Рішення № 113858605, 18.09.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3751/23

Провадження № 2/369/3453/23

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді: Янченка А.В., секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши в порядку загального позовного провадження в м. Києві в залі судових засідань Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30 листопада 2021року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Ролідас» було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10674 (надалі-попередній договір) за яким він сплатив на користь ТОВ "АВТО РОЛІДАС" грошові кошти в національній валюті України, у розмірі 179537,96 грн. в тому числі ПДВ 29923,08 грн.

Згідно листа розрахунку по автомобілю КІА SOUL, рік випуску 2013 № 212827 вартість номер лоту 31557254 складала:

вартість лоту + аукціонний сбір становить 2018 дол. США,

доставка суше + море 1611 дол. США,

брокерські послуги 400 дол. США,

вигрузка з порту 400 дол. США,

розмитнення 1869 дол. США,

диллерські послуги 450 дол. США,

сертифікація 309 дол. США,

кінцева вартість 7057 дол. США,

розраховано 450, 0918 дол США,

залишок до розрахунку 6606,90 дол. США.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 10674-АР0215 30 листопада 2021 року на суму 179537,96 грн. за легкове авто, б/у, марка КІА, модель SOUL, рік випуску 2013, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1600 м3, тип двигуна бензиновий.

Згідно квитанції № 699Т003D5M від 02.12.2021 року ОСОБА_1 здійснив оплату ТОВ «Авто Ролідас» в сумі 179538,00 грн. за автомобіль згідно рахунку № 10674-АР0215 30 листопада 2021 року.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за попереднім договором купівлі-продажу та не доставив і не продав автомобіль позивачу.

Як наслідок, основний договір так і не був укладений з вини ТОВ «АВТО РОЛІДАС».

Позивач дізнався, що його авто знаходиться у шіпера SEAWEY у Литві. Після спілкування з цією компанією йому повідомили, що для того, щоб забрати авто йому необхідно підписати додаткову угоду. Крім того, позивачу запропонували здійснити додаткову оплату у розмірі 2000,00 дол. США та борги, якщо такі є по системі на ФОП ОСОБА_2 . Інший варіант це оплата на пряму компанії SEAWEY у розмірі 1502,00 дол. США + простій контейнера + 300 дол. США експедиція + 700 дол. США доставка авто в Україну. Дані обставини підтверджуються скіншотами переписки з відповідними компаніями та їх працівниками.

Перед укладенням попереднього договору відповідач запевняв позивача, що інших витрат пов`язаних з доставкою та розмитненням авто не виникне.

Крім того, позивачу самостійно потрібно знову оплачувати розмитнення автомобіля, оскільки компанія не в змозі оплатити розмитнення через блокування їй ПДВ та банківських рахунків.

Запропоновані умови додаткової угоди до попереднього договору, зі змінами, значно погіршували умови попереднього договору і були неприйнятними для позивача, як споживача послуг в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, позивач не розраховував на те, що йому доведеться ще додатково сплачувати суму коштів в розмірі 2000-2500 дол. США.

Після відмови на укладення цієї Додаткової угоди ТОВ "АВТОРОЛІДАС" вимагало компенсувати йому додаткові витрати в сумі 2000,00 доларів США, пов`язані з залученням техніки задля поміщення авто на автовози, транспортування та для оформлення додаткових пакетів документів.

Після цього спілкування між позивачем та ТОВ "АВТОРОЛІДАС" було припинено у зв`язку з тим, що ТОВ "АВТОРОЛІДАС" не виходить на зв`язок.

Також позивачу стало відомо, що ніби то власники компанії знаходяться за кордоном та не збираються повертати кошти за автомобіль.

Вказані договором строки сплили, відповідач умови не виконав, повернути грошові кошти відмовляється.

Позивачем було виконано зобов`язання з попереднім договором, а саме було перераховано завдаток в рахунок укладання майбутнього договору у розмірі 179537,96 гривень на поточний рахунок ТОВ «Авто Роділас», що підтверджується квитанцією № 699Т003D5M від 02.12.2021 року. Проте, ТОВ «Авто Ролідас», свої зобов`язання за попереднім договором не виконав.

Крім того, позивач сплачено на рахунок відповідача 12164,00 грн за надання послуг щодо підбору та бронювання транспортного засобу згідно договору №212827.

Також позивач посилається на нанесення йому моральної шкоди у розмірі 15000 грн.

З огляду на наведене, позивач просив суд: розірвати попередній договір - купівлі продажу транспортного засобу ПКП 10674 від 30 листопада 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» на користь ОСОБА_1 суму отриману за попереднім договором - купівлі продажу транспортного засобу ПКП 10674 від 30 листопада 2021 року у розмірі 179 538,00 грн, суму у розмірі 12 164,00 грн. як оплату за надання послуг щодо підбору та бронювання транспортного засобу та 15 000,00 гривень моральної шкоди.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.03.2023 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 18.09.2023 року.

У судове засідання 18.09.2023 року позивач не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 18.09.2023 року представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач відзиву на позов не подав, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином. У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 листопада 2021року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Ролідас» було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10674 (надалі-попередній договір), за яким він сплатив на користь ТОВ "АВТО РОЛІДАС" грошові кошти в національній валюті України, у розмірі 179537,96 грн., в тому числі ПДВ 29923,08 грн.

Згідно листа розрахунку по автомобілю КІА SOUL, рік випуску 2013 № 212827 вартість номер лоту 31557254 складала:

вартість лоту + аукціонний сбір становить 2018 дол. США,

доставка суше + море 1611 дол. США,

брокерські послуги 400 дол. США,

вигрузка з порту 400 дол. США,

розмитнення 1869 дол. США,

диллерські послуги 450 дол. США,

сертифікація 309 дол. США,

кінцева вартість 7057 дол. США,

розраховано 450, 0918 дол США,

залишок до розрахунку 6606,90 дол. США.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 10674-АР0215 30 листопада 2021 року на суму 179537,96 грн. за легкове авто, б/у, марка КІА, модель SOUL, рік випуску 2013, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1600 м3, тип двигуна бензиновий.

Згідно квитанції № 699Т003D5M від 02.12.2021 року ОСОБА_1 здійснив оплату ТОВ «Авто Ролідас» в сумі 179538,00 грн. за автомобіль згідно рахунку № 10674-АР0215 30 листопада 2021 року.

Згідно пункту 1.1. договору «предмет договору» сторона-1 і сторона-2 зобов`язуються укласти в майбутньому договір купівлі продажу (Основний договір) на належний Стороні 1 транспортний засіб марка КІА, модель SOUL, рік випуску 2013, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 .

Згідно п. 1.2. договору сторони зобов`язуються до 31 березня 2022 року укласти основний договір.

Згідно п. 2.3. Сторона-2 сплачує в день підписання цього договору Стороні -1 в якості завдатку першу частину вартості транспортного засобу на розрахунковий рахунок Сторони- 1в розмірі 179537,96 грн. в тому числі ПДВ 29923,08 грн.

Відповідно до пункту 4.1 цей договір вступає в силу з моменту його підписання, а саме 30 листопада 2021 року і діє до 31 березня 2022 року або до укладення Основного договору.

Термін виконання цього договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін або за письмовим повідомленням від Сторони -1 до Сторони- 2 у разі виникнення обставин, які сторона не могла уникнути або подолати під час виконання зобов`язань або перешкод, що стали наслідком дій/обставин, що знаходяться поза контролем не виконуючої сторони (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання стало в результаті обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру, які учасник не міг ні передбачити ні запобігти розумними мірами- форс мажор. До таких подій надзвичайного характеру відносяться повінь, пожежа, землетрус або інші стихійні лиха, техногенні катастрофи, а також війна або інші військові дії.

Настання, дія і припинення обставин непереборної сили підтверджується відповідними довідками Торгово-промислової палати України (пункт 6.2 договору).

При виникненні обставин непереборної сили, що перешкоджала виконанню зобов`язань, за цим договором однією із сторін, вона зобов`язана сповістити іншу сторону не пізніше п`яти календарних днів з моменту виникнення таких обставин. При цьому термін виконання зобов`язань за цим договором переноситься на строк дії таких обставин (пункт 6.3 договору).

Однак, будь-якої довідки Торгово-промислової палати України від сторони -1 позивач не отримував.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за попереднім договором купівлі-продажу та не доставив і не продав автомобіль позивачу.

Як наслідок, основний договір так і не був укладений з вини ТОВ «АВТО РОЛІДАС».

Позивач дізнався, що його авто знаходиться у шіпера SEAWEY у Литві. Після спілкування з цією компанією йому повідомили, що для того, щоб забрати авто йому необхідно підписати додаткову угоду. Крім того, позивачу запропонували здійснити додаткову оплату у розмірі 2000,00 дол. США та борги, якщо такі є по системі на ФОП ОСОБА_2 . Інший варіант це оплата на пряму компанії SEAWEY у розмірі 1502,00 дол. США + простій контейнера + 300 дол. США експедиція + 700 дол. США доставка авто в Україну. Дані обставини підтверджуються скіншотами переписки з відповідними компаніями та їх працівниками.

Перед укладенням попереднього договору відповідач запевняв позивача, що інших витрат пов`язаних з доставкою та розмитненням авто не виникне.

Крім того, позивачу самостійно потрібно знову оплачувати розмитнення автомобіля, оскільки компанія не в змозі оплатити розмитнення через блокування їй ПДВ та банківських рахунків.

Запропоновані умови додаткової угоди до попереднього договору, зі змінами, значно погіршували умови попереднього договору і були неприйнятними для позивача, як споживача послуг в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, позивач не розраховував на те, що йому доведеться ще додатково сплачувати суму коштів в розмірі 2000-2500 дол. США.

Після відмови на укладення цієї Додаткової угоди ТОВ "АВТОРОЛІДАС" вимагало компенсувати йому додаткові витрати в сумі 2000,00 доларів США, пов`язані з залученням техніки задля поміщення авто на автовози, транспортування та для оформлення додаткових пакетів документів.

Після цього спілкування між позивачем та ТОВ "АВТОРОЛІДАС" було припинено у зв`язку з тим, що ТОВ "АВТОРОЛІДАС" не виходить на зв`язок.

Також позивачу стало відомо, що ніби то власники компанії знаходяться за кордоном та не збираються повертати кошти за автомобіль.

Вказані договором строки сплили, відповідач умови не виконав, повернути грошові кошти відмовляється.

Судом встановлено, що позивачем було виконано зобов`язання з попереднім договором, а саме було перераховано завдаток в рахунок укладання майбутнього договору у розмірі 179537,96 гривень на поточний рахунок ТОВ «Авто Роділас», що підтверджується квитанцією № 699Т003D5M від 02.12.2021 року. Проте, ТОВ «Авто Ролідас», свої зобов`язання за попереднім договором не виконав.

Згідно частин 1,4 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Пунктом 7 частини 1статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Статтями 611, 615, 629 ЦК України в становлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання або змінювати його умови. Договір, який є чинним (дійсним), має обов`язкову силу не лише для сторін. Ним повинні керуватися й органи, які вирішують спори між сторонами цього договору, захищаючи їхні права та інтереси.

Виходячи з аналізу норм даної статті йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Тобто, у даному випадку, відповідач істотно порушив умови договору, а саме: відповідачем позивачу не були надані необхідні послуги та товар. Позивач так і не отримав той товар, на який розраховував при покупці, а також жодної компенсації його вартості.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525,526,527,530,624 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно частини 1 статті 644 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Вимогами статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наведене вище свідчить, що відповідачем порушено істотні умови договору, а тому існують достатні підстави для його розірвання та стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 179 538,00 грн.

Зважаючи на наведене, договір є не виконаним, укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», не відповідає вимогам законодавства України, порушує права позивача та є несправедливим, що є підставою для розірвання договору та стягнення коштів.

Крім того, у зв`язку з укладенням зазначеного договору між сторонами виникли правовідносини, які регулюються (окрім положень Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку) Законом України «Про захист прав споживачів», так як вказаний Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживча, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

В п.2 ч.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону, якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Частиною 6 наведеної статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Поняття «нечесна підприємницька практика» означає будь-яку підприємницьку діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим чи іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

З аналізу норм ст.18 цього Закону, вбачається, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч.2 статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Несправедливими згідно із ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимогу у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Перелік несправедливих умов у договорі зі споживачем не є вичерпним (ч.4 ст.18 цього Закону).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Несправедливим відносно позивача, як споживача, є умова п.1.2 спірного попереднього договору щодо дати укладення основного договору, а в разі не придбання автомобіля продавцем на цю дату, то дата укладення основного договору не вказується конкретна, що надає право продавцю (відповідачу) на власний розсуд визначати необмежені строки придбання автомобіля, та ставить позивача, як покупця, у невигідні умови.

Також Попередній договір не передбачає відповідальності продавця за порушення умов Попереднього договору, що є обмеженням прав споживача. Окрім того кінцевий термін укладання Основного договору 31.03.2022, порушує права позивача, як споживача, оскільки укладаючи зазначений попередній договір він розраховував на отримання автомобіля відразу, а не протягом півроку.

Вказані обставини свідчать про нечесну підприємницьку практику з боку відповідача, оскільки позивача при укладенні Попереднього договору було введено в оману шляхом надання йому нечіткої та двозначної інформації щодо умов договору в частині строків придбання автомобіля та укладення основного договору.

Спірним договором фактично забезпечено захист інтересів лише продавця, що свідчить про очевидну диспропорцію між правами та обов`язками сторін.

Згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Вищезазначене свідчить про те, що укладання основного договору між сторонами в майбутньому неможливо, оскільки позивач, як споживач, втратив довіру до відповідача, та наполягає на поверненні сплачених коштів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про розірвання попереднього договору ПКП 10674 від 30 листопада 2021 року купівлі-продажу транспортного засобу та стягнення з відповідача на користь позивача суми коштів в розмірі 179 538,00 грн.

Також судом встановлено, що позивачем сплачено на рахунок відповідача 12164,00 грн за надання послуг щодо підбору та бронювання транспортного засобу згідно договору №212827.

Оскільки позивач не отримав автомобіль, основний договір купівлі - продажу не укладений, то зазначена сума за надання послуг щодо підбору та бронювання транспортного засобу теж підлягає поверненню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 15000 грн моральної шкоди.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Моральні страждання позивача полягають у тому, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінив в 15000 грн., що є співрозмірною сумою тим нервовим стражданням, які він та його родина потерпає на даний час. Гроші відірвані від сім`ї, частина яких була запозичена у банку і борги треба віддавати. Безрезультатні перемовини з відповідачем та його представниками, поїздки, листування в месенджерах та телефонні розмови, пошуки правової допомоги, зустрічі з адвокатами потребували від нього зайвих нервових зусиль та незапланованих витрат як грошей так і часу. А з цим порушується звичайний ритм його життя, що також відображається на загальному стані здоров`я.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1ст. 1167 ЦК України).

Згідно з ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини душевних страждань, ступеня вини особи, що завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло у зв`язку з неправомірною поведінкою відповідача, що призвело до моральних переживань.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

З огляду на положення вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України п. п. 3, 5, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.

Разом з тим, з огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 15 000 грн. є співрозмірним.

Та, як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року "Білуха проти України", - в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Моральна шкода за порушення споживчого договору може бути компенсована і в тому разі, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. В цьому випадку шкода стягується на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках. Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду вПостанові ВП ВС від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц.

Враховуючи викладене, а також виходячи із засад розумності та справедливості, вважаю за можливе задовольнити позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди та вважаю, що грошова сума у розмірі 15000 грн. є відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану відповідачем позивачу моральну шкоду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповіднодо ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 5674,62 грн (1073,60 грн за немайнову вимогу про розірвання договору + 1917,02 грн за майнову вимогу про стягнення 191702 грн коштів + 2684 грн за вимогу про стягнення 15000 грн моральної шкоди) в дохід держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за позовом, пов`язаним з порушенням прав споживача.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,141,263-265,268 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити повністю.

Розірвати попередній договір - купівлі продажу транспортного засобу ПКП 10674 від 30 листопада 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160; ідентифікаційний код 44015943) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) суму отриману за попереднім договором-купівлі продажу транспортного засобу ПКП 10674 від 30 листопада 2021 року у розмірі 179 538 (сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень) 00 копійок, 12164 (дванадцять тисяч сто шістдесят чотири гривні) 00 коп. оплати за надання послуг щодо підбору та бронювання транспортного засобу та 15000 (п`ятнадцять тисяч гривень) 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160; ідентифікаційний код 44015943) на користь держави судовий збір у розмірі 5674 (п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні) 62 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 02.10.2023 року.

Суддя А.В. Янченко