Рішення № 113860506, 26.09.2023, Оболонський районний суд міста Києва

26.09.2023 Справа № 756/9597/23

Унікальний номер 756/9597/23

Номер провадження 2/756/4285/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Ляр Д.Ю. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 21 липня 2019 року, яка виникла станом на 22 травня 2023 року в загальному розмірі 38446,52 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 21 лютого 2019 року між сторонами укладено Договір про надання банківських послуг б/н (надалі - кредитний договір). За умов якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В порушення умов зазначеного договору відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 22 травня 2023 року має заборгованість в загальному розмірі 38446,52 грн, яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк», а також судові витрати.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2023 року справу передано на розгляд головуючому судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 26 вересня 2023 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просив суд розглянути справу за їх відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином. Копія позовної заяви з додатками та копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також відповідач повідомлялася шляхом направлення смс повідомлення. Згідно довідки про доставку смс повідомлення доставлено 11 вересня 2023 року. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслала, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Фактичні обставини справи

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Судом встановлено, що 21 лютого 2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання банківських послуг б/н, за умовами якого позивачем емітовано та видано відповідачеві кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що 18 червня 2021 року кредитний ліміт було збільшено до 50000,00 грн (а.с. 16).

З заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір банківського обслуговування, а також, що вона ознайомлена та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку (а.с. 18).

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за Кредитним договором № б/н від 21 лютого 2019 року, станом на 22 травня 2023 року становить 38446, 52 грн, яка складається з: 31072,56 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7373,96 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 9-15).

Судом також досліджена виписка по рахункам, відкритим на ім`я відповідача ОСОБА_1 , з якої встановлено, що вона активно користувалася кредитними коштами, витрачаючи на власні потреби (а.с. 74-91).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» на ім`я відповідача ОСОБА_1 видавалися кредитні картки: номер картки НОМЕР_1 зі строком дії до 09/22 та номер картки НОМЕР_2 зі строки дії до 06/24 (а.с. 17).

Між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом банк подав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», витяг з Тарифів, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості тощо. Крім того, звертаючись до суду банк подав до суду довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку про видачу відповідачу кредитних карток із зазначенням її номерів та строку дії, виписку руху коштів за договором за період з 21 лютого 2019 року по 29 травня 2023 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву. У даній заяві зазначено, що підписавши заяву, відповідач ознайомилася та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, які разом зі анкетою-заявою складають договір банківського обслуговування.

На підставі анкети-заяви, що разом з Умовами та правилами, тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають договір про надання банківських послуг.

Згідно паспорту споживчого кредиту, дослідженого в судовому засіданні встановлено, що позичальник підписала умови надання споживчого кредиту.

З моменту підписання анкети-заяви в порядку ч. 1 ст. 634 КЦ України між сторонами укладено договір шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору (умов кредитування). Отже, сторонами при укладенні договору обумовлено усі істотні умови кредитування.

З виписки по картковому рахунку, де чітко прослідковується, що позичальнику встановлено кредитний ліміт, вбачається, що позичальник користувалася кредитними коштами, отримала кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій неможливо без наявності картки.

Враховуючи те, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що нею належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає вірним. Відповідач не виконала узяті на себе зобов`язання щодо повернення використаних кредитних коштів у повному обсязі, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором від 21 лютого 2019 року в загальному розмірі 38 446,52 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк».

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 612, 626-628, 639, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 21 лютого 2019 року, яка виникла станом на 22 травня 2023 року в розмірі 38446, 52 грн (тридцять вісім тисяч чотириста сорок шість гривень п`ятдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 26 вересня 2023 року.

Суддя І.С. Шролик