Рішення № 113821830, 29.09.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2023 року № 640/7508/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказів.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту також відповідач, Департамент), в якому просить суд:

- скасувати наказ Департаменту №6-д від 01.03.2022 «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

- скасувати наказ Департаменту №15-д від 12.03.2022 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що наказами від 01.03.2022 та від 12.03.2022 до нього застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді оголошення доган за відсутність на робочому місці протягом робочого часу 25.02.2022, 28.02.2022, у період з 01.03.2022 по 04.03.2022 та з 09.03.2022 по 12.03.2022.

Відсутність на робочому місці позивач обґрунтовує введенням воєнного стану в Україні, веденням у Київській області та на околицях міста Києва бойових дій та виїзду 25.02.2023 за межі міста Києва з метою збереження свого життя та життя рідних, враховуючи відсутність вказівок директора Департаменту щодо необхідності залишатись у м. Києві.

Позивач стверджує, що у телефонній розмові з директором Департаменту Пелих В.М. її було повідомлено про виїзд позивача та його рідних до Вінницької області.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає об`єктивними та поважними причини відсутності у спірний період у м. Києві як такі, що загрожують життю та здоров`ю позивача та його рідних у зв`язку з військовою агресією російської федерації, обстрілами столиці.

Крім того, позивач зазначив, що у вказаний період був готовий здійснювати свої функціональні обов`язки за межами Києва, а їх виконання було погоджено з керівником Департаменту Пелих В.М .

Позивач стверджує, що з відзиву Департаменту, поданого у межах адміністративної справи №640/6785/22 (справа щодо оскарження наказу про звільнення позивача), йому стало відомо про наявність розпорядження КМР (КМДА) від 24.02.2022 №447/3 про забезпечення мобілізації на території міста Києва, яким введено ряд заходів для безперебійної роботи органів Столиці, зокрема, цілодобовий режим роботи керівного складу КМДА. Проте, означене розпорядження до його відома не доводилось.

Також позивач вказує на порушення, допущені під час дисциплінарного провадження стосовно нього, а саме: відсутність повідомлень про відкриті відносно нього дисциплінарні провадження із зазначенням причин їх відкриття; неповідомлення про час та місце засідань дисциплінарної комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарних стягнень; відсутність пропозиції надати пояснення у письмовому вигляді. Також відповідачем не було враховано пом`якшуючих обставин під час розгляду дисциплінарної справи відносно позивача, а швидкість притягнення його до дисциплінарної відповідальності свідчить про формальний підхід до розгляду дисциплінарних справ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що твердження відповідача стосовно не доведення до його відома тексту розпорядження від 24.02.2022 №447/3 про забезпечення мобілізації на території міста Києва не відповідає дійсності та спростовується наявністю у нього доступу до системи електронного діловодства «АСКОД», на базі якої ведеться вхідна та вихідна кореспонденція, а тому позивач мав можливість ознайомитися з даним розпорядженням. Крім того, відповідач зауважує, що Департаментом не запроваджувався режим дистанційної роботи.

Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 як заступник директора Департаменту зобов`язаний був знаходитись на робочому місці, оскільки весь керівний склад Департаменту працював у звичайному режимі на робочих місцях в адміністративній будівлі, де розташований Департамент, з особливостями, передбаченими законодавством, пов`язаним з воєнним часом.

Щодо процедури проведення дисциплінарного провадження, відповідач зазначає, що позивача було заздалегідь повідомлено, що відносно нього буде відкрито дисциплінарне провадження та запропоновано надати пояснення. Враховуючи відсутність позивача на робочому місці було складено відповідні акти. За наслідками розгляду дисциплінарних справ відносно позивача у зв`язку з виявленими порушеннями, які полягали у відсутності на робочому місці у спірний період, до ОСОБА_1 спірними наказами правомірно, на думку Департаменту, застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді доган, які у подальшому призвели до його звільнення із займаної посади.

Також відповідач стверджує, що позивач у позовній заяві не вказав жодної поважної причини або підстави для невиходу на роботу у спірний період та не повідомив у бідь-який спосіб про ці причини роботодавця за весь період відсутності його на робочому місці.

На думку відповідача, позов ґрунтується на ймовірних формальних порушеннях роботодавця при оформленні процедури накладення на позивача дисциплінарних стягнень.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач додатково зауважив на загальновідомі події, які мали місце у м. Києві щодо потужних ударів по об`єктах м. Києва, загрозливу ситуацію у місті, постійні обстріли. На думку позивача, означеними обставинами підтверджується наявність об`єктивних причин вважати, що перебування у м. Києві та в його околицях у спірний період є небезпечним для життя та здоров`я позивача та його рідних.

Позивач зауважує, що 24.02.2022 він залишався у м. Києві та виконував вказівки директора Департаменту Пелих В.М. , зокрема, підписання платіжних документів та виплати заробітної плати у зв`язку з відсутністю директора Департаменту на робочому місці з метою захисту свого життя.

Також позивач стверджує, що систематично, регулярно спілкувався з директором Департаменту Пелих В.М. і запитував щодо доручень, вказівок, однак їх не надходило.

Позивач зауважує про виключення можливості застосування дисциплінарного стягнення у випадку вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони та повторно вказує на процедурні порушення при притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує, що велика частина аргументації позивача носить міжособистісний характер між ним та керівником, що не відноситься до предмету спору та зазначає, що побоювання позивача за своє життя та здоров`я не створювало йому перешкод для звільнення за власним бажанням та повідомлення керівника про зазначене.

Відповідач стверджує, що у період дії воєнного стану Департамент як структурний підрозділ Київської міської військової адміністрації мав сприяти забезпеченню життєдіяльності міста, а відсутність на робочому місці позивача, як на особи вищого керівного складу, та невиконання ним посадових обов`язків унеможливлювало виконання завдань, покладених на Департамент у відповідній частині.

Також відповідач стверджує, що весь керівний склад Департаменту працював у звичайному режимі на робочих місцях в адміністративній будівлі, де розташований Департамент, з особливостями, передбаченими законодавством, пов`язаним з воєнним часом.

У поясненнях позивач повторно зазначив про відсутність до нього зауважень щодо періоду з 25.02.2022 по 12.03.2022, відсутність вказівок щодо необхідності повернення до м. Києва від безпосереднього керівника - Пелих В.М. , що, на його думку, свідчить про відсутність порушень трудового законодавства, які б давали підстави відповідачу застосовувати дисциплінарні стягнення у вигляді оголошення доган спірними рішеннями.

У письмових поясненнях відповідач зазначив про відсутність у Департаменті заяв від позивача щодо надання йому будь-якого виду відпустки за період з 25.02.2022 по 12.03.2022.

Також відповідач зауважив, що за спірний період відносно ОСОБА_1 видавався наказ від 28.02.2022 №76-к, яким йому визначено продовжувати виконувати посадові обов`язки та оперативні завдання, покладені на Департамент, на робочому місці в адміністративній будівлі Департаменту. У випадку неможливості виконувати свої посадові обов`язки в межах адміністративної будівлі негайно повідомити директора Департаменту про таке, а у разі виникнення ситуації, що унеможливлює негайне повідомлення, повідомити протягом двох днів за допомогою будь яких технічних засобів.

Водночас, за твердженням відповідача, позивач з такими проханнями не звертався, а тому дистанційний режим роботи йому не запроваджувався та не оголошувався простій.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

12 квітня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/7508/22 та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2022 клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні залишено без задоволення.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта № НОМЕР_1 , виданого 01.02.2018.

Наказом Департаменту від 24.09.2018 №438-к ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора Департаменту з 25.09.2018 в порядку переведення з Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій ВО КМР (КМДА).

Наказом Департаменту від 01.03.2022 №6-д позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарних проступків, а саме:

- відсутність державного службовця на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та недотримання вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов`язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до Указу Президента України «Про загальнообов`язкову мобілізацію» №69/2022;

- невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту від 01.03.2022.

Наказом Департаменту від 12.03.2022 №15-д позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарних проступків, а саме:

- відсутність державного службовця на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та недотримання вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов`язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до Указу Президента України «Про загальнообов`язкову мобілізацію» №69/2022;

- невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту від 12.03.2022.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Рішенням Київської міської ради від 23.12.2002 №18/18 «Про питання управління земельними ресурсами в м. Києві» у складі виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) створено Головне управління земельних ресурсів.

Рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342 затверджено Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підставі рішення Київської міської ради від 25.12.2012 №717/9001 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент.

Закон України «Про державну службу» (далі - Закон №889, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 3 Закону №889 дія цього Закону поширюється на державних службовців місцевих державних адміністрацій.

Згідно з приписами статті 8 Закону № 889 державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

В силу положень частини першої статті 64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини першої, пунктів 5, 12 частини другої статті 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до частини першої, третьої статті 66 Закону № 889 до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Водночас, положеннями статті 67 Закону № 889 визначено обставини, що пом`якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань; вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Приписами частин першої, другої статті 68 Закону №889 передбачено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення, окрім зауважень, накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 цього ж Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Статтею 71 Закону №889 визначено, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 Закону №889 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Стаття 74 Закону №889 визначає гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.

Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до статті 75 Закону №889 перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Згідно з положеннями статті 76 Закону №889 державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Статтею 77 цього ж Закону передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування/дисциплінарного провадження.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, Верховним Судом у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 200/8522/19-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 97976488).

Зі змісту норм Закону №889 можна визначити наступні стадії дисциплінарного провадження:

ініціювання дисциплінарного провадження;

формування дисциплінарної справи;

проведення службового розслідування ( за наявності підстав);

розгляд дисциплінарною комісією дисциплінарної справи державного службовця;

подання дисциплінарної комісії суб`єкту призначення;

прийняття рішення суб`єктом призначення;

накладення дисциплінарного стягнення (закриття дисциплінарного провадження).

При цьому, під час дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія повинна об`єктивно, повно та всебічно дослідити всі обставини, які стали підставою для ініціювання дисциплінарного стягнення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі по тексту - Порядок №1039).

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно з пунктами 24, 25 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до пункту 31 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 32 Порядку №1039 про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Відповідно до пункту 33 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Пунктом 34 Порядку №1039 визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються:

дата складення;

відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;

прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;

- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

В силу положень пункту 35 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону.

Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.

У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення (керівником державної служби) рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.

Відповідно до пункту 36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (керівника державної служби).

Як було вказано вище, положеннями частини першої статті 65 Закону №889 передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною другою цієї статті дисциплінарним проступком визнається прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У постанові від 09.11.2021 у справі № 235/5659/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100956877) Верховний Суд виклав такий правовий висновок:

«Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Законодавством не визначено перелік поважних причин відсутності на роботі, тому, вирішуючи це питання щодо працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази із числа передбачених ЦПК України.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які виключають вину працівника».

У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 754/16137/15-ц (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78565882) Верховний Суд також зазначив, що поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Незважаючи на те, що вищевказані справи, які розглядалися Верховним Судом, стосувалися звільнення позивачів за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд вважає за необхідне врахувати такі правові висновки, оскільки диспозиції цієї норми та пункту 12 частини другої статті 65 Закону №889 є ідентичними.

У постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі №554/9493/17 зазначено, що підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного діяння, яке визнається дисциплінарним проступком. Особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов`язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

З наданих представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2022 документів вбачається, що директору Департаменту В. Пелих подано службову записку, якою доведено до її відома, що 25.02.2022 та 28.02.2022 всупереч вимогам Розпорядження Київської міської військової адміністрації від 24.02.2022 №447/3 «Про забезпечення мобілізації на території міста Києва», яким введено цілодобовий режим роботи керівного складу ВО КМР (КМДА), а також всупереч Правилам внутрішнього службового (трудового) розпорядку заступник директора Департаменту ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці упродовж робочого часу, посадові обов`язки не виконував. Про поважність причини своєї відсутності на робочому місці в межах адміністративної будівлі та про місце його знаходження не повідомив. Працівник сектору управління персоналом Коваленко Я.В. вживала заходів для з`ясування причин такої відсутності ОСОБА_1 , зокрема, телефонувала йому за номерами телефонів, що були надані як контактні, однак ОСОБА_1 повідомив, що не збирається виходити на роботу, про що було складено протокол з`ясування причин відсутності на роботі. Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці задокументовано комісією шляхом складання актів про відсутність на робочому місці та зафіксовано у табелі обліку робочого часу.

