Ухвала суду № 113861650, 30.10.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7499/17-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Підпалого В.В.,

при секретарі судового засідання - Луцюк А.В.,

за участю: представника стягувача - Боруха В.А.,

представників боржника - Бауліної В.О., Самсоновича О.А. ,

державного виконавця - Левіцької А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Компанії ЛУМІЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (LUMIL INVESTMENTS LLP) на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Компанії ЛУМІЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (LUMIL INVESTMENTS LLP) звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив визнати поновити пропущений строк Компанії ЛУМІЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (LUMIL INVESTMENTS LLP) для подання скарги на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року у справі № 757/7499/17-ц, винесену 01.06.2020 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою А.С.

Заява мотивована тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі №757/7499/17-ц забезпечено позов, шляхом встановлення обов`язку вчинити дії, заборони вчиняти дії боржнику ПАТ КБ «Приватбанк». Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року було роз`яснено перший пункт резолютивної частини ухвали про забезпечення позову.

У зв`язку із наведеним, представником стягувача було подано заяву про примусове виконання вказаного рішення суду. Так, державним виконавцем було вчинено ряд дій, спрямованих на виконання рішення суду. Зокрема, 29.04.2020 року державним виконавцем Левіцькою А.С. було відкрито виконавче провадження. 12.05.2020 року державним виконавцем Левіцькою А.С. зобов`язано АТ КБ «Приватбанк» в одноденний термін з моменту отримання вимоги повідомити про повне (часткове) виконання рішення суду. 18.05.2020 року прийнято постанову про накладення штрафу на АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 5100, 00 грн. 01.06.2020 року прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200, 00 грн., а також підготовлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення до Управління поліції в Печерському районі Головного управління Національної поліції в м. Києві. На підставі чого, державним виконавцем на підставі ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження № НОМЕР_1, закінчено.

Проте, заявник вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно та за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

За таких обставин, представник стягувача Компанії ЛУМІЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (LUMIL INVESTMENTS LLP) звернувся до суду із зазначено скаргою.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У засіданні представник стягувача Компанії ЛУМІЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (LUMIL INVESTMENTS LLP) Борух В.А. вимоги скарги підтримував, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники боржника АТ КБ «Приватбанк» Бауліна В.О., Самсонович О.А. заперечували проти задоволення скарги в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, у своїх письмових запереченнях зазначали, що державним виконавцем вжито вичерпних заходів, спрямованих на виконання ухвали про забезпечення і винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у порядку та спосіб, передбачений законодавством; не вказано в чому полягає невідповідність дій державного виконавця з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження визначеному Законом України «Про виконавче провадження» порядку виконання судового рішення немайнового характеру - ухвали про забезпечення позову; скаржником не зазначено, яких саме яких саме заходів примусового виконання ухвали про забезпечення позову державний виконавець в порушення законодавства не вжив у ВП № НОМЕР_1.

Державний виконавець Левіцька А.С. в засіданні заперечувала проти задоволення скарги, зазначаючи що вжила всіх вичерпних заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення у спосіб та порядку встановленому виконавчим документом і законом. Просила відмовити у задоволенні вимог скаржника.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думки учасників провадження, прийшов до наступного висновку.

Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 757/7499/17-ц в якості забезпечення позову ухвалено встановити обов`язок в тому числі, але не виключно ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, МФО 305299) та/або КІПРСЬКОЇ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (3, Kallipoleos avenue, Geogas Tower, 3rd floor, CY-1055, Nicosia, Cyprus) щодо належного виконання умов договорів (зокрема, але не виключно: Депозитний договір №5/CY031Т від 04.06.2014, Депозитний договір №1/CY0424 від 03.04.2012, Депозитний договір №2/CY0424 від 20.04.2012, Депозитний договір №1/CY042K від 03.04.2012, Депозитний договір №2/CY042K від 20.04.2012, Депозитний договір №3/CY06HR від 05.05.2014, Депозитний договір №4/CY00MX від 05.05.2014, Депозитний договір №4/CY03J5 від 05.05.2014), які укладені з CAMERIN INVESTMENTS LLP (OC372610, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SUNNEX INVESTMENTS LLP (OC372605, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), TAMPLEMON INVESTMENTS LLP (OC372607, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), BERLINI COMMERCIAL LLP (OC372606, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), LUMIL INVESTMENTS LLP (OC372609, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SOFINAM INVESTMENTS LLP (OC372608, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND) в тому числі, але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків (процентів) за депозитними (вкладними) рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та/або КІПРСЬКІЇ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до вирішення по суті спору. Заборонити ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) та/або КІПРСЬКІЙ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (3, Kallipoleos avenue, Geogas Tower, 3rd floor, CY-1055, Nicosia, Cyprus) вчиняти будь-які дії щодо зупинення/блокування/припинення готівкових та/або безготівкових операцій та/або не виконання платіжних доручень/розпоряджень (документів) чи щодо будь-якого іншого обмеження користування/володіння/розпорядження грошовими коштами, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових рахунках CAMERIN INVESTMENTS LLP (OC372610, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SUNNEX INVESTMENTS LLP (OC372605, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), TAMPLEMON INVESTMENTS LLP (OC372607, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), BERLINI COMMERCIAL LLP (OC372606, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), LUMIL INVESTMENTS LLP (OC372609, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SOFINAM INVESTMENTS LLP (OC372608, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND) відкритих у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та/або КІПРСЬКІЇ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до вирішення по суті спору. Заборонити ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) та/або КІПРСЬКІЙ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (3, Kallipoleos avenue, Geogas Tower, 3rd floor, CY-1055, Nicosia, Cyprus) без окремої письмової згоди, платіжного доручення (документу) CAMERIN INVESTMENTS LLP (OC372610, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SUNNEX INVESTMENTS LLP (OC372605, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), TAMPLEMON INVESTMENTS LLP (OC372607, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), BERLINI COMMERCIAL LLP (OC372606, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), LUMIL INVESTMENTS LLP (OC372609, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SOFINAM INVESTMENTS LLP (OC372608, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND) здійснювати списання/ перерахування грошових коштів чи вчиняти будь-які інші операції з грошовими коштами, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та/або КІПРСЬКІЇ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» в тому числі, але не виключно, дії щодо їх списання, обміну, зарахування, переказу, перерахування, а також внесення змін щодо їх обліку, приймати (використовувати) вказані кошті як засіб платежу за цінні папери (акції), розпоряджатися ними в будь-який інший спосіб до вирішення по суті спору. Заборонити ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) та/або КІПРСЬКІЙ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (3, Kallipoleos avenue, Geogas Tower, 3rd floor, CY-1055, Nicosia, Cyprus) утримуватися від виконання договорів (зокрема, але не виключно: Депозитний договір №5/CY031Т від 04.06.2014, Депозитний договір №1/CY0424 від 03.04.2012, Депозитний договір №2/CY0424 від 20.04.2012, Депозитний договір №1/CY042K від 03.04.2012, Депозитний договір №2/CY042K від 20.04.2012, Депозитний договір №3/CY06HR від 05.05.2014, Депозитний договір №4/CY00MX від 05.05.2014, Депозитний договір №4/CY03J5 від 05.05.2014), укладених з CAMERIN INVESTMENTS LLP (OC372610, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SUNNEX INVESTMENTS LLP (OC372605, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), TAMPLEMON INVESTMENTS LLP (OC372607, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), BERLINI COMMERCIAL LLP (OC372606, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), LUMIL INVESTMENTS LLP (OC372609, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SOFINAM INVESTMENTS LLP (OC372608, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND) до вирішення по суті спору.

20.04.2017 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва у справі № 757/7499/17-ц ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року, залишено без змін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року було роз`яснено перший пункт резолютивної частини ухвали про забезпечення позову Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/7499/17-ц, а саме вказано, що встановити обов`язок в тому числі, але не виключно ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, МФО 305299) та/або КІПРСЬКОЇ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (3, Kallipoleos avenue, Geogas Tower, 3rd floor, CY-1055, Nicosia, Cyprus) щодо належного виконання умов договорів (зокрема, але не виключно: Депозитний договір №5/CY031Т від 04.06.2014, Депозитний договір №1/CY0424 від 03.04.2012, Депозитний договір №2/CY0424 від 20.04.2012, Депозитний договір №1/CY042K від 03.04.2012, Депозитний договір №2/CY042K від 20.04.2012, Депозитний договір №3/CY06HR від 05.05.2014, Депозитний договір №4/CY00MX від 05.05.2014, Депозитний договір №4/CY03J5 від 05.05.2014), які укладені з CAMERIN INVESTMENTS LLP (OC372610, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SUNNEX INVESTMENTS LLP (OC372605, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), TAMPLEMON INVESTMENTS LLP (OC372607, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), BERLINI COMMERCIAL LLP (OC372606, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), LUMIL INVESTMENTS LLP (OC372609, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND), SOFINAM INVESTMENTS LLP (OC372608, The Business Centre 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, ENGLAND) в тому числі, але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків (процентів) за депозитними (вкладними) рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та/або КІПРСЬКІЇ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до вирішення по суті спору, що в тому числі, але не виключно, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 757/7499/17-ц зобов`язане повертати/виплачувати на користь компаній CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP: 1. кошти (тіло депозиту), які на підставі Депозитного договору №5/CY031Т від 04.06.2014, Депозитного договору №1/CY0424 від 03.04.2012, Депозитного договору №2/CY0424 від 20.04.2012, Депозитного договору №1/CY042K від 03.04.2012, Депозитного договору №2/CY042K від 20.04.2012, Депозитного договору №3/CY06HR від 05.05.2014, Депозитного договору №4/CY00MX від 05.05.2014, Депозитного договору №4/CY03J5 від 05.05.2014 були розміщені на рахунках компанія CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» та/або у Кіпрській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», 2. відсотки (проценти) за користування коштами (депозитом), які нараховувались та/або повинні були нараховуватись за Депозитним договором №5/CY031Т від 04.06.2014, Депозитним договором №1/CY0424 від 03.04.2012, Депозитним договором №2/CY0424 від 20.04.2012, Депозитним договором №1/CY042K від 03.04.2012, Депозитним договором №2/CY042K від 20.04.2012, Депозитним договором №3/CY06HR від 05.05.2014, Депозитним договором №4/CY00MX від 05.05.2014, Депозитним договором №4/CY03J5 від 05.05.2014, але не були виплачені/повернуті, з моменту укладення зазначених депозитних договорів до 17.02.2020.

15.04.2020 року постановою Київського апеляційного суду було залишено без змін ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року у справі № 757/7499/17-ц про роз`яснення ухвали про забезпечення.

У зв`язку із наведеним, компанією стягувача було подано заяву про примусове виконання рішення суду.

29.04.2020 року постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Левіцькою А.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

12.05.2020 року згідно вимоги державного виконавця Левіцької А.С. АТ КБ «Приватбанк» зобов`язано в одноденний термін з моменту отримання вимоги повідомити про повне (часткове) виконання рішення суду. 18.05.2020 року постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Левіцької А.С. за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 5100, 00 грн.

01.06.2020 року постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Левіцької А.С. за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф на користь користь держави у розмірі 10 200, 00 грн.

Крім того, державним виконавцем Левіцькою А.С. 01.06.2020 року спрямовано на адресу Управління поліції в Печерському районі Головного управління Національної поліції в м. Києві подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення, в якому просила відкрити кримінальне провадження за фактом умисного невиконання посадовими/службовими особами Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 757/7499/17-ц.

01.06.2020 року постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Левіцької А.С. виконавче провадження з примусового виконання ухвали № 757/7499/17-ц від 09.02.2017 року, закінчено на підставі ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із постановою про закінчення виконавчого провадження, стягувачем було подано заяву до Печерського районного суду м. Києва про визнання постанови незаконною та скасування її.

Стосовно вимоги скаржника про поновлення пропущеного строку для подання скарги, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Так, відповідно до п. 3 розділу ХІІ ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, стягувач має право на поновлення строків для подачі скарги на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Тому суд приходить до висновку про задоволення вимоги стягувача щодо поновлення пропущеного строку для подання скарги на постанову державного виконавця.

Стосовно вимоги стягувача щодо визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість рішень суду як засада судочинства конкретизується у процесуальному законодавстві і пов`язується з набранням рішеннями законної сили.

Положеннями ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов`язковість судових рішень забезпечується державою.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).

Ч. 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій виконавців.

Ст. 1 Закон України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» унормовано, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом положень п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ч. 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до зазначеної норми, накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності визначено наслідком повторного невиконання боржником без поважних причин рішення суду, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії. Однак звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Враховуючи те, що завданням виконавчого провадження є, зокрема, примусове виконання рішень суду у разі невиконання їх у добровільному порядку, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час примусового виконання судового рішення, що набрало законної сили і є обов`язковим до виконання на всій території України, державний виконавець зобов`язаний вжити усіх заходів примусового характеру, у тому числі застосувати засоби впливу на боржника. Такі повноваження надані йому саме з метою забезпечення безумовного виконання судового рішення, а застосування заходів відповідальності за невиконання вимог державного виконавця, не звільняє боржника від виконання основного зобов`язання - виконати вимоги виконавчого документа.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №826/14580/16 суд дійшов висновків, що направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є єдиною останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій з виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду. Відтак, здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, оскільки не вийде за межі наданих йому повноважень та не буде діяти не у спосіб, встановлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є підставою закінчення виконавчого провадження.

Крім того, та обставина, що саме боржник відповідно до судового рішення зобов`язаний вчинити певні дії не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку.

Таким чином встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому і безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

П. 1 ст. 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Також ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу № 1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання.

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх « ex-officio ». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

За таких обставин, прийняття державним виконавцем Левіцькою А.С. постанови про закінчення виконавчого провадження з формальних причин може призвести до того, що судове рішення не буде виконане. Зокрема, направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є єдиною останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій з виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст. 28, 49 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 261, 450, 451 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Компанії ЛУМІЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (LUMIL INVESTMENTS LLP) на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, - задовольнити.

Пропущений строк Компанії ЛУМІЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (LUMIL INVESTMENTS LLP) для подання скарги на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, поновити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року у справі № 757/7499/17-ц, винесену 01 червня 2020 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою А.С.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання, як передбачено ч. 1 ст. 453 ЦПК України.

Суддя В.В.Підпалий