Рішення № 113856118, 02.10.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023 Справа № 908/2444/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу №908/2444/23

за позовом Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (вул. Цимлянська, 29 А, м. Запоріжжя, 69034, ідентифікаційний код 34155997)

про стягнення 16 800,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство УКРНАФТА з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ про стягнення 16 800,00 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору № 09/03/682-МТР від 24.05.2021.

Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 230 ГК України, ст.ст. 546, 547 ЦК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 № 908/2444/23 прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства Укрнафта до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2444/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Вказана ухвала суду отримана відповідачем (доставлена в його електронний кабінет) 01.08.2023.

08.08.2023 через підсистему Електронний суд ТОВ Технохімреагент подало клопотання (вих. № б/н від 08.08.2023) про проведення процедури врегулювання спору за участю судді в справі № 908/2444/23.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2023 №908/2444/23 встановлено позивачу Публічному акціонерному товариству Укрнафта строк до 25.08.2023 для надання суду письмову згоду/заперечення щодо врегулювання спору за участю судді в справі № 908/2444/23.

16.08.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки поставки товару не було взагалі та товар у 2022 після тривалого зберігання втратив свої властивості і був списаний як непридатний до використання.

Суд прийняв відзив до розгляду.

22.08.2023 через підсистему Електронний суд від ПАТ УКРНАФТА надійшло клопотання № б/н від 22.08.2023 (вх. № 18024/08-08/23 від 22.08.2023), відповідно до якого товариство (позивач) заперечує проти проведення процедури врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 №908/2444/23 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Технохімреагент № б/н від 08.08.2023 (вх. № 16947/08-08/23 від 08.08.2023) про врегулювання спору за участю судді відмлено.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 09/03/682-МТР (далі - договір), відповідно до п. 1.1., 1.2. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати продукцію (товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму. Асортимент, кількість, якість та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

Продавець зобов`язується забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором (пп. 2.1.1. п. 2.1. договору).

Покупець має право: достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, повідомивши про це останнього за 30 календарних днів до дати розірвання; покупець має право в односторонньому порядку зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього договору залежно від виробничої необхідності та реального фінансування. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору (пп. 2.4.2, 2.4.3. п. 2.4. договору).

Ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатками (п. 3.1. договору).

Продавець зобов`язується передати товар покупцю у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до нього (п. 5.1. договору).

Відвантаження товару проводиться лише після отримання письмового повідомлення покупця про готовність до прийняття товару (п. 5.5. договору).

Для попереднього погодження змісту видаткової накладної, продавець, перед відвантаженням товару, направляє на електронну адресу покупця, електронну версію видаткової накладної (п. 5.7. договору).

За порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у т.ч. викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п.п. 5.12, 5.1.3. договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2 %, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше днів у розмірі 10 % від вартості товару не поставленого вчасно (п. 6.9. договору).

Сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами (п. 11.1. договору).

Додатком № 1 до договору погоджено асортимент, кількість товару та встановлено наступне. 1. Загальна вартість товару, що поставляється по цьому додатку № 1 складає 2 361 726,00 грн., в т.ч. ПДВ. У пункті 6 зазначено пункти та реквізити вантажоотримувачів. 7. Кількість по вантажоотримувачам може змінюватись відповідно до виробничої потреби та письмового повідомлення покупцем. 8. Термін поставки: 20 календарних днів від дати, вказаній в заявці на поставку. Заявка на поставку оформляється та направляється продавцю будь-яким способом поштовим відправленням ПАТ «Укрпошта», кур`єрською службою доставки або електронною поштою.

Додатком № 2 до договору встановлено технічні вимоги до товару.

Листами від 04.06.2021 № 01/01/09/03/12-02/04/148, від 25.08.2021 № 01/01/09/03/12-02/04/246, від 18.01.2022 № 01/01/09/03/12-02/04/9, від 27.07.2022 № 01/01/09/03/12-02/04/12 позивач направив на адресу відповідача заявки на товар та повідомив про дати, з яких був готовий отримати товар.

В позовній заяві позивач зазначає, що згідно листа від 27.07.2022 № 01/01/09/03/12-02/04/12 відповідачем не було здійснено поставку товару. Хоча у вказаному листі позивач повідомив відповідача, що готовий прийняти товар з 29.07.2022.

Листом-відповіддю від 28.07.2022 № 326/63-1-22 відповідач повідомив позивача про неможливість здійснити поставку товару за заявкою від 27.07.2022, оскільки вона зроблена після закінчення строку дії договору, а тому не може бути прийнята в рамках цього договору. Запропонував позивачу укласти новий договір.

Листом від 05.10.2022 № 01/01/09/03/12-02/04/168 позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 16 800,00 грн. штрафу у зв`язку із порушенням строків поставки товару.

Відповідач суму штрафу не сплатив, що стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №09/03/682-МТР від 24.05.2021, який за своєю природою є договором поставки.

Сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами (24.05.2021) і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами (п. 11.1. договору).

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ГК України якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання

Виходячи з норм ст. 251, 252 ЦК України, ст. 267 ГК України в будь-якому разі строк дії договору має бути чітко визначений роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Як зазначено вище, пунктом 11.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами.

Тобто, сторони визначили строк дії договору 1 рік.

Позивач у позовній заяві посилається на п. 11.1, п. 8 Додатку № 1 до договору (термін поставки товару 20 календарних днів від дати , вказаної у заявці на поставку) та зазначає, що відповідач зобов`язаний був поставити товар по заявці від 27.07.2022 до 16.08.2022 включно. Однак, у вказаний строк товар поставлений не був.

В даному випадку в договорі визначено строк дії договору 1 рік, а «повне виконання сторонами своїх взаємних зобов`язань» не є в розумінні ч. 2 ст. 252 ЦК України подією, яка має неминуче настати.

Зі змісту договору також не вбачається умов щодо автоматичного продовження (пролонгації) договору.

Відповідно до положень ст. 651, 654 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін та вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Суду не подано жодного доказу, який би підтверджував факт укладення між сторонами додаткових угод до договору в частині продовження строку його дії або принаймні листування сторін щодо погодження продовження строку дії договору та на який саме строк.

Як вбачається з матеріалів справи, листом (заявкою) від 27.07.2022 № 01/01/09/03/12-02/04/12 позивач просив відповідача здійснити поставку товару.

Таким чином, заявка позивача на отримання партії товару була направлена на адресу відповідача після спливу строку, на який було укладено договір (1 рік).

Листом-відповіддю від 28.07.2022 № 326/63-1-22 відповідач повідомив позивача про неможливість здійснити поставку товару за заявкою від 27.07.2022, оскільки вона зроблена після закінчення строку дії договору, а тому не може бути прийнята в рамках цього договору. Запропонував позивачу укласти новий договір.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення з відповідача 16 800,00 грн. штрафних санкцій за порушення строку поставки товару слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02.10.2023.

СуддяМ.В. Мірошниченко