Рішення № 113856266, 29.09.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2023Справа № 910/5667/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця»

до Державного агентства резерву України

про стягнення 47 523, 48 грн.

Без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного агентства резерву України (далі - відповідач) про стягнення 47 523, 48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з відшкодування позивачу витрат на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву за 1 квартал 2022 року відповідно до умов Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №ПР/НР-03-01/НЮ-1744 дч.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/5667/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5667/23 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105494431226 з якого вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/5667/23 була отримана відповідачем 22.05.2023.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/5667/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2003 року між Державним комітетом України з Державного матеріального резерву, правонаступником якого відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 є Державне агентство резерву України (далі - відповідач), та Державним підприємством Придніпровська залізниця був укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № ПР/НР-03-01/НЮ-1744 дч (надалі - договір), предметом якого є зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву без користування ними зберігачем, що здійснюється на складських приміщеннях, майданчиках зберігача.

Комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з затвердженою номенклатурою у кількості та за вартістю згідно з актом форми №1. Передбачені цим договором форми актів затверджуються комітетом (п.1.2 договору).

За умовами пункту 2.7 договору зберігач зобов`язаний, зокрема, щороку подавати комітетові станом на 01 січня - звіт форми № 12, станом на 01 липня - інформацію про результати перевірки якості і умов зберігання цінностей, а також про відповідність цінностей цілям, для яких вони призначені, за формою, встановленою комітетом.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що зберігач щороку разом з річним звітом форми №12 зобов`язаний подавати зведений кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на наступний рік згідно "Порядку відшкодування залізницям України витрат, пов`язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву", який погоджений Держкомрезервом України і Укрзалізницею від 17.01.2003, а також плани зміни та освіження матеріальних Цінностей мобілізаційного резерву на рік, що планується.

Відповідно до пункту 3.1. договору комітет зобов`язаний відшкодовувати зберігачу витрати на зберігання цінностей згідно з погодженим зведеним кошторисом витрат між зберігачем та комітетом у межах асигнувань, передбачених на ці цілі.

Відшкодування витрат за зберігання цінностей визначається згідно з щорічно погодженим комітетом зведеним кошторисом витрат зберігача, який здійснює відповідальне зберігання цих цінностей мобілізаційного резерву (пункт 4.1 договору).

Як визначено умовами п. 4.2 договору кошторис розрахунку витрат на утримання цінностей, направлений зберігачем на погодження комітету, повинен бути розшифрований по всім статтям, а також містити пояснювальну записку.

Відповідно до пункту 4.3. договору сторони погодили, що зберігач надає комітетові щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою.

Згідно із пунктом 4.4. договору відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) зберігачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву комітет здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до пункту 4.3 договору, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом усього терміну зберігання цінностей мобілізаційного резерву (пункт 7.3 договору).

11.01.2011 та 04.01.2016 між сторонами підписано додаткові угоди до договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № ПР/НР-03-01/НЮ-1744 дч.

Судом встановлено, що позивачем як зберігачем на виконання умов договору направлявся відповідачеві звіти про витрати на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву за 1 квартал 2022 року, Акти звірки взаєморозрахунків на відшкодування витрат матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 1 квартал 2022 року та акти на відшкодування витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 1 квартал 2022 року, що підтверджується супровідним листом від 21.04.2022 № НР-2/9/36.

Листом № 2/10/73/НР від 03.06.2022 Державним агентством резерву України було повернуто позивачу погоджений, підписаний та засвідчений печаткою кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву по Регіональній філії Південно-Західна залізниця АТ «Українська залізниця» на суму 356 024, 85 грн. з ПДВ.

Загальна сума витрат, здійснених зберігачем на утримання та зберігання вищевказаних цінностей склала 47 523, 48 грн, з яких:

- за 1-й квартал 2022 року по Ілларіонівській колійній машинній станції - 2 916, 78 грн;

- за 1-й квартал 2022 року по СП «Криворізькій колійній машинній станції» - 1 116, 66 грн;

- за 1-й квартал 2022 року по Службі організації та проведення закупівель - 43 490, 04 грн.

02.05.2022 року Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулась до Державного агентства резерву України з претензією № НР-2/9/50 про сплату заборгованості в сумі 195 136, 05 грн, яка була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо відшкодування витрат за зберігання цінностей мобілізаційного резерву за 1 квартал 2022 року, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 47 523, 48 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором зберігання.

Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 946 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Основні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву визначає Закон України «Про державний матеріальний резерв» із змінами та доповненнями, який регулює відносини в цій сфері.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Статтею 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" визначено, що відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Нормами частини 3 статті 7 Закону України "Про державний матеріальний резерв" встановлено, що фінансування витрат підприємств, установ і організацій, пов`язаних з обслуговуванням і зберіганням, списання збитків від уцінки і природних втрат матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від позичання матеріальних цінностей державного резерву, а також коштів, одержаних від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, з метою удосконалення механізму відшкодування витрат, пов`язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву Постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002 року затверджено «Порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов`язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву» (далі - Порядок № 532).

Відповідно пункту 7 Порядку № 532 відшкодування витрат, пов`язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держрезервом та відповідальним зберігачем за формою згідно з додатком 1, за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Між Регіональною філією "Придніпровська залізниця" та Державним агентством резерву України було погоджено кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву АТ "Українська залізниця" в межах регіональної філії "Придніпровська залізниця" на 2022 рік у розмірі 356 024, 85 грн.

На виконання умов пункту 4.3. договору позивач супровідним листом №НР-2/9/36 від 21.04.2022 направляв на адресу Державного агентства резерву України вищевказані документи для підписання. Однак, з боку відповідача зазначені документи були залишені без підписання, листів з запереченнями щодо підписання вищевказаних документів позивач не отримував, витрати на зберігання матеріальних цінностей відповідач не компенсував.

З огляду на умови Договору та за відсутності доказів щодо наявності зауважень (недоліків) до наданих документів, суд вважає вказані підписані в односторонньому порядку Регіональною філією «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» акт на відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей та звіт про витрати на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву такими, що погоджені Державним агентством резерву України, та є доказом належного виконання позивачем своїх зобов`язань щодо своєчасного та повного виконання обумовлених договором послуг зі зберігання матеріальних цінностей, отже приходить до висновку про можливість вважати вказані в цих актах та звітах послуги зі зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в 1 кварталі 2022 такими, що позивачем надані в повному обсязі та відповідно до умов Договору.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний був відшкодовувати залізниці витрати за зберігання та утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п.п. 4.4 договору), в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат та зведеним кошторисом витрат зберігача.

Як встановлено статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з відшкодування витрат позивачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №ПР/НР-03-01/НЮ-1744 дч від 07.05.2003 року 1 квартал 2022 року та факту наявності заборгованості з відшкодування витрат за зберігання цінностей у розмірі 47 523, 48 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача вищевказаної суми визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Державного агентства резерву України про стягнення 47 523, 48 грн задовольнити.

2. Стягнути з Державного агентства резерву України (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Пушкінська, 28; ідентифікаційний код 37472392) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (адреса: 49038, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) заборгованість у розмірі 47 523 (сорок сім тисяч п`ятсот двадцять три) грн 48 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29.09.2023.

Суддя М.Є.Літвінова