Ухвала суду № 113873177, 02.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15960/22

УХВАЛА

02 жовтня 2023 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 07 листопада 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018 роки виходячи розміру грошового забезпечення на день звільнення -2018 року;

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018 роки виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення - 2018 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 Міністерства оборони України та на цей час його звільнено зі служби У Військовій частині НОМЕР_2 Міністерства оборони України. Позивач має статус учасника бойових дій. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018 роки виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення 2018 року.

Ухвалою судді від 14.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви із повним зазначенням адрес сторін, надання доказів на підтвердження заявлених вимог.

Ухвалою судді від 28.11.2022 було продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 .

Ухвалою судді 08.12.2023 року прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 відомості щодо використані дні додаткової відпустки ОСОБА_1 за 2016-2018 роки та відомості про розмір і складові грошових виплат, що були проведені з ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08.02.2023 доручено Військовій частині НОМЕР_2 надати до Одеського окружного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання копії даної ухвали відомості щодо використані дні додаткової відпустки ОСОБА_1 за 2016-2018 роки та відомості про розмір і складові грошових виплат, що були проведені з ОСОБА_1 при його звільненні. Зупинено провадження по справі №420/15960/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, до надходження до суду відповіді на доручення.

11.04.2023 до суду надійшов відзив (вх..№ЕП/12160/23) військової частини НОМЕР_2 з проханням відмовити у задоволенні позову. Відповідно до ухвали від 08.02.2023 відповідач повідомляє, що додаткова відпустка як учаснику бойових дій ОСОБА_1 не надавалась та компенсація за невикористану додаткову відпустку не виплачувалась. Усі належні виплати при звільненні зазначені в наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 11.09.2018 №196, копію якого відповідач додає до відзиву.

Ухвалою суду від 25.09.2023 було поновлено провадження у справі та залишено без руху для надання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

27.09.2023 до суду надійшла заява (вх..№ЕП/38869/23) представника позивача адвоката Єрьоміної В.А., з проханням визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними та поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду.

В поданій заяві представник позивача адвокат Єрьоміна В.А., крім наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу Законів про працю та рішень Конституційного Суду посилається на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові №640/8348/21 від 04.04.2023: у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Надаючи правову оцінку викладеним в заяві обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин, саме тому його застосування не може свідчити про надмірний формалізм.

Крім того, правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права. Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У деяких рішеннях ЄСПЛ наголошується, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109 ).

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 внесено зміни до ст. 233 КЗпП України, а отже змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України, у редакції від 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Суд звертає увагу представника позивача, що вказаний позов ОСОБА_1 надійшов до суду 07.11.2022, тобто після набрання чинності Закону № 2352-IX, який вніс зміни до положень ст. 233 КЗпП України.

Щодо посилань представника позивача на правову позицію Верховного Суду в постанові №640/8348/21 від 04.04.2023, то суд роз`яснює, що вказаний судовий спір виник до липня 2022 року, тобто до набрання чинності Закону № 2352-IX. Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі № 640/8348/21. Саме тому, висновок Верховного Суду викладений у постанові від 04.04.2023 у справі №640/8348/21 не може бути застосований в межах даної справи за позовом ОСОБА_1 .

Підсумовуючи викладене, у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку від 27.09.2023 взагалі не наведені обставини, що свідчать про поважність причин пропуску строку, в розумінні КАС України.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.

У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, вказані позивачем підстави попуску строку на звернення до суду з даними вимогами суд вважає неповажними. Відповідно, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 240 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з позовними вимогами до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії неповажними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА