Рішення № 113847632, 04.09.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20719/21

Провадження № 2/761/332/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

07.06.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з відповідачкою проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу та мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка проживає окремо від позивача та дитини, жодної участі у вихованні дитини не приймає, про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток не піклується, матеріальної допомоги у добровільному порядку на її утримання не надає. Таким чином, оскільки вказана поведінка відповідачки свідчить про ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а також свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, позивач вважає, що відповідачку необхідно позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.11.2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 20.09.2022 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 18.05.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у її відзиві, а також посилалась на висновок Служби у справах дітей Вінницької міської ради.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, а також висновок про недоцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідачки, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Як стверджують сторони, позивач та відповідачка не перебували у шлюбі і не проживали однією сім`єю.

З народження до 2020 року дитина проживала разом із відповідачкою.

Відповідно до листа Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Київ державної адміністрації від 07.10.2020 р. № 40-2019, до позивача було звернення з проханням негайно забрати дитину, у зв`язку з хворобою матері.

Крім того у вказаному листі зазначається, що до Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, надійшло повідомлення від Національної поліції України щодо вчинення домашнього насильства зі сторони матері ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час відвідування дівчинка вела себе привітно, членам комісії повідомила, що мама її не ображає, та не вчиняє фізичного насильства, не застосовує покарання. Але як тільки мати відійшла від доньки писати пояснення, то дитина повідомила соціальному працівнику, так щоб мати не чула, що мати вчиняє фізичне насильство.

Працівники Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації надіслали повідомлення до Національної поліції України щодо виявлених фактів можливого вчинення насильства над дитиною, звернулись за характеристикою на ОСОБА_3 до школи № 24, надіслали запит в Міський Центр дитини з метою психологічного обстеження дитини, а також звернулись до Київського міського психоневрологічного диспансеру № 1, щодо надання висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про наявність або відсутність у ОСОБА_2 психологічної хвороби.

Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків № 50/809 від 07.10.2020 р. ОСОБА_2 має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговання та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків. Висновок дійсний до 07.10.2021 р.

Адміністрація КНП «Київський міський психоневрологічний диспансер № 1» повідомила, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в КНП «КМПНД № 1» з приводу хронічного психоневрологічного захворювання.

На час подачі даного позову дитина проживала разом із батьком у АДРЕСА_1 , на даний час вони проживають в Федеративній Республіці Німеччина.

Крім того рішенням суду визначено місце проживання дитини разом з батьком, проти чого позивачка з врахуванням свого стану здоров`я не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 р., визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно із ст. 18 Конвенції батьки або законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Частиною 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

В п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст. 19 СК України).

Відповідно до висновку Вінницької міської ради від 08.12.2022 р. № 01/00/011/ НОМЕР_2 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає недоцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд не вбачає підстав не погоджуватись із вказаним висновком органу опіки та піклування, оскільки він складений на підставі отриманих відомостей безпосередньо, як від батьків дівчинки, так і від самої доньки сторін, яка повідомила, що у неї з обома батьками добрі стосунки, і що мати їй часто телефонує, вони спілкуються телефоном та переписуються.

Також висновок мотивовано положеннями ч.3 ст. 15 СК України, відповідно до якої якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 р. у справі № 753/2025/19, зроблено правовий висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

З наданих до відзиву на позов письмових доказів вбачається, що відповідачка дійсно спілкується за допомогою телефону з дочкою, в тому числі текстовими повідомленнями, а також надає, хоч і не значну, фінансову допомогу шляхом переказу грошових сум своїй дочці.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, враховуючи, її незадовільний стан здоров`я, що впливає на її здатність у повній мірі допомагати позивачу в утриманні та вихованні їх доньки, суд вважає, що відсутні обставини, які б свідчили про умисне ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки, а тому суд приходить до висновку, про недоцільність на даний час позбавлення відповідачки батьківських прав, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: