Ухвала суду № 113831973, 25.09.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9657/20

1-кп/760/99/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023 м.Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

заставодавця ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000290 від 19.03.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000290 від 19.03.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

У судове засідання, призначене на 25.09.2023 р., не прибув обвинувачений ОСОБА_6 , будучи повідомленим належним чином про місце, день та час слухання справи, на зв`язок в режимі відеоконференції із Солом`янським районним судом міста Києва не вийшов, в системі Easy Con не відобразився, про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про звернення застави в дохід держави, обґрунтованим тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у підбуренні представника ТОВ «НВП «Нафтек» ОСОБА_7 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди посадовим особам Міністерства екології та природних ресурсів України за забезпечення погодження прийняття рішення про видачу ТОВ «НВП «Нафтек» ліцензії на право здійснення господарської діяльності з небезпечними відходами, заволодінні чужим майном, а саме грошовими коштами представника ТОВ «НВП «Нафтек» ОСОБА_7 в сумі 4 000 доларів США шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, а також закінченому замаху на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами представника ТОВ «НВП «Нафтек» ОСОБА_7 у сумі 18 000 доларів США шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому у великих розмірах. Вказані дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, підбурення до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто обіцяє та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, а також ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України - закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинений у великих розмірах. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.06.2019 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із одночасним визначенням застави у розмірі 500 000 грн. Зі змісту клопотання прокурора слідує, що 01.07.2019 р. за підозрюваного ОСОБА_6 було внесено заставу ОСОБА_8 у сумі 295 000 грн., та ОСОБА_5 у сумі 205 000 грн., у зв`язку із чим ОСОБА_6 звільнено з-під варти. Прокурор зазначає, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату судового засідання, систематично ухиляється від явок до суду, чим перешкоджає судовому розгляду кримінального провадження у розумні строки. У зв`язку із чим, прокурор, посилаючись на вимоги ч. ч. 8,9 ст. 182 КПК України, звернувся до суду із клопотанням про звернення в дохід держави внесеної на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у м. Києві заставодавцем ОСОБА_8 застави у сумі 295 000 грн. та заставодавцем ОСОБА_5 застави у розмірі 205 000 грн.

Дане клопотання було подано прокурором в судовому засіданні, яке відбувалось 04.07.2023 р., після чого в судовому засіданні було оголошено перерву для повідомлення заставодавців про надходження до суду клопотання про звернення застави в дохід держави, та здійснення судового виклику заставодавців.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про звернення застави в дохід держави з підстав та за обставин, викладених у клопотанні, наполягав на його задоволенні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений разом із родиною у зв`язку із введеним на території України воєнним станом виїхав за межі території України до Франції, де проживає по теперішній час, та звідки не може повернутись по причині того, що його дружина проходить там лікування. Зазначив, що не вбачає з боку обвинуваченого ОСОБА_6 порушень процесуальних обов`язків обвинуваченого, передбачених КПК України, оскільки його підзахисний не повідомлявся належним чином про дати судових засідань. У зв`язку із викладеним, захисник просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

У судове засідання, призначене на 25.09.2023 р., прибув заставодавець ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що він не був обізнаний із тим, що обвинувачений ОСОБА_6 не прибуває в судові засідання, вважав, що останній добросовісно користується своїми процесуальними правами та обов`язками.

У судове засідання не прибула заставодавець ОСОБА_8 , повідомлялась належним чином про місце, день та час судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомила.

За змістом ч. 9 ст. 182 КК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У зв`язку із викладеними обставинами, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд перейшов до розгляду клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави у відсутність обвинуваченого ОСОБА_6 та заставодавця ОСОБА_8 , повідомлених належним чином про місце, день та час проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави, та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Досліджуючи доводи клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави, судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.06.2019 р. по справі № 757/20954/19-к відносно підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 500 000 грн. /а. с. 18-184/.

01.07.2019 р. за підозрюваного ОСОБА_6 було внесено заставу: заставодавцем ОСОБА_5 у сумі 205 000 грн., та ОСОБА_8 - у сумі 295 000 грн. /а. с. 186/.

01.07.2019 р. підозрюваного ОСОБА_6 було звільнено з-під варти під заставу у розмірі 500 000 грн. /а. с. 185/.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у судові засідання, призначені на 17.08.2022 р., 23.11.2022 р., 30.01.2023 р., 19.04.2023 р., 04.07.2023 р., 01.08.2023 р., 25.09.2023 р., обвинувачений ОСОБА_6 , будучи повідомленим належним чином про місце, день та час судових засідань, до суду не прибув, належних документів про поважність причин своєї неявки до суду не подав, що стало причиною відкладення численних судових засідань.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_6 не був повідомлений належним чином про дати судових засідань, спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, за змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Крім того, у поданій до суду заяві про проведення судового засідання без участі обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив про свою обізнаність із датою судового засідання, яке призначене на 30.01.2023 р. /а. с. 148/. У заяві про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, обвинувачений ОСОБА_6 вказав про свою обізнаність із датою судового засідання, призначеного на 19.04.2023 р., однак до суду не прибув /а. с. 161/. У клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 04.07.2023 р.,обвинувачений так само зазначив про свою обізнаність із датою слухання справи, не подавши до суду достовірних та читабельних документів, на підтвердження поважності причин своєї неявки в судове засідання за станом здоров`я, як останній зазначав в поданій заяві /а. с. 167/. У судові засідання, призначені 04.07.2023 р., 01.08.2023 р., обвинувачений так само не прибув, отримавши судові повістки на визначену дату /а. с. 190, 198/. Про обізнаність із датою судового засідання, призначеного на 07.09.2023 р., обвинувачений зазначив у своїй заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /а. с. 208/. У заяві про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на 25.09.2023 р. обвинувачений так само зазначив про свою обізнаність із датою судового засідання.

Суд звертає увагу на те, що у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про проведення судового засідання без його участі було відмовлено, у зв`язку із тим, що участь обвинуваченого у кримінальному провадженні є обов`язковою. Також, у задоволенні заяв обвинуваченого про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на підставі ухвал суду від 19.04.2023 р., від 05.09.2023 р. було відмовлено по причині неподання обвинуваченим до суду належних, допустимих, достовірних та читабельних доказів/документів, які б підтверджували обставини його перебування за межами міста Києва чи за межами України, а також проходження ним лікування за кордоном. У своїх ухвалах суд зазначив, що введений на території України воєнний стан не може вважатись поважною причиною неприбуття обвинуваченого до суду під час розгляду кримінального провадження, в якому його участь визнана обов`язковою. Копії листів, які додані до заяви обвинуваченого містять інформацію, викладену іноземною мовою, у той час, як судочинство в Україні здійснюється державною мовою, якою є українська мова, та суд не уповноважений самостійно здійснювати переклад документів. Крім того, у поданих заявах, обвинувачений зазначив місце свого проживання - м. Київ, що вказує на необґрунтованість доводів обвинуваченого стосовно значної віддаленості приміщення суду, розташованого у м. Києві, від місця його проживання, яким, як зазначив обвинувачений, є м. Київ. Крім того, суд роз`яснював обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. На виконання положень Наказу Голови Солом`янського районного суду міста Києва від 15.07.2022 р. за № 4/22 «Про режим роботи суду під час сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» з метою не наражати учасників провадження на небезпеку, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, після сповіщення про повітряну тривогу у м. Києві в судовому засіданні оголошується перерва, аби учасники провадження мали можливість прослідувати до укриття. Після сповіщення про відбій повітряної тривоги у м. Києві, слухання справи продовжується.

Сторона захисту також не подала до суду будь-яких відомостей про те, що обвинувачений перебуває у Франції, здійснюючи догляд за дружиною, яка хворіє та у зв`язку із чим потребує догляду з боку обвинуваченого.

Вже у судовому засіданні, із врахуванням доводів захисника, що обвинувачений ОСОБА_6 чекає в системі на зв`язок із судом, 25.09.2023 р. суд намагався встановити відеозв`язок із обвинуваченим в системі EasyCon. Однак на зв`язок із судом обвинувачений ОСОБА_6 не вийшов із незалежних від суду причин, в системі обвинувачений не зареєстрований, про поважність причин своєї неявки, із наданням підтверджуючих документів, суду не повідомив.

Таким чином, зазначену вище процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , який систематично не прибуває в судові засідання, суд розцінює, як намагання обвинуваченого ухилитись від участі в судових засіданнях у кримінальному провадженні, та - як невиконання з боку обвинуваченого своїх процесуальних обов`язків, регламентованих положеннями ст. 42 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про наявність підстав, визначених ч. 8 ст. 182 КПК України, для звернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування заставодавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , в дохід держави, та відповідного задоволення клопотання прокурора.

Керуючись положеннями ст. ст. 10, 42, 176-178, 182, 323, 337, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000290 від 19.03.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Звернути в дохід держави внесену на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Києві заставодавцем ОСОБА_8 заставу у сумі 295 000 (двісті дев`яносто п`ять тисяч) гривень та заставодавцем ОСОБА_5 заставу у сумі 205 000 (двісті п`ять тисяч) гривень відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.06.2019 р. у справі № 757/20954/19-к.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 .

Копію ухвали видати учасникам провадження.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1