До службової записки долучено акти про відсутність позивача на робочому місці від 25.02.2022 та від 28.02.2022, а також табель обліку робочого часу за лютий 2022, який містить відмітки «НЗ» відносно позивача за 25 та 28 лютого 2022 року.

В акті (протоколі) про з`ясування причин відсутності на робочому місці, складеному 28.02.2022 головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко, зазначено про здійснення у період з 25.02.2022 по 28.02.2022 телефонних дзвінків ОСОБА_1 , однак останній вказав, що «не збирається у такій ситуації виходити на роботу». Акт підписаний головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко.

Відповідно до наданого акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 25.02.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв`язку за номером 0678500033 повідомлено про те, що у зв`язку з його відсутністю на службі більше 3 годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин це питання буде розглянуто на засіданні дисциплінарної комісії 01.03.2022 та запропоновано надати пояснення з цього питання. Акт підписаний Я. Коваленко .

Наказом Департаменту від 01.03.2022 №4-д порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме: прогулу без поважних причин.

Відповідно до акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця, датованого 28.02.2022, позивачу 28.02.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв`язку Вайбер за номером телефону НОМЕР_2 надіслано повідомлення про порушення дисциплінарного провадження за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889 та повідомлення про необхідність надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Акт підписаний Я. Коваленко .

Наказом Департаменту від 01.03.2022 №5-д утворено та затверджено склад дисциплінарної комісії.

Відповідно до акта про відсутність надання пояснень від 01.03.2022 ОСОБА_1 на пропозицію надати пояснення щодо його відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин, такі пояснення не надав.

На засіданні дисциплінарної комісії, оформленому протоколом №2 від 01.03.2022 16:45, вирішено надати директору Департаменту Пелих В.М. подання щодо притягнення заступника директора Департаменту ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На виконання означеного рішення дисциплінарної комісією подано директору Департаменту Пелих В.М. подання щодо притягнення заступника директора Департаменту ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Відповідно до акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця позивачу 01.03.2022 за номером телефону НОМЕР_2 повідомлено про те, що суб`єкту призначення внесено пропозицію про застосування дисциплінарного стягнення у зв`язку з відсутністю на службі більше трьох годин підряд та запропоновано надати пояснення з цього питання.

Наказом Департаменту від 01.03.2022 №6-д позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарних проступків, а саме: відсутність державного службовця на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та недотримання вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов`язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до Указу Президента України «Про загальнообов`язкову мобілізацію» №69/2022; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Дослідивши подані відповідачем докази, судом встановлені грубі порушення відповідачем процедури проведення дисциплінарного провадження.

Так, у порушення законодавчо встановлених вимог щодо пропозиції надати позивачу пояснення у письмовому вигляді після початку дисциплінарного провадження 01.03.2022, відповідач зазначає про повідомлення ОСОБА_1 28.02.2022 про порушення дисциплінарного провадження, що не відповідає дійсності, оскільки таке провадження було порушено лише на наступний день, про що свідчить наказ від 01.02.2022 №4-д.

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення позивача з дати видання наказу про порушення дисциплінарного провадження, тобто, з 01.03.2022, про порушення такого дисциплінарного провадження та, відповідно у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження пропозиції позивачу надати пояснення з цього приводу, суд дійшов висновку про істотне порушення Департаментом порядку проведення дисциплінарного провадження у цій частині.

Судом не приймається в якості доказу акт про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 28.02.2022, як такий, що складений до порушення дисциплінарного провадження 01.03.2022.

Крім того, статтею 9-1 Закону №889 визначено, що доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1042 (далі - Порядок №1042).

Положеннями вказаного Порядку передбачено, що інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.

Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити: 1) дату, час та місце складення протоколу; 2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону; 3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв`язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю; 4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв`язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо); 5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю; 6) найменування посади, прізвище та власне ім`я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи; 7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю; 8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол; 9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я керівника служби управління персоналом; 10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв`язку тощо).

