Рішення № 113830392, 29.09.2023, Новоселицький районний суд Чернівецької області

29.09.2023

Справа № 720/1638/23

Провадження № 2-а/720/20/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. Новоселиця

Новоселицький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Вівчар Г.А., за участю секретаря судового засідання Факащук А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Новоселиця адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва та до Департаменту патрульної поліції,

-про скасуванняпостанови щодонакладання адміністративногостягнення, суд, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому зазначив, що 18.06.2023 року інспектором патрульної поліції в м. Києві Попком Олександром Володимировичем складено постанову Серії ЕАС №7189774 якою визнано винним та накладено адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП. Постановою поліцейського встановлено, що 18.06.2023 року о 22.00 годин 42 сек. рухаючись по вул.. Кутузова в м. Києві він нібито керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1а ПДР України, що не відповідає дійсності.

Інспектором поліції у постанові не зазначено обставини на підставі яких ним встановлено вчинення зазначеного адміністративного правопорушення. Вважає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення без відповідних посилань на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Позивач вважає, що не допустив порушення пп.б п.19.1а ПДР України а відповідач належних доказів йому не пред`явив які би підтверджували його вину а тому просить суд визнати дану постанову незаконною та скасувати.

В судовому засіданні позивач не з`явився будучи належним чином повідомлений про день час та місце розгляду справи.

Відповідачі в судовому засіданні не з`явились але подали до суду відзив на позовну заяву в якому позов не визнають в повному обсязі та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи і наданий відзив на позовну заяву приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Судом встановлено, що постановою Серії ЕАС №7189774 ОСОБА_1 визнано винним та накладено адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП в розмірі 510 грн. штрафу в дохід держави. Постановою поліцейського встановлено, що 18.06.2023 року о 22.00 годин 42 сек. рухаючись по вул.. Кутузова в м. Києві він нібито керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1а ПДР

Інших доказів до постанови Серії ЕАС №7189774 про визнання ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.122 КУпАП не надаються.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що факт правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП не доказується поліцейськими з наступних правових підстав.

Відповідно до вимог ст..62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає,що правовийстатус відповідногосуб`єкта особияка виявилаправопорушення,тобто інспекторфактично маєзабезпечити правопорушникукомплекс гарантованихйому правта розглянутисправу наоснові оцінкидоказової бази.Тобто, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьомуКодексом України про адміністративні правопорушеннявстановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2ст. 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).

В даному випадку, встановлені обставини справи свідчать про те, що для прийняття рішення відповідачем не було встановлено усіх обставин, які мають значення для його прийняття.

Відповідно дост. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч.3ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене суд ухвалює рішення, яким скасовує спірну постанову.

Керуючись ст.ст. 5,8,9,44,77,132,139,243,255,286,295 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАС №7189774 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладання адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн..

Стягнути з Управління патрульної поліції м. Києва на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 536 грн. 80 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Новоселицький районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Вівчар Г.А.