Рішення № 113830383, 29.09.2023, Новоселицький районний суд Чернівецької області

29.09.2023

Справа № 720/2246/23

Провадження № 2/720/724/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Лукян Г.В.

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду містаНовоселиця цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 доВанчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай), посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка по лінії батька ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай), загальною площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі, яка перебувала в колективній власності колгоспу «Тарасівці», с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0130310, виданого 12 червня 1997 року на підставі розпорядження Новоселицької районної державної адміністрації від 25 квітня 1997 року № 138-р. Строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не закінчився до 1 січня 2004 року, у зв`язку із чим спадкові відносини щодо визначення коло спадкоємців регулюються ЦК України та на них розповсюджується дія п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України. Спадщину після смерті ОСОБА_2 він прийняв своєчасно як спадкоємець за законом, оскільки на час відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Як наслідок рішенням Новоселицького районного суду від 16 листопада 2004 року за ним визнано право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_2 .. В той же час, залишилось невирішеним доля спадщини у вигляді права ОСОБА_2 на земельну частку (пай). На даний час земельний сертифікат втрачений, у зв`язку із чим, просив суд визнати за ним право на вказану земельну ділянку в порядку спадкування.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направивши на адресу суду заяву, в якій позов підтримав та просив задовольнити заявлені вимоги.

Представник відповідача Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району в судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву, в якій позов визнав та просив розглянути справу у його відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі та не порушує права та інтереси інших осіб, дійшов висновку про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні та задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, в тому числі на право на земельну частку (пай), загальною площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі, яка перебувала в колективній власності колгоспу «Тарасівці», с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0130310, виданого 12 червня 1997 року на підставі розпорядження Новоселицької районної державної адміністрації від 25 квітня 1997 року № 138-р.

У відповідності до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Пленум Верховного Суду України в п. 1 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах по спадкування»роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР , у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим ЦК України.

Статтею 549 ЦК УРСР передбачено, що строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому строк на прийняття спадщини не закінчився до 1 січня 2004 року, у зв`язку із чим спадкові відносини щодо визначення коло спадкоємців регулюються ЦК України та на них розповсюджується дія п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Рішенням Новоселицького районного суду від 09 вересня 2004 року встановлено, що ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 по лінії батька.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, діючої на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Частиною другою даної статті передбачено, що зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Аналіз вказаних норм та судової практики дає підстави вважати, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним або протягом шестимісячного терміну після його смерті проживав у спадковому домоволодінні. Факт продовження проживання спадкоємця у спадковому домоволодінні відразу після смерті спадкодавця є беззастережним доказом того, що спадкоємець своєчасно прийняв спадщину, тобто вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв як спадкоємець за законом ОСОБА_1 , який на час відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Як наслідок рішенням Новоселицького районного суду від 16 листопада 2004 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

В той же час, залишилось невирішеним доля спадщини після смерті ОСОБА_2 у вигляді права на земельну частку (пай), загальною площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі, яка перебувала в колективній власності колгоспу «Тарасівці», с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0130310, виданого 12 червня 1997 року на підставі розпорядження Новоселицької районної державної адміністрації від 25 квітня 1997 року № 138-р..

За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

На даний час земельний сертифікат втрачений, у зв`язку із чим, право на його спадкування слід визначити через суд.

Враховуючи, що позивач є спадкоємцем за законом 5 черги після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняв своєчасно, інших спадкоємців не має, то право на спадщину слід визнати за ним.

На підставі ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 15, 16, 1218, 1223, 1265, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) загальною площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі, яка перебувала в колективній власності колгоспу «Тарасівці», с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, та належала спадкодавцю ОСОБА_2 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0130310, виданого 12 червня 1997 року на підставі розпорядження Новоселицької районної державної адміністрації від 25 квітня 1997 року № 138-р, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) 12 червня 1997 року за № 309.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.