Ухвала суду № 113859070, 27.09.2023, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/5025/22

Провадження № 1-кп/553/969/2023

У Х В А Л А

Іменем України

27.09.2023м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150000964 від 15.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту № 12022221150000964 від 15.08.2022 ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України за наступних обставин.

15.08.2022, близько 00:20 год, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 перебував разом зі своїм сином ОСОБА_7 в коридорі квартири АДРЕСА_1 , за місцем спільного проживання, де у них відбувся конфлікт на побутовому ґрунті, в ході якого у ОСОБА_5 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .

Того ж дня, близько 00:25, ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, спрямований на вбивство, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в коридорі квартири АДРЕСА_1 , в ході виниклого конфлікту, з метою заподіяння смерті ОСОБА_7 , з мотивів особистих неприязних стосунків, використовуючи у якості знаряддя злочину ніж, який ОСОБА_5 взяв правою рукою з шафи в спальній кімнаті, замахнувшись декілька разів вказаним ножем в бік потерпілого, наніс ОСОБА_7 один удар в ділянку грудної клітини зліва, чим спричинив проникаюче колото-різане поранення грудної клітини на бічній поверхні грудної клітини зліва, яке зумовило розвиток загрозливого для життя стану - кровотечу в плевральну порожнину, яка призвела до крововтрати та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, та другий удар в область лівого плечового суглобу, чим спричинив непроникаюче колото-різане поранення по задній поверхні лівого плечового суглобу, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер на місці.

Прокурор ОСОБА_3 подала до суду письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого зазначено, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження, а саме, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Захисник адвокат ОСОБА_6 вказав на недоведеність ризиків та доцільність обрання більш м`якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо клопотання прокурора, суд доходить висновку про таке.

Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимогами статті 178 Кримінального процесуального кодексу України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований,окрім як:4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішення питання щодо дії запобіжного заходу, суд не вирішує питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, а також питання щодо доведеності чи не доведеності його вини у вчиненні цього злочину, оскільки вказані питання, відповідно до вимог статей 373, 374 КПК України, можуть бути вирішені судом лише при прийнятті остаточного процесуального рішення по кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Полтави від 16.08.2022 стосовно ОСОБА_5 застосовано, а ухвалами від 12.10.2022, 05.12.2022, 23.01.2023, 17.03.2023, 05.05.2023, 20.06.2023 та від 03.08.2023 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.10.2023, включно.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, пов`язаного із застосуванням насильства, від якого настали невідворотні наслідки, при цьому судове провадження знаходиться на стадії судового розгляду.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , його тяжкості та суспільної небезпечності, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства. При цьому, суд вважає недоведеним ризик, про наявність якого вказала прокурор у клопотанні, а саме ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки дані особи вже допитані під час судового розгляду.

Суд також приймає до уваги рішення Конституційного Суду України від 13 06 2019 року в тій його частині, де звернуто увагу на необхідність дотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України щодо оцінки в сукупності всіх обставин, у тому числі вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення.

Крім того, як випливає із вищевказаного Рішення Конституційного Суду України, на даний час, коли кримінальна справа знаходиться у провадженні суду першої інстанції, то тепер уже суд має перебирати на себе як ризики можливої втечі обвинувачених, так і забезпечення їх участі в судових засіданнях.

Суд враховує також відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є пенсіонером, розлучений, відсутність відомостей про міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, в тому числі наявність родини та утриманців, вік обвинуваченого.

Суд відхиляє посилання сторони захисту про доцільність застосовування інших більш м`яких запобіжних заходів та зазначає, що наразі дієво забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам зможе лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосований запобіжний захід - тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

З підстав, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 176, 177, 181, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 25.11.2023, включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 02.10.2023.

Головуючий ОСОБА_1