн. за січень 2010року заявлена позивачем безпідставно, відтак на цю суму суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відтак відповідач свої зобовязання за договором №3759 від 06.10.2009р. на відпуск теплової енергії належним чином не виконав, надані йому послуги не оплатив, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 6308,76грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 6308,76грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 86,73грн. та інфляційні в сумі 171,77грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 171,77грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 86,73грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 7.1. договору у розмірі 309,02грн.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення до 10%, що складає 30,90грн., виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст. 611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом встановлено що, згідно п. 7.1. договору пеня нараховується Постачальником протягом 1 року у розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ,

За висновком суду позивач надав обґрунтований розрахунок пені.

Однак згідно з положеннями Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян України за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи, що відповідач є одночасно фізичною особою та субєктом підприємницької діяльності господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку щодо можливості зменшити розмір пені до 10% що складає 30,90грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 6312,28грн., пені в сумі 309,02грн., 3% річних в сумі 86,73грн., інфляційних в сумі 171,77грн., задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р №26002150424971 в ДОФ АКБУСБ, код ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011) основний борг у розмірі 6308,76грн., пеню в сумі 30,90грн., 3% річних в сумі 86,73грн., інфляційні в сумі 171,77грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 101,93грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,83грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя