Рішення № 113842183, 29.09.2023, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/486/23

Провадження № 2-др/366/7/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2023 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю,

розглянувши в смт. Іванків Київської області у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Смішка Олександра Леонідовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , подану через свого представника, адвоката Смішка Олександра Леонідовича до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Суть рішення у справі

14.09.2023 року рішенням Іванківського районного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

20.09.2023 року від представника позивача, адвоката Смішка О.Л. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якому адвокат просить стягнути з відповідача АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 14 780 грн.

Заява мотивована тим, що рішенням суду позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги у розмірі, визначеному Договором про надання правової допомоги № 31/168 від 06.09.2022 року та додатковою угодою, що укладені між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Смішком О.Л.

Позиції сторін

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Представник позивача, адвокат Смішко О.Л. у заяві про ухвалення додаткового рішення просив провести розгляд цієї заяви без його участі та участі позивача.

Представник Відповідача у судове засідання також не з`явився. Подав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому просив у задоволені заяви відмовити.

Заперечення мотивоване тим, що представником позивача не надано доказів фактичної сплати позивачем грошових коштів за надання правової допомоги. Крім цього, наявний у наданому акті прийому-передачі підпис позивача на думку представника відповідача є сумнівним, оскільки позивач, як і зазначено в заяві про ухвалення додаткового рішення, перебуває на військовій службі, відповідно не міг поставити цей підпис, а сам акт складений, як зазначає представник відповідача, незрозумілим чином та із застосуванням незрозумілих інфораційно-телекомунікаційних систем. Також представник відповідача зазначає, що заявлена для відшкодування сума витрат на правову допомогу не є обґрунтованою та не відповідає критерію співмірності складності справи.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права.

Враховуючи вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Із запровадженням з 15.12.2019 року змін до ЦПК України, законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення може бути ухвалено якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на наведені норми права, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного.

14.09.2023 року рішенням Іванківського районного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, зокрема, відповідача АТ КБ «Приватбанк» зобов`язано :

відновити залишок коштів на особистому картковому рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 16.07.2022 (тобто станом на 15.07.2022);

відновити залишок кредитних коштів на особистому картковому рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 16.07.2022 (тобто станом на 15.07.2022) та списати нараховані у зв`язку з цим відсотки, пеню, штрафні санкції.

Вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Звертаючись в суд з позовною заявою, представник позивача зазначив, що заява про стягнення судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, буде подана додатково протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Заява про ухвалення додаткового рішення сформована в системі «Електронний суд» 19.09.2023 року (зареєстрована в канцелярії суду 20.09.2023 року) тобто у визначений ч. 8ст. 141 ЦПК України п`ятиденний строк.

Таким чином, представником позивача дотримано вимоги зі зверненням із заявою про ухвалення додаткового рішення, визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача до суду надано:

договір про надання правової допомоги № 31/168 від 06.09.2022 року (далі - Договір), укладеного між адвокатом Смішком О.Л. (далі - Адвокат) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт, Позивач);

ордер про надання правової допомоги № 1303158 від 07.11.2022 року, згідно з яким, крім іншого, передбачено надання правової допомоги в Іванківському районному суді Київської області за умовами договору №31/168 від 06.09.2022 року;

додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 31/168 від 06.09.2022 року;

акт здачі-приймання наданих послуг від 18.09.2023 року (далі - Акт).

Згідно з п. 4.1 Договору № 31/168, за надання послуг (правової допомоги) за даним Договором Клієнт сплачує Адвокату суму Вартості Послуг (гонорар). Вартість Послуг (гонорар) може погоджуватись шляхом укладення відповідних додаткових угод до цього Договору.

Відповідно до положень підпунктів 1.1, 1.3 пункту 1 Додаткової угоди до Договору № 31/168 від 06.09.2022 року, в порядку п. 4.1 Договору, сторони погодили наступний порядок визначення вартості послуг (гонорару) Адвокату:

Вартість послуг Адвоката за захист інтересів клієнта у справі про викрадення грошових коштів з рахунку клієнта складає 10 000 грн.;

У разі успішного захисту прав і свобод Клієнта, останній додатково сплачує Адвокату грошову винагороду («гонорар успіху») в розмірі 10 % від суми особистих грошових коштів Клієнта, які були предметом розгляду у справі, в якій адвокат надавав правову допомогу Клієнту.

Таким чином, Адвокат та Клієнт узгодили чітку фіксовану суму, яку Клієнт сплачує Адвокату за представництво при розгляді цивільної справи за позовом до АТ КБ «Приватбанк» та становить 10 000 грн.

Предметом розгляду цієї справи були грошові кошти в сумі 47 800 грн., які незаконно списані з розрахункового рахунку Позивача.

Позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а тому заявлена представником позивача сума «гонорару успіху» у розмірі 10 %, що з огляду на предмет розгляду справи становить 4780 грн., повністю відповідає розміру, визначеному пп. 1.3 п. 1 Додаткової угоди до Договору № 31/168 від 06.09.2022 року.

Заперечення представника відповідача про те, що представник позивача не надав доказів фактичної сплати Позивачем грошових коштів адвокату за надані послуги як на підставу відмови у задоволені заяви суд не приймає до уваги, оскільки розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.07.2021 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-17688св20).

З цих же підстав суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про те, що наданий Акт здачі-приймання містить сумнівний підпис ОСОБА_1 (Клієнт, Позивач), оскільки зі змісту цього Акту слідує, що Адвокат надав а Клієнт прийняв послуги з надання правової допомоги, і за ці послуги сторони узгодили вартість послуг Адвоката у розмірі 14780 грн. Відомостей про те, що Клієнт сплатив Адвокату зазначену суму коштів Акт не містить, і як зазначено вище, це не є підставою для відмови у задоволені заяви про ухвалення у справі додаткового рішення, оскільки стягненню підлягають не лише кошти, які фактично сплачені, а також ті, які підлягають сплаті (будуть сплачені) Клієнтом Адвокату.

Представник Відповідача не навів суду вагомих аргументів, які б свідчили про те, що з урахуванням складності цієї справи заявлена сума витрат на правову допомогу є необґрунтованою, не відповідала критеріям розумності, співмірності та реальності, а лише формально посилався на такі підстави.

З огляду на ухвалене у справі рішення, з урахуванням її складності, наданих суду стороною позивача доказів при розгляді справи та вжитих заходів щодо їх надання суду, ціни позовних вимог та наданих представником Позивача доказів на витрати з надання правової допомоги, а також те, що представник Відповідача не навів суду вагомих аргументів, які б свідчили про не співмірність заявлених витрат, суд приходить до висновку, що виконані адвокатом Смішком О.Л. роботи у повному обсязі відповідають критеріям реальності, вони пов`язані з розглядом справ, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним предмету спору, надані адвокатом послуги мають значення у справі для позивача та беззаперечно вплинули на результат її вирішення, вони були достатніми та необхідними, при цьому судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання адвокатом своїх прав при розгляді справи, а тому заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, а з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з отриманням правової допомоги у розмірі 14780 грн.

З огляду на вищезазначене та відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати, які поніс Відповідач за отримання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 366/486/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д. Код ЄДРПОУ: 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правової допомоги у розмірі 14 780 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень).

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його складення (29.09.2023 року) до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Слободян