Протокол складається в одному примірнику та зберігається у службі управління персоналом.

Державний службовець, якому доведено інформацію або документи до відома, має право отримати завірену в установленому порядку копію відповідного протоколу.

Отже, враховуючи наведені законодавчі положення, інформація щодо порушення дисциплінарного провадження вважається доведеною до відома позивача на п`ятий календарний день з моменту її відправлення (28.02.2022), тобто з 05 березня 2022 року.

Крім того, відповідачем порушено процитовані вище вимоги пункту 32 Порядку №1039 щодо повідомлення позивача про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії.

Означене порушення, на переконання суду, є істотним, оскільки позбавило позивача можливості скористатися наданими йому правами: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Наслідком вчинення такого порушення відповідачем є збір інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією не у повному обсязі, що, в свою чергу, свідчить про неповне формування дисциплінарної справи.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію «характеристики ОСОБА_1 », дослідивши зміст якої, судом встановлено, що вона за своєю суттю є переліком покладених на позивача обов`язків відповідно до посадової інструкції та не містить жодних відомостей про ділові якості працівника, відгуків про його службу, суспільну діяльність тощо.

З урахуванням викладеного суд вважає, що у порушення законодавчо встановлених вимог до формування дисциплінарної справи, відповідачем не долучено до неї характеристику ОСОБА_1 .

Також дисциплінарна справа не містить пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, визначених як обов`язкова складова відповідно до пункту 25 Порядку та частини першої статті 73 Закону № 889-VIII.

Таким чином, відповідачем не сформовано належним чином дисциплінарну справу відносно позивача, наслідком чого є відсутність у нього права на її розгляд в силу положень пункту 33 Порядку №1039, яким імперативно закріплено розгляд дисциплінарною комісією лише належним чином сформованої дисциплінарної справи.

Оскільки дисциплінарна справа відносно позивача не була сформована належним чином, у дисциплінарної комісії була відсутня можливість встановити належним чином наступні обставини: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Додатково суд зауважує про ненадання відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, жодних доказів, які б свідчили про направлення йому повідомлення про порушення дисциплінарного провадження, пропозиції надати пояснення, як то витяги із засобів телекомунікаційного зв`язку (скрін в додатку Вайбер, на який посилається відповідач як на програму, за допомогою якої позивача ніби то повідомлявся про порушення відносно нього дисциплінарного провадження) тощо.

Крім того, проведення усієї процедури здійснення дисциплінарною комісією дисциплінарного провадження стосовно позивача протягом одного дня - 01.03.2022, на думку суду, свідчить про формальний підхід Департаменту під час здійснення такого дисциплінарного провадження та, як наслідок, неможливість у повному обсязі сформувати матеріали дисциплінарної справи та належним чином дослідити усі обставини цієї справи.

Вказане свідчить про те, що оскаржуваний наказ від 01.03.2022 №6-д прийнято з істотним порушенням встановленої процедури застосування дисциплінарного стягнення, а тому його не можна вважати таким, що відповідає засадам розсудливості та обґрунтованості, а тому він підлягає скасуванню як такий, що винесений протиправно.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту від 01.03.2022 №6-д як таких, що знайшли своє документальне та нормативне підтвердження під час розгляду справи.

Додаткового суд вважає непереконливими доводи Департаменту стосовно можливості ознайомлення позивачем з текстом розпорядження Київської міської військової адміністрації від 24.02.2022 №447/3 «Про забезпечення мобілізації на території міста Києва», оскільки наявність у позивача можливості ознайомитись з таким розпорядженням у СЕД «АСКОД» не може свідчити про таке ознайомлення. Водночас, жодних інших доводів, які б підтверджувалися належними та допустимими доказами, щодо доведення Департаментом до відома позивача змісту вказаного розпорядження матеріали справи не містять.

З наданих представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2022 документів вбачається, що директору Департаменту В. Пелих подано службову записку, якою доведено до її відома, що з 01.03.2022 по 12.03.2022 всупереч вимогам Розпорядження та Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку заступник директора Департаменту ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці упродовж робочого часу, посадові обов`язки не виконував. Про поважність причини своєї відсутності на робочому місці в межах адміністративної будівлі та про місце його знаходження не повідомив. Працівник сектору управління персоналом Коваленко Я.В. вживала заходів для з`ясування причин такої відсутності ОСОБА_1 , зокрема, телефонувала йому за номерами телефонів, що були надані як контактні, однак ОСОБА_1 повідомив, що не збирається виходити на роботу, про що було складено протокол з`ясування причин відсутності на роботі. Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці задокументовано комісією шляхом складання актів про відсутність на робочому місці та зафіксовано у табелі робочого часу.

До службової записки долучено акти про відсутність на робочому місці від 01.03.2022, 02.03.2022, 03.03.2022, 04.03.2022, 09.03.2022, 10.03.2022, 11.03.2022 та 12.03.2022, а також табель обліку робочого часу за лютий 2022, який містить відмітки «НЗ» відносно позивача за означені дати у березні 2022 року.

В акті (протоколі) про з`ясування причин відсутності на робочому місці, складеному 12.03.2022 головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко, зазначено про здійснення телефонного дзвінка ОСОБА_1 у період з 01.03.2022 по 12.03.2022, однак останній вказав, що «не збирається у такій ситуації виходити на роботу». Акт підписаний головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко.

Відповідно до наданого акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 01.03.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв`язку за номером 0678500033 повідомлено про те, що у зв`язку з його відсутністю на службі більше 3 годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин це питання буде розглянуто на засіданні дисциплінарної комісії 12.03.2022 та запропоновано надати пояснення з цього питання. Акт підписаний Я. Коваленко .

Наказом Департаменту від 12.03.2022 №13-д порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме: прогулу без поважних причин.

Відповідно до акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця, датованого 12.03.2022, позивачу 12.03.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв`язку Вайбер за номером телефону НОМЕР_2 надіслано повідомлення про порушення дисциплінарного провадження за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та повідомлення про необхідність надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Акт підписаний Я. Коваленко .

Наказом Департаменту від 12.03.2022 №14-д утворено та затверджено склад дисциплінарної комісії.

Відповідно до акта про відсутність надання пояснень від 12.03.2022 ОСОБА_1 на пропозицію надати пояснення щодо його відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин, такі пояснення не надав.

На засіданні дисциплінарної комісії, оформленому протоколом №5 від 12.03.2022 16:45, вирішено надати директору Департаменту Пелих В.М. подання щодо заступника директора Департаменту ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На виконання означеного рішення дисциплінарної комісією подано директору Департаменту Пелих В.М. подання щодо заступника директора Департаменту ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Відповідно до акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця позивачу 12.03.2022 за номером телефону НОМЕР_2 повідомлено про те, що суб`єкту призначення внесено пропозицію про застосування дисциплінарного стягнення у зв`язку з відсутністю на службі більше трьох годин підряд та запропоновано надати пояснення з цього питання.

Наказом Департаменту від 12.03.2022 №15-д позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарних проступків.

Дослідивши подані відповідачем докази у цій частині, які за своєю суттю є матеріалами дисциплінарної справи, судом встановлено, що у порушення законодавчо встановлених вимог щодо пропозиції надати позивачу пояснення у письмовому вигляді після початку дисциплінарного провадження 12.03.2022, відповідач зазначає про повідомлення ОСОБА_1 01.03.2022 про засідання дисциплінарної комісії 12.03.2022 з пропозицією надати пояснення.

Що стосується складеного відповідачем 12.03.2022 акта (протокола) про доведення інформації або документів до відома державного службовця (т.2, а.с.108), то, враховуючи вищевказані положення статті 9-1 Закону №889, інформація про порушення відносно позивача дисциплінарного провадження вважається доведеною до його відома на п`ятий календарний день, тобто з 17.03.2022.

Крім того, відповідачем порушено процитовані вище вимоги пункту 32 Порядку №1039 щодо повідомлення позивача про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії.

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів належного повідомлення позивача з дати видання наказу про порушення відносно нього дисциплінарного провадження, а також доказів завчасного (не менш як за п`ять календарних днів) повідомлення позивача про проведення засідання дисциплінарної комісії, що позбавило його можливості надати пояснення з цього приводу, суд дійшов висновку про істотне порушення Департаментом порядку проведення дисциплінарного провадження у цій частині.

Означене порушення, на переконання суду, є істотним, оскільки позбавило позивача можливості скористатися наданими йому правами: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Наслідком вчинення такого порушення відповідачем є збір інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією не у повному обсязі, що, в свою чергу, свідчить про неповне формування дисциплінарної справи.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію «характеристики ОСОБА_1 », дослідивши зміст якої, судом встановлено, що вона за своєю суттю є переліком покладених на позивача обов`язків відповідно до посадової інструкції та не містить жодних відомостей про ділові якості працівника, відгуків про його службу, суспільну діяльність тощо.

З урахуванням викладеного суд вважає, що у порушення законодавчо встановлених вимог до формування дисциплінарної справи, відповідачем не долучено до неї характеристику ОСОБА_1 .

Також дисциплінарна справа не містить пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, визначених як обов`язкова складова відповідно до пункту 25 Порядку та частини першої статті 73 Закону № 889-VIII.

Таким чином, відповідачем не сформовано належним чином дисциплінарну справу відносно позивача, наслідком чого є відсутність у нього права на її розгляд в силу положень пункту 33 Порядку №1039, яким імперативно закріплено розгляд дисциплінарною комісією лише належним чином сформованої дисциплінарної справи.

Оскільки дисциплінарна справа відносно позивача не була сформована належним чином, у дисциплінарної комісії була відсутня можливість встановити належним чином наступні обставини: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Додатково суд зауважує про ненадання відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, жодних доказів, які б свідчили про направлення йому повідомлення про порушення дисциплінарного провадження, пропозиції надати пояснення, як то витяги із засобів телекомунікаційного зв`язку (скрін в додатку Вайбер, на який посилається відповідач як на програму, за допомогою якої позивача ніби то повідомлявся про порушення відносно нього дисциплінарного провадження) тощо.

Крім того, проведення усієї процедури здійснення дисциплінарною комісією дисциплінарного провадження стосовно позивача протягом одного дня 12.03.2022, на переконання суду, свідчить про формальний підхід Департаменту під час здійснення такого дисциплінарного провадження та, як наслідок, неможливість у повному обсязі сформувати матеріали дисциплінарної справи та належним чином дослідити усі обставини цієї справи.

Вказане свідчить про те, що оскаржуваний наказ від 12.03.2022 №15-д прийнято з істотним порушенням встановленої процедури застосування дисциплінарного стягнення, а тому його не можна вважати таким, що відповідає засадам розсудливості та обґрунтованості, а тому він підлягає скасуванню як такий, що винесений протиправно.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту від 12.03.2022 №15-д як таких, що знайшли своє документальне та нормативне підтвердження під час розгляду справи.

Суд зауважує, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18, у постанові від 22.05.2020 року у справі № 825/2328/16.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені судом істотні порушення відповідачем встановленої процедури проведення дисциплінарного стягнення, застосування до позивача дисциплінарних стягнень є протиправним.

При цьому судом не надається оцінка доводам позивача стосовно поважності причин відсутності його на робочому місці (внаслідок ведення на території міста Києва та Київської області бойових дій, запровадження воєнного стану та наявності загрози його життю та здоров`ю) з огляду на те, що така оцінка не надавалась Департаментом під час прийняття спірних наказів, а тому не входить до предмету доказування у цій справі.

У даному випадку оскаржувані накази підлягають визнанню протиправними та скасуванню через допущення відповідачем суттєвих процедурних порушень під час проведення дисциплінарних проваджень.

Доводи позивача стосовно готовності здійснювати свої функціональні обов`язки за межами Києва та про погодження їх виконання з керівником Департаменту Пелих В.М. не приймаються судом до уваги як такі, що не підтверджені документально.

Проте, зазначене не впливає на висновки суду щодо протиправності спірних наказів.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1984,80 грн, що підтверджується дублікатом квитанції від 16.05.2022 №0.0.2546473683.1.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №6-д від 01.03.2022 «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати наказ Департаменту №15-д від 12.03.2022 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1984,80 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 26199097, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.