Ухвала суду № 113821013, 29.09.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

29 вересня 2023 року Справа №200/5418/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

28 вересня 2023 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01201; код ЄДРПОУ 26255795), Служби судової охорони (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 42902258), Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Енгельса Ф., буд. 43, м. Дружківка, Донецька область, 84205; код ЄДРПОУ 43532003) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не виділення коштів Службі судової охорони, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати на користь ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та наказом Державної судової адміністрації України від 31 жовтня 2022 року №396 в розмірі 30000 гривень за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України щодо не виділити кошти Службі судової охорони, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати на користь ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та наказом Державної судової адміністрації України від 31 жовтня 2022 року №396 в розмірі 30000 гривень за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- визнати протиправною бездіяльність Служби судової охорони щодо не виділення коштів Територіальному управлінню Служби судової охорони у Донецькій області, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати на користь ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та наказом Державної судової адміністрації України від 31 жовтня 2022 року №396 в розмірі 30000 гривень за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- зобов`язати Службу судової охорони виділити кошти Територіальному управлінню Служби судової охорони у Донецькій області, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати на користь ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та наказом Державної судової адміністрації України від 31 жовтня 2022 року №396 в розмірі 30000 гривень за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та наказом Державної судової адміністрації України від 31 жовтня 2022 року №396 в розмірі 30000 гривень за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та наказом Державної судової адміністрації України від 31 жовтня 2022 року №396 в розмірі 30000 гривень за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

Враховуючи положення статей 19, 160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), спір розглядатиметься в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень статті 257 КАС Україниспрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що дана справа не належить до справ, перелічених у частині четвертоїстатті 257 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною третьоюстатті 257 КАС Українипри вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників адміністративної справи, вбачаються підстави розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до статті 260 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно достатті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що адміністративна справа за даним позовом є справою незначної складності, її розгляд слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Щодо строку звернення до суду.

Одночасно із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою. Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю (далі КЗпП України) (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до з 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Однак приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд звертає увагу на те, що обов`язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов`язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).

Частиною першою статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

У Рішенні від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).

Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Разом із цим, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

Наведене дає суду підстави для висновку, що до 19 липня 2022 року строк звернення з цим позовом до суду не був обмежений будь-яким строком, а дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), закінчилася тільки 30.06.2023, відтак встановлений статтею 233 КЗпП тримісячний строк звернення до суду дотримано. Отже, клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою задоволенню не підлягає.

Щодо звільнення від сплати судового збору.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Статтею 5 вказаного Закону встановлено перелік пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірним питанням в даній справі є нарахування та виплата позивачу щомісячної додаткової винагороди до заробітної плати.

Таким чином, позивач в даному випадку звільнений від сплати судового збору в силу прямої норми закону і додаткового вирішення цього питання судом не потребує.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Одночасно з позовною заявою позивач заявив клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області копії розрахунків, що були направленні до Центрального органу управління Служби судової охорони за вих.№36.06.-394/ССО від 25.11.2022, вих. №36.07-404/CCO від 30.11.2022, вих.№36.07-416/ССО від 07.12.2022, вих. №36.07-20/CCO від