Ухвала суду № 113856165, 26.09.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

26.09.2023Справа № 910/6185/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі №910/6185/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етг Солар 1"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 38204871,22 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Михайлова Н.М.;

від відповідача (заявника): Франюк А.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Етг Солар 1" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 38300406,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором від 20 квітня 2018 року №15051/01, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення основну заборгованість у розмірі 35572451,04 грн, 3% річних у розмірі 535765,75 грн та інфляційні втрати у розмірі 2192189,97 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 року, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Етг Солар 1" основну заборгованість у розмірі 33911519,79 грн, 3% річних у розмірі 535765,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 2192190,06 грн та судовий збір у розмірі 550966,49 грн. Провадження в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Етг Солар 1" основного боргу у розмірі 1565395,62 грн закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

11.08.2023 року через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 року у справі №910/6185/23, в якій просить відстрочити виконання рішення на один рік з моменту ухвалення рішення.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/814/23 від 11.08.2023 у зв`язку з відпусткою судді Павленка Є.В. призначено повторний автоматизований розподіл заяви, що подана в межах справи №910/6185/23, за результатом проведення якого подану заяву передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі №910/6185/23 до провадження судді Васильченко Т.В. та призначено розгляд заяви на 29.08.2023.

25.08.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду, які обґрунтовані тим, що доводи відповідача фактично зводяться до викладених ним обґрунтувань відзиву на позов, що вже було оцінено судом під час розгляду даної справи та постановлення рішення. При цьому, відповідач вказуючи про відсутність у нього коштів, не наводить жодних обставин, за яких покращиться його фінансове становище через рік. Зауважує також на тому, що він обґрунтовано розраховував на належне виконання відповідачем зобов`язань за договором та для будівництва станції залучив кредитні кошти у розмірі 30% від витрат необхідних для будівництва, втім неналежне виконання взятих відповідачем на себе грошових зобов`язань покладає на позивача необхідність сплати додаткових процентів за кредитним договором.

З огляду на перебування судді Васильченко Т.В. 29.08.2023 у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 призначено судове засідання на 26.09.2023.

У судовому засіданні 26.09.2023 представник відповідача (заявника) подану заяву підтримав, просив задовольнити; представник позивача заперечив проти задоволення поданої заяви, просив відмовити.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду в даній справі відповідач посилається на те, що виникнення у нього зобов`язань з оплати безпосередньо залежить від оприлюднення регулятором затвердженої вартості послуг, як то передбачено пунктом 10.4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною» №641 від 26.04.2019 року.

При цьому, утворення значної заборгованості Державного підприємства «Гарантований покупець» перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, пов`язане саме з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» своїх грошових зобов`язань, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні власних зобов`язань. Вказує про те, що відповідно до встановленого законодавством спеціального порядку розрахунків за електричну енергію, продана виробниками за «зеленим» тарифом, повна та своєчасна оплата електричної енергії пов`язана з своєчасним надходженням коштів на рахунок Гарантованого покупця від Оператора системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго»), в обсягах, що забезпечують повну оплату розміру вартості послуги, яка затверджена постановою НКРЕКП.

Поміж цим, зауважує, що внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації господарська діяльність учасників ринку електричної енергії, ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії, несвоєчасна оплата у повному обсязі Гарантованому покупцю вартості послуг.

За наведених обставин відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

Беручи до уваги, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку відстрочення виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У даному випадку, за результатом розгляду поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання.

При цьому, суд зауважує на тому, що фактично обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду зведені до ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та відсутність відповідного фінансування.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не можуть бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. При цьому, заявником не надано доказів того, що протягом одного року відповідач отримає грошові кошти від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» або будь-яких інших осіб в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.

Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі «Агрокомплекс проти України» зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить «майно» позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок держави полягає у захисті прав виробників «зеленої електроенергії» і саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, було створено Державне підприємство «Гарантований покупець», тому останнє зобов`язано добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.

Судом також враховані майнові інтереси стягувача та взято до уваги, що надання заявнику (боржнику) відстрочки виконання рішення суду може призвести до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі, тим більш, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією російської федерації.

Водночас, суд звертає увагу, що наведені заявником правові позиції Верховного Суду у постанові від 16.01.2020 у справі №910/1820/19 та від 24.10.2018 року у справі №914/32/18 не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у вищевказаних справах досліджувалося питання надання розстрочки, а розстрочка і відстрочка за своєю правовою є різними інститутами під час виконання судового рішення, тоді як за обставин даної справи, відповідач просить надати йому відстрочку у виконанні рішення на максимальний строк.

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження наявності виняткових обставин для надання відстрочки.

Інших підстав для надання Державному підприємству «Гарантований покупець» відстрочення у виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі №910/6185/23 заявником не наведено, а судом не встановлено.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, з урахуванням викладених позивачем заперечень щодо відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення.

Керуючись статтями 13, 202, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі №910/6185/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2023.

Суддя Т.В. Васильченко