Ухвала суду № 11387204, 09.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_____________________

У Х В А Л А

"09" вересня 2010 р.          Справа № 9/121-10

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці, код ЄДРПОУ 13344037 вул. 30-річчя Перемоги, 21 м. Вінниця 21027

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", код ЄДРПОУ 30804480 (вул. Леніна, 22 с.Гайове, Барський район, Вінницька область 23012)

Третя особа : ТОВ "Беннета" вул. Зодчих, 8 к. 93 м. Вінниця 21037

про стягнення дебеторської заборгованості в сумі 69941,36 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники :

позивача : Федорченко Р.О. - представник за довіреністю

відповідача : не з"явився

третя особа : Климчук М.С. - ген. директор ТОВ "Беннета"

В С Т А Н О В И В :

Подано позов Державною податковою інспекцією м. Вінниці до ТОВ "Лан" про стягнення дебеторської заборгованості, який мотивовано наступним: по обліковій базі Державної податкової інспекції у м. Вінниці рахується заборгованість перед бюджетом ТОВ "Беннета"" (код 13323710, м.Вінниця, вул.Келецька.53) у сумі 69384.58 грн., а саме:

По податку на додану вартість:

Заборгованість після часткової сплати становить 37807.42 грн.. з них 37013.19 гри. - основний платіж. 794.23 грн. - пеня.

Дана заборгованість виникла у результаті поданих підприємством податкових декларацій з податку на додану вартість: - № 90011481 від 16.04.10 р. на суму 7057.00 грн., №9001436883 від 29.09.09 р. на суму 17963.00 грн.; № 9001885649 від 09.11.09 р. на суму 23318.00 грн., № 9002357635 від 17.12.09 р. на суму 1820.00 грн.

Крім того до підприємства були застосовані фінансові санкції відповідно до податкових повідомлень - рішень №0012351530/0 від 04.11.09р. на суму 1098.16 грн., № 0014691530/0 від 11.12.09 р. на суму 1906.69 гри., № 0001331530/0 від 15.0І.10 р. на суму 959.39 грн.

По податку на прибуток :

Заборгованість становить 31577.16 грн.. з них 31434.40 грн. - основний платіж. 142.76 грн. - пеня.

Дана заборгованість виникла в результаті поданих підприємством податкових декларацій з податку на прибуток : - № 9001652970 від 07.07.09 р. на суму 28401.00 грн., № 9002854990 від 22.01.10 р. на суму 8729.00 грн.

Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000041520/0 від 12.01.10 р. до підприємства були застосовані фінансові санкції у розмірі 299.97 грн.

Відповідно до п.п. 74.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-пправових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, пра|во на вимогу якої переводиться на орган стягнення.

Таким чином, між ДПІ у м. Вінниці та ТОВ ""Беннета" був укладений договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 26.03.10 р.

Відповідно до умов даного договору орган стягнення набуває право вимоги дебеторської заборгованості, належне такому платнику податків відповідно до договорів № 42 від 11.04.08 р. та № 14 від 08.02.09 р. укладеного між платником податків ТОВ "Беннета" та ТОВ "Лан". Відповідно до акту звірки від 22.12.2009 р. сума дебеторської заборгованості становить 69941,36 грн.

Право ДПІ у м. Вінниці на звернення до суду із зазначеним позовом надано п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", згідно якої державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1. 2. п. 1 ст. 12 ГПК України, п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позивач просить стягнути дебеторську заборгованість з ТОВ "Лан" в сумі 69941,36 грн.

Відповідач по справі свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується поштовими повідомленнями № 201108015 від 07.07.2010 р. та № 201179311 від 25.08.2010 р. про вручення ухвал суду представникам відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача та третьої особи суд дійшов висновку про припинення провадження у справі з огляду на наступне:

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України . Підсудністю називається розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами (статті 13, 15 і 16 ГПК).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України .

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб"єктами господарської діяльності, з також спори, пов'язані з:

- утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень;

- приватизацією державного та комунального майна [крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації;

- захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права;

- з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.

Господарським судам підвідомчі також справи про визнання фактів, що мають для суб'єктів господарювання юридичне значення.

У господарських судах мають вирішуватися усі спори, що виникають з господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи угоди, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться, зокрема, угоди; про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.

Господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, пов'язані з визнанням недійсними угод, укладених шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі угод щодо купівлі- продажу і оренди землі, а так само актів про проведення відповідних торгів (аукціону).

Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або сказано пре вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.

У визначенні критеріїв поділу спорів на адміністративні та господарські слід враховувати наступне: поняття "справа адміністративної юрисдикції" визначено у статті 3 КАС України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті, а саме:

а) спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього;

б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

в) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею З КАС України , згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

З огляду на викладене до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Таким чином провадження у справі слід припинити в порядку п. 1 ст. 80 ГПК України. Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 80, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі припинити.

Суддя

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. 30-річчя Перемоги, 21 м. Вінниця 21027

3 - відповідачу вул. Леніна, 22 с.Гайове, Барський район, Вінницька область 23012

4 - третій особі вул. Зодчих, 8 к. 93 м. Вінниця 21037