Ухвала суду № 113879722, 26.09.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11173/23

№ 1-кс/755/3008/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Херсон, українцю, громадянину України, офіційно не працюючому, з неповною загальною середньою освітою, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040002727 від 01.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року, який в подальшому продовжений та діяв на день вчинення злочину, вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 01.08.2023 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік будинку № 52 по вул. Лохвицькій, що в м. Києві, помітив належний ОСОБА_6 транспортний засіб марки «Ford Focus», чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який був зачинений, що обмежувало та перешкоджало вільному доступу та незаконному потраплянню сторонніх осіб до майна, яке знаходилось у салоні автомобіля, а отже, доступу до сховища, яке є володінням особи. У цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, яке зберігається в салоні зазначеного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою власного протиправного збагачення, ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими для інших осіб, підійшов до вищевказаного автомобіля, розбив рукою скло правих задніх дверей вищевказаного автомобіля, чим подолав технічну перешкоду доступу до салону вказаного автомобіля, який є сховищем у володінні потерпілого ОСОБА_6 .У подальшому, продовжуючи свої злочинні наміри, направлені на викрадення чужого майна повторно, ОСОБА_4 незаконно проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав належну ОСОБА_6 шторку для багажного відділення, встановленою вартістю 2170 гривень, після чого, з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду встановленою вартістю 2170 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у сховище.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2023 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, перебуваючи неподалік будинку № 52 по вул. Лохвицькій, що у м. Києві, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме транспортного засобу марки «Ford Focus», чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , з метою приховування доказів вчинення ним кримінального правопорушення, а саме крадіжки. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, а саме транспортного засобу марки «Ford Focus», чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 та, обравши метод підпалу, як спосіб пошкодження чужого майна, що є загальнонебезпечним способом, та усвідомлюючи свої дії, ОСОБА_4 приблизно о 02 годині 30 хвилин, перебуваючи неподалік будинку № 52 по вул. Лохвицькій, що у м. Києві, виявив та незаконно проник до вищевказаного транспортного засобу. В подальшому, перебуваючи в салоні вищевказаного транспортного засобу, ОСОБА_4 за допомогою власної запальнички підпалив поліетиленову плівку, яку виявив в салоні даного автомобіля, у зв`язку з чим, сталося займання всередині салону автомобіля «Ford Focus», чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого, пошкоджено даний автомобіль, чим заподіяно шкоду потерпілому ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.

01 серпня 2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02 серпня 2023 року в порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.09.2023 року, з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Однак, для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних та слідчих дій, а саме: отримати висновок пожежно-технічної експертизи; отримати висновок експертизи матеріалів, речовин та виробів; отримати висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи; провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, підозрюваному, його захиснику та потерпілому; скласти обвинувальний акт, який слід вручити підозрюваному, та при необхідності, виконати інші слідчі та процесуальні дії.

У зв`язку з цим, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні у строк до 02.10.2023 року об`єктивно неможливо внаслідок складності провадження.

Виконати зазначені процесуальні дії в двохмісячний строк раніше не виявилося можливим внаслідок складності кримінального провадження (необхідність тривалого проведення значної кількості судових експертиз, необхідність збору характеризуючих матеріалів). Завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та провести в повному обсязі вказані вище процесуальні дії можливо в трьохмісячний строк.

Крім того, проведення вищевказаних процесуальних та слідчих (розшукових) дій під час проведення досудового розслідування необхідно для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та перевірки вже зібраних. Виконання значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу. В подальшому, під час проведення судового розгляду даного провадження вони можуть мати значення у доказуванні винуватості підозрюваних осіб.

Завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та провести в повному обсязі вказані вище процесуальні дії можливо в трьохмісячний строк, тобто, до 02.11.2023 року.

У зв`язку з цим, постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.

Підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами оглядів місця події; протоколами допитів свідків; протоколом огляду відеозапису; протоколом огляду предметів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які можуть бути порушені у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_4 після повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України, що є тяжкими злочинами, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто, метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання настання зазначених вище ризиків.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України, а тому, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки досудове розслідування триває незначний проміжок часу, а тому, з урахуванням здобутих нових доказів, виникла необхідність у перевірці причетності ОСОБА_4 до аналогічних злочинів, вчинених напередодні. Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі до завершення досудового розслідування, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, про які на даний час органу досудового розслідування не відомо, та які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення даного кримінального правопорушення, а також, можливо вчинених інших кримінальних правопорушень. Отже, ОСОБА_4 , володіючи інформацією про наявні в органу досудового розслідування докази, оскільки відомості про них зазначено в повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству.

Враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні на даний час не допитані всі свідки, не встановленні всі учасники вчинення кримінальних правопорушень та їх обставини, існує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме реальну можливість незаконно впливати на інших учасників процесу з метою уникнення відповідальності.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_4 на даний час не має законного джерела доходу, а тому, може продовжити свою незаконну діяльність.

У ході досудового розслідування також не отримано відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та не встановлено обставин, які виправдовували б ОСОБА_4 , вказували на відсутність вищевказаних ризиків та надавали підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобіганням наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, прохав його задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначаючи, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі та будучи обізнаний із санкціями статей, які йому інкримінуються, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілу сторону, шляхом підкупу та погроз, оскільки обізнаний з місцем їх проживання, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки є особою раніше неодноразово судимою.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо продовження застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людину як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України. Інкриміновані кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами. Зокрема, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інші правопорушення, раніше неодноразово судимий, офіційно ніде не працює, може впливати на свідків та потерпілу сторону, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

01 серпня 2023 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02 серпня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.09.2023 року включно.

Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 від 26.09.2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 02.11.2023 року.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , слідчий суддя оцінює в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами. Зокрема, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, може впливати на потерпілу сторону та свідків, зокрема, уникати від органу досудового розслідування і суду.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, строк дії попереднього рішення суду щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 закінчується, а для завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, тому слідчий суддя вважає за необхідне продовжити підозрюваному строк тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 199 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, у межах строку досудового розслідування, тобто, до 02 листопада 2023 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 214 720 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкуванні зі свідками у даному провадженні, в межах строку досудового розслідування.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: