Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" вересня 2023 р. Справа № 924/706/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Тлустій У.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
про стягнення 4 182 009,73 грн.
Представники сторін:
від позивача - Горбач А.М.
від третьої особи - не з`явився;
від відповідача - Доценко О.О.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 20.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
28.06.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 4182009,73 грн., з яких: 2 959 479,89грн. добові небаланси природного газу (безпідставний відбір/несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи України) за період з січня 2022 року по січень 2023 року, 89 665,05 грн. 3% річних, 626 546,67 грн. пеня та 506 318,12 грн. інфляційні втрати.
Окрім того, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.06.2023, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) та призначено підготовче засідання на 10:30 год. 01 серпня 2023 року.
Окрім наведеного, вище зазначеною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 24 липня 2023 року, зобов`язано відповідача, відповідно до ст. 90 ГПК України у строк не пізніше, як за 5 днів до дати підготовчого засідання надати суду відповіді на запитання позивача поставлені відповідачу та долучені до позовної заяви, копію такої відповіді та доданих документів надіслати на адресу позивача та третьої особи, а також встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив, а третій особі строк для подання письмових пояснень до 01 серпня 2023 року.
17.07.2023 від третьої особи подано до суду надійшли пояснення по справі.
19.07.2023 року на адресу суду від представника позивача (Андрія Горбача) надійшла заява про участь в судовому засіданні у справі №924/706/23, призначеному на 10:30 год. 01.08.2023 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 24.07.2023 клопотання представника позивача від 18.07.2023 про участь у судовому засіданні 01.08.2023 по справі №924/706/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON, задоволено.
24.07.2023 представником відповідача подано до суду заяву про продовження строку для подання відзиву.
Окремоо, 24.07.2023 представником відповідача подано до суду заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 25 959 479,89 грн. основної заборгованості та зменшення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
25.07.2023 представником позивача подано до суду письмові пояснення.
31.07.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
01.08.2023 на адресу суду надійшли заперечення позивача проти заяви АТ "Хмельницькгаз" про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат на 99,99%.
Судом у підготовчому засіданні 01.08.2023 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження відповідачу строку для подачі відзиву на позовну заяву до 31.07.2023, про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11:00 год. 06.09.2023.
Ухвалою суду від 01.08.2023 повідомлено відсутніх учасників процесів про дату наступного засідання у справі.
01.08.2023 позивачем подано до суду пояснення по справі.
02.08.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
01.09.2023 року на адресу суду від представника позивача (Андрія Горбача) надійшла заява про участь в судовому засіданні у справі №924/706/23, призначеному на 11:00 год. 06.09.2023 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 01.09.2023 клопотання представника позивача від 01.09.2023 про участь у підготовчому засіданні 06.09.23 о 11:00 год. по справі №924/706/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON, задоволено.
06.09.2023 представником позивача подано до суду повідомлення щодо особи представника позивача, який буде приймати участь у засіданні.
Судом у підготовчому засіданні 06.09.2023 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11:00 год. 20.09.2023 та про задоволення усного клопотання представника позивача про проведення засідання 20.09.2023 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.09.2023 повідомлено відсутніх учасників процесів про дату наступного засідання у справі.
20.09.2023 року на адресу суду від представника позивача (Андрія Горбача) надійшло повідомлення про участь в судовому засіданні у справі №924/706/23, призначеному на 11:00 год. 20.09.2023 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 4182009,73 грн., з яких: 2 959 479,89грн. добові небаланси природного газу (безпідставний відбір/несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи України) за період з січня 2022 року по січень 2023 року, 89 665,05 грн. 3% річних, 626 546,67 грн. пеня та 506 318,12 грн. інфляційні втрати. Як на підставу позовних вимог, позивач посилається на пункти 2.5, 8.3., 8.4., 9.3, 13.1., 13.5 договору №2002000119 від 04.02.2020, Закон України "Про ринок природного газу", Закон України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", п. 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, ст. 526, 530, 536, 612, 549, 625 Цивільного кодексу України, с. 193 ,ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.
17.07.2023 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, де представник останньої зазначив, що при визначенні вартості добових негативних небалансів та здійснення розрахунків за них позивач та відповідач мали керуватися вимогами Кодексу ГТС та умовами договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000119. Просить розглядати дану справу без участі представника НКРЕКП, з урахуванням інформації наданої у поясненнях.
24.07.2023 представником відповідача подано до суду заяву про закриття провадження у справі в частині, де просив суд закрити провадження у справі щодо стягнення основного боргу в розмірі 2 959 479,89 грн. у зв`язку із його сплатою відповідачем вказаних коштів та відсутністю предмету спору в цій частині. А також просив суд зменшити нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на 99,99%.
25.07.2023 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення позивача, де вказано, що відповідачем повністю погашено суму основної заборгованості, таким чином ним фактично визнано позовні вимоги, а отже пеня, 3% річних та інфляційні нарахування нараховані правомірно та підлягають стягненню в повному обсязі.
31.07.2023 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, де останній зазначив, що договір транспортування природного газу від 04.02.2020 року №2002000119 сторонами не виконувався, транспортування газу (в т.ч. в спірний період) не відбувалося. У відповідача небаланси не могли виникнути. Вважає, що сторони не узгодили істотні умови договору транспортування природного газу від 04.02.2020 року №2002000119 в частині транспортування природного газу, оскільки не уклали додатки №1 та 2 до договору. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат на балансування. Посилався на те, що надані АТ "Хмельницькгаз" повідомлення на створення облікового запису користувача та відповідна довіреність на право вчиняти всі необхідні юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС, не є підставою для виникнення обов`язку з оплати актів перевищення замовленої (договірної) потужності за січень 2022 року - січень 2023 року та рахунків, направлених через інформаційну платформу позивачем. Зазначав, що між сторонами не погоджено розміру (обсягу) замовленої (договірної) потужності, в тому числі на період однієї газової доби, яку позивач зобов`язаний забезпечити для відповідача за договором в разі її замовлення відповідачем.
01.08.2023 позивачем подано до суду заперечення проти заяви АТ "Хмельницькгаз" про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат на 99%. У вказаних запереченнях представник позивача просить відмовити у задоволенні заяви позивача та зазначає, що відповідач протягом 14 днів не повідомляв позивача про неможливість виконання умов договору внаслідок дії форс-мажорних обставин пов`язаних із введенням воєнного стану 24.02.2022. Вказує, що відповідач, звертаючись до суду з клопотанням про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат фактично підміняє поняття, адже формально просить зменшити суму штрафних санкцій на 99,99 %, що фактично є не зменшенням, а повною відмовою у їх стягненні.
02.08.2023 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де останній зазначив, що здійснення відповідачем господарської діяльності з розподілу природного газу у відповідності до вимог чинного законодавства нерозривно пов`язане із укладенням договору транспортування. Зауважує, що виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до Договору не укладаються. Зауважує, що в актах приймання-передачі газу, які підписані уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень та застережень, зазначено, що ТОВ "Оператор ГТС України" передало, а АТ "Хмельницькгаз" прийняло у фізичних точках виходу з газотранспортної системи природний газ у відповідному обсязі. Звертає увагу, що при комерційному балансуванні у замовника послуг транспортування виникають як позитивні так і негативні небаланси. І відповідно, Оператор ГТС зобов`язаний здійснити виплати замовникам послуг транспортування за позитивний небаланс (витрати, які пов`язані з оплатою за добовий небаланс за газовий місяць М), в тому числі, за рахунок отриманих коштів від замовників послуг транспортування, які мають негативні небаланси.
Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2023 підтримав позовні вимоги, проти закриття провадження у справі, в частині основного боргу не заперечив, однак заперечив проти зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.09.2023 просив закрити провадження у справі в частині основного боргу та зменшити нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в судове засідання 20.09.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 06.09.2023 на адресу електронної пошти останнього. Окрім того, судом враховується, що у своїх поясненнях, які надійшли до суду 17.07.2023 представник третьої особи просив суд розглядати дану справу без участі представника НКРЕКП, з урахуванням інформації наданої у поясненнях.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника третьої особи за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (надалі - замовник) укладено договір №2002000119 транспортування природного газу (далі - договір).
За цим договором оператор надає замовнику (яким є відповідач) послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п.2.1. договору).
Відповідно до п.2.2. договору замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуг є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Згідно з п.2.5. договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, зокрема, але не виключно оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператор відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи (копія повідомлення додається) за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п.2.8. Договору).
Відповідно до п. 3.2. договору оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з п.4.1 договору замовник зобов`язався не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом.
Відповідно до п.8.4. договору замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
Відповідно до умов договору у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 11.2. договору оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.
При цьому пунктом 11.3. договору встановлено, що замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.
01.12.2020 сторонами підписано додаткові угоди №1 та № 2 до договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000119, 11.12.2020 підписано додаткову угоду №3.
Згідно умов договору за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача позивачем здійснено розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме: за січень 2022 року було виявлено остаточні обсяги несанкціонованого відбору природного газу в розмірі 3849,07 куб.м., за лютий 2022 року в розмірі 1145,28 куб.м., за березень 2022 року в розмірі 52915,91 куб.м., за травень 2022 року в розмірі 1980,03 куб.м., за серпень 2022 року розмірі 32,49 куб.м., за жовтень 2022 року в розмірі 2983,31 куб.м., за листопад 2022 року в розмірі 2633,86 куб.м., за січень 2023 року в розмірі 1450,67 куб.м.
На виконання умов договору, було оформлено акти врегулювання щодобових небалансів, а саме: Акт № 01-2022-2002000119 від 31.01.2022 за газовий місяць січень 2022 року на суму 130 819,10 грн.; Акт № 02-2022-2002000119 від 28.02.2022 за газовий місяць лютий 2022 року на суму 44 600,34 грн.; Акт № 03-2022-2002000119 від 31.03.2022 за газовий місяць березень 2022 року на суму 2 505 071,74 грн.; Акт № 05-2022-2002000119 від 31.05.2022 за газовий місяць травень 2022 року на суму 59 711,59 грн.; Акт № 08-2022-2002000119 від 31.08.2022 за газовий місяць серпень 2022 року на суму 1 446,91 грн.; Акт № 10-2022-2002000119 від 31.10.2022 за газовий місяць жовтень 2022 року на суму 82 815,49 грн.; Акт № 11-2022-2002000119 від 30.11.2022 за газовий місяць листопад 2022 року на суму 91 735,07 грн.; Акт № 01-2023-2002000119 від 31.01.2023 за газовий місяць січень 2023 року на суму 43 279,65 грн.
У відповідності до п.9.3. договору позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу: рахунок № 01-2022-2002000119 від 31.01.2022 на суму 130 819,10 грн., рахунок № 02-2022-2002000119 від 28.02.2022 на суму 44 600,34 грн., рахунок № 03-2022-2002000119 від 31.03.2022 на суму 2 505 071,74 грн., рахунок № 05-2022-2002000119 від 31.05.2022 на суму 59 711,59 грн., рахунок № 08-2022-2002000119 від 31.08.2022 на суму 1 446,91 грн., рахунок № 10-2022-2002000119 від 31.10.2022 на суму 82 815,49 грн., рахунок № 11-2022-2002000119 від 30.11.2022 на суму 91 735,07 грн., рахунок № 01-2023-2002000119 від 31.01.2023 на суму 43 279,65 грн.
В підтвердження відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату позивачем додано до позовної заяви Реєстр файлів відправлених з Інформаційної платформи, відповідно до якого Оператором направлено АТ "Хмельницькгаз": 12.02.2022 акт та рахунок за січень 2022 року; 13.03.2022 акт та рахунок за лютий 2022 року; 13.04.2022 акт та рахунок за березень 2022 року; 14.06.2022 акт та рахунок за травень 2022 року; 14.09.2022 акт та рахунок за серпень 2022 року; 14.11.2022 акт та рахунок за жовтень 2022 року; 13.12.2022 акт та рахунок за листопад 2022 року; 14.02.2022 акт та рахунок за січень 2023 року;
Уповноваженими особами відповідача отримано та підписано без зауважень зазначені акти, проте, у строки встановлені п.8.4. договору, відповідач не оплатив на користь позивача вартість перевищення договірної потужності за січень, лютий, березень, травень, серпень, жовтень, листопад 2022 року та січень 2023 року в загальній сумі 2 959 479,89 грн.
АТ "Хмельницькгаз" самостійно подано до НКРЕКП підписані уповноваженими посадовими особами та скріплені печаткою підприємства звіти, в яких відповідач у повному обсязі визнає обсяги переданого природного газу з газотранспортної системи та обсяги використаної потужності за січень, лютий, березень, травень, серпень, жовтень, листопад 2022 року та січень 2023 року.
У зв`язку із простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2021 року позивачем на підставах п.п.13.1., 13.5. Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України нараховано відповідачу пеню в розмірі 626546,67 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 89665,05 грн. та інфляційні втрати в розмірі 506 318,12 грн.
Згідно із платіжними інструкціями від 12.07.2023 року №14325 (130 819,10 грн. оплата за врегулювання щодобових небалансів за січень 2022 зг.дог. №92002000119 від 04.02.2020, зг.акту №01-2022-2002000119), №14326 (44 600,34 грн. оплата за врегулювання щодобових небалансів за лютий 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №02-2022-2002000119), №14327 (2 505 071,74 грн. оплата за врегулювання щодобових небалансів за березень 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №03-2022-2002000119), №14328 (59 711,59 грн. оплата за врегулювання щодобових небалансів за травень 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №04-2022-2002000119), №14329 (1 446,91 грн. оплата за врегулювання щодобових небалансів за серпень 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №08-2022-2002000119 ), №14330 (82 815,49 грн. оплата за врегулювання щодобових небалансів за жовтень 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №10-2022-2002000119), №914331 (91 735,07 грн. оплата за врегулювання щодобових небалансів за листопад 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №11-2022-2002000119), №914332 (43 279,65 грн. оплата за врегулювання щодобових небалансів за січень 2023 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №01-2023-2002000119) заборгованість за перевищення замовленої (договірної) потужності в розмірі 2 959 479,89 грн. була сплачена відповідачем.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст.173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493, та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Як вбачається з умов договору №2002000119 транспортування природного газу від 04.02.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", розділу "Тарифи", вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п.7.1 договору).
Розділ 9 Договору та глава 6 розділу XІV Кодексу ГТС містять порядок та формули визначення вартості щодобових небалансів.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір транспортування природного газу №2002000119 підписано 04.02.2020, а також скріплено печатками позивача та відповідача. При цьому до зазначеного договору позивачем та відповідачем погоджувалися зміни, зокрема, й додатковими угодами.
Матеріали справи містять підписані позивачем та відповідачем акти приймання-передачі природного газу за січень, лютий, березень, травень, серпень, жовтень, листопад 2022 року та січень 2023 року.
Оскільки матеріали справи містять докази фактичного виконання сторонами умов договору транспортування природного газу №2002000119 від 04.02.2020, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати зазначений договір неукладеним.
Судом враховується, що підписання Додатку 1 та Додатку 2 є невід`ємною частиною договору лише у випадку, якщо Замовник бажає отримати додатково до основних послуг ще й право використання саме гарантованої/переривчастої потужності.
Згідно з п.5 р.1 гл.1 Кодексу ГТС розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.
Абзацом 2 пункту 1 розділу 1 гл. ІХ Кодексу ГТС визначено, що розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.
Відповідно до п.15 розділу 1 гл. ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.
Згідно п.3 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГТС у випадку якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.
Пунктом 2 розділу 3 гл. XV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.
Враховуючи викладене, фактично розрахунковий обсяг використаної відповідачем потужності перевищив нульове значення, тому останній зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності, яка визначена позивачем, у відповідності до п.8.4 договору в сумі 2 959 479,89 грн.
Судом враховується, що АТ "Хмельницькгаз" самостійно подано до НКРЕКП підписані уповноваженими посадовими особами та скріплені печаткою підприємства звіти, в яких відповідач у повному обсязі визнає обсяги переданого природного газу з газотранспортної системи та обсяги використаної потужності за січень, лютий, березень, травень, серпень, жовтень, листопад 2022 року та січень 2023 року.
При цьому, вказані у Формах 8в обсяги природного газу в повному обсязі співпадають з даними інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" щодо використаних АТ "Хмельницькгаз" обсягів перевищення договірної потужності та відображеними у відповідних актах наданих послуг, звітах про використання замовленої потужності та рахунках за січень, лютий, березень, травень, серпень, жовтень, листопад 2022 року та січень 2023 року.
Таким чином, АТ "Хмельницькгаз" у звітах Форми 8в визнано використання обсягів потужності у січні, лютому, березні, травні, серпні, жовтні, листопаді 2022 року та січні 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив заборгованість за перевищення замовленої (договірної) потужності в розмірі 2 959 479,89грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 12.07.2023 року: №14325 на суму 130 819,10 грн. (оплата за врегулювання щодобових небалансів за січень 2022 зг.дог. №92002000119 від 04.02.2020, зг.акту №01-2022-2002000119), №14326 на суму 44 600,34 грн. (оплата за врегулювання щодобових небалансів за лютий 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №02-2022-2002000119), №14327 на суму 2 505 071,74 грн. (оплата за врегулювання щодобових небалансів за березень 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №03-2022-2002000119), №14328 на суму 59 711,59 грн. (оплата за врегулювання щодобових небалансів за травень 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №04-2022-2002000119), №14329 на суму 1 446,91 грн. (оплата за врегулювання щодобових небалансів за серпень 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №08-2022-2002000119 ), №14330 на суму 82 815,49 грн. (оплата за врегулювання щодобових небалансів за жовтень 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №10-2022-2002000119), №14331 на суму 91 735,07 грн. (оплата за врегулювання щодобових небалансів за листопад 2022 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №11-2022-2002000119), №14332 на суму 43 279,65 грн. (оплата за врегулювання щодобових небалансів за січень 2023 зг.дог.№2002000119 від 04.02.2020, зг.акту №01-2023-2002000119).
Зважаючи на викладене, оскільки суму заборгованості за договором розмірі 2 959 479,89 грн. відповідачем сплачено після пред`явлення позову, провадження у справі №924/706/23 в цій частині належить закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Поряд з цим, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, щодо сплати відповідної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 626 546,67 грн. пені, 89665,05 грн. 3% річних, 506 318,12 грн. інфляційних втрат.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Штрафними санкціями, в розумінні ст.230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, у тому числі, неустойкою.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частинами 4 та 6 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за не виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняє шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Судом враховано, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Однак, дія Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX фактично надавала можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.
Пунктом 13.5 договору сторони узгодили, що у разі порушення замовником строків оплати передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Здійснивши перерахунок пені (за допомогою системи „Законодавство") за визначені самим позивачем періоди виникнення заборгованості відповідно до умов договору та актів наданих послуг, судом встановлено, що заявлена ним сума до стягнення в розмірі 626 546,67 грн. є арифметично вірною та обґрунтованою.
Між тим, судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст. 3, частині третій ст. 509 та частинах першій, другій ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).
Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 3 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 29 вересня 2020 року в справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24 грудня 2020 року в справі №914/1888/19, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20.
При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року в справі №902/538/18.
Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки, на що Верховний Суд неодноразово вказував.
Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року по справі №922/266/20.
Суд зауважує, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.
Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, сплату боргу відповідачем, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 62 654,66 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних, суд встановив, що позивачем їх заявлено виходячи із розміру боргу за перевищення замовленої потужності (січень 2022 року - травень 2023 року) за визначені ним же періоди. Здійснивши їх обрахування (за допомогою системи „Законодавство") судом встановлено, що заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 89 665,05грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно нарахувань втрат від інфляції, судом враховано таке.
Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.
Судом враховано, правову позицію Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.
Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство") вважає, що заявлені інфляційні втрати правомірно нараховані у межах розміру визначеному позивачем, тобто у розмірі 506318,12 грн. - за вказані ним у наявному в матеріалах справи розрахунку періоди.
За змістом ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч.1, ч.2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано в частині позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 62654,66 грн. пені, 89665,05 грн. 3% річних та 506318,12грн інфляційних втрат. В решті вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача. При цьому в частині стягненої пені у визначеному судом розмірі судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування її зменшення.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Провадження у справі №924/706/23 в частині стягнення 2 959 479,89 грн. заборгованості за перевищення договірної потужності закрити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, м. Хмельницький, просп. Миру, 41; код ЄДРПОУ 05395598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44; код ЄДРПОУ 42795490) 62654,66 грн. пені, 89665,05 грн. 3% річних, 506318,12грн інфляційних втрат, 18337,95 грн. витрат зі сплати судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
У стягненні 563892,01 грн. пені в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 02.10.2023.
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук. у 1 - для суду
направити на адресу електронної пошти:
позивача - info@tsoua.com
відповідача - office@kmgas.com.ua; третьої особи - box@nerc.gov.ua
представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1
третьої особи - box@nerc.gov.ua
Судове рішення № 113857485, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 20.09.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 924/706/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: