Ухвала суду № 113852897, 02.10.2023, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/909/23

Провадження № 4-с/575/5/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Пасюги Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Писарівка Охтирського району Сумської області заяву про відвід судді Семеновій Оксані Сергіївні у цивільній справі за об`єднаними скаргами боржника ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців Охтирського ВДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ МЮ Мовчан Лідії Олексіївни, ОСОБА_2 , заінтересована особа: стягувач ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Великописарівського районного суду Сумської області з 08 вересня 2023 року перебуває вказана цивільна справа під головуванням судді Семенової О.С., визначеної в результаті авторозподілу справ між суддями цього суду.

02 жовтня 2023 року від представника скаржника адвоката Цуркана В.І. надійшла письмова заява про відвід головуючій судді, яку мотивував тим, що суддя не забезпечила якісний рівень проведення відео конференції, - пропадав звук, були збої в системі, половину зала не було видно, він не бачив стягувачку та державного виконавця Мовчан Л.О. Крім цього суддею постановлено ухвалу від 21 вересня 2023 року за його заявою про його участь у судовому засіданні 29 вересня 2023 року та у всіх подальших засіданнях в режимі відео конференції тільки на 29 вересня 2023 року, без посилань на інші дати. Вважає ці дії судді умисними.

Відповідно до частин 2,3,7,8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні / або раніше/ до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першої статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливо розглянути заяву про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи в межах заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підстави для відводу /самовідводу/ судді визначені статтею 36 ЦПК України, а саме, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Посилання адвоката в заяві про відвід судді є безпідставними, оскільки участь у судовому засіданні в режимі відео конференції відбувається за правилами ст. 212 ЦПК України, відповідно до вимог якої учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з`явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи /частини 1-2, 8-12/.

20 вересня 2023 року від адвоката Цуркана В.І. надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні 29 вересня 2023 року на наступних судових засіданнях в режимі відео конференції через Охтирський міськрайонний суд Сумської області /а.с. 152-153/.

Ухвалою судді Великописарівського районного суду Сумської області Семенової О.С. від 21 вересня 2023 року це клопотання задоволено / а.с. 154/. Проте технічно не можливо наперед без визначення дати судового засідання забронювати майданчик для проведення відеоконференцзв`язку з приміщення Охтирського міськрайонного суду Сумської області. Тому на всі наступні судові засідання судом буде постановлятися відповідна ухвала.

В судовому засіданні 29 вересня 2023 року адвокат Цуркан В.І. приймав участь в режимі відеоконференції з Охтирського міськрайонного суду Сумської області. На неодноразові запитання в нього секретаря судового засідання, він повідомляв, що йому чути та видно. Ніяких заяв про поганий зв`язок не заявляв.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду заборонена і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Тому в своїй професійній діяльності суддя є незалежним і втручання в його діяльність є не припустимим.

Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідні норми гарантують неупередженість у здійсненні правосуддя, попереджають можливість скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться " ( рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (" De. Belgium "), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь - які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача ( об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У відповідності до норм п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, від 19.05.2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Відповідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 ООН від 27.07.2006 року суддя повинен заявити про самовідвід від участі в справі в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

Тому суд вважає, що наведені мотиви в заяві про відвід є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представнику скаржника ОСОБА_1 , адвокату Цуркану Віктору Івановичу, про відвід судді Великописарівського районного суду Сумської області Семеновій Оксані Сергіївні в зв`язку з необґрунтованістю.

Ухвала суду є остаточної, оскарженню не підлягає.

Передати ухвалу до канцелярії Великописарівського районного суду Сумської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Суддя Великописарівського районного

суду Сумської області О.С. Семенова