Ухвала суду № 113873163, 02.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25892/23

УХВАЛА

02 жовтня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 28-А, код ЄДРПОУ 35990988) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 25 вересня 2023 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» до Одеської митниці в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000529/1 від 05.08.2023;

2. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001079 від 05.08.2023;

3. Зобов`язати Одеську митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів щодо яких було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000529/1 від 05.08.2023 за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в порядку, встановленому ст. 58 МКУ;

4. Зобов`язати Одеську митницю повернути суми надмірно сплачених платежів у розмірі 89 180,09 грн. на користь ТОВ «АВСК».

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Частиною 2 статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено нотаріально засвідчений переклад документів, що складені іноземною мовою.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом, який подано через підсистему «Електронний суд», сплатив у сумі 2684,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України «Про судовий збір» вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2684,00 грн.

Отже, позовна вимога щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є майновою.

Ціна позову позивачем не зазначена, що не дає змоги визначити розмір судового збору за заявлену майнову вимогу.

Судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру щодо скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, складає 2684,00 грн (за ставкою 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру). З застосуванням коефіцієнту 0,8 2147,20 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою, надання доказів сплати судового збору у повному розмірі та зазначення ціни позову.

Керуючись ст.ст. 5, 160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА