Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/15320/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб у сумі 31649,92 грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 420/18225/21 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 104543,00 грн. Крім того, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі № 420/14783/22 відповідач виплатив позивачу перерахунок грошового забезпечення у сумі 37002,47 грн.
При цьому, позивач звертає увагу, що із виплачених сум відповідач утримав та не компенсував йому податок на доходи фізичних осіб.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
(б) Позиція відповідача
17.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача звертає увагу, що відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінальновиконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
При цьому, з 26 лютого 2021 року позивач не виконував обов`язків пов`язаних з проходженням служби, а тому відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
03.07.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач з 04.11.2011 по 26.02.2021 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26.02.2021 № 49-ос позивача виключено зі списків особового складу управління та знято з усіх видів забезпечення з 26 лютого 2021 року.
Не погоджуючись із сумою виплаченої індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби, позивач звернулась до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 420/18225/21 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2014 року та травня 2017 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при розрахунку ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуваннях раніше здійснених виплат; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.02.2021 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5,6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
При цьому, на виконання вказаного рішення відповідач нарахував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у розмірі 73004,74 грн.
З вказаної суми проведено утримання податків та зборів, а саме:
- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 13140,85 грн.;
- військовий збір у розмірі 1095,07 грн.
Крім того, за період з 01.03.2018 по 26.02.2021 на виконання вказаного рішення відповідач нарахував позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 56862,35 грн.
З вказаної суми проведено утримання податків та зборів, а саме:
- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 10235,23 грн.;
- військовий збір у розмірі 852,94 грн.
Суд встановив, що з урахуванням утримання обов`язкових платежів відповідач виплатив на рахунок позивача грошові кошти 14.12.2022 у сумі 58768,82 грн. та 28.12.2022 у сумі 45774,18 грн.
Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі № 420/14783/22 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у вигляді обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у вигляді обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 26.02.2021 року, одноразової грошової допомоги при звільненні за 13 повних календарних років без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 01.01.2021 року по 26.02.2021 року, одноразової грошової допомоги при звільненні за 13 повних календарних років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення відповідач нарахував перерахунок грошового забезпечення у розмірі 45965,80 грн.
З вказаної суми проведено утримання податків та зборів, а саме:
- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 8273,84 грн.;
- військовий збір у розмірі 689,49 грн.
Таким чином, з урахуванням утримання обов`язкових платежів відповідач виплатив на рахунок позивача грошові кошти 25.04.2023 у сумі 37002,47 грн.
Позивач вважає, що загальна сума компенсації сум податків з доходів з фізичних осіб за проведеними виплатами складає 31649,92 грн., а тому він звернувся до суду з метою їх стягнення.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, […] у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби регламентовано Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44(далі - Порядок № 44).
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, […], а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, […], за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначенихЗаконом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3 Порядку № 44).
Пунктами 4, 5 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
При виборі та застосуванні норм права судом врахована правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 29 липня 2020 року у справі № 814/142/17.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачеві грошової компенсації у зв`язку з тим, що на час виплати грошового забезпечення останній втратив статус військовослужбовця, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачеві грошового забезпечення при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачеві одночасно з виплатою йому грошового забезпечення за наявності статусу військовослужбовця.
Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.
VI. Судові витрати
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат суд не здійснює.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб;
3.Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб у сумі 31649,92 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Оксана БОЙКО
Судове рішення № 113834564, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/15320/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: