Ухвала суду № 113835635, 14.09.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1752/22

Номер провадження 1-кп/711/250/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняпрокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021250310003159, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021250310003159, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.07.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.09.2023 року включно.

В судовому засіданні 14.09.2023 прокурор ОСОБА_3 подав до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В поданому прокурором клопотанні прокурор вказує, що ризики, заявлені при обранні та продовжені відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання, не зменшилися та продовжують існувати і на даний час, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке у відповідності до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином та санкція якого, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Разом з цим, ОСОБА_4 є особою, раніше судимою за тяжкі злочини, що свідчить про схильність до вчинення кримінальних правопорушень та про стійку злочинну поведінку обвинуваченого. Також прокурор вказує, що зважаючи на характеризуючі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , існує ризик переховування обвинуваченого від суду, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом щодо встановлення об`єктивної істини у справі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечила щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який на їх думку убезпечить існуючі ризики у кримінальному провадженні.

Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 , заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_6 суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.ч. 1 - 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.07.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.09.2023 року включно.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).

У справі «Ілійков проти Болгарії», Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

При цьому, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

З урахуванням обставин кримінального провадження, а також характеризуючих даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зважаючи на тяжкість санкції кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, а також враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за тяжкі злочини, останній раз Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.186 та ч.2 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст.75 КК України відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, та перебуваючи на іспитовому строці знову обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, суд вважає, що на даній стадії кримінального провадження є необхідність у продовженні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обгрунтованих та достатніх підстав для зміни запобіжного заходу, без шкоди вказаному кримінальному провадженню, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12.11.2023 року включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Відповідно до положень ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 18.09.2023 року о 10:00 годині.

Головуючий: ОСОБА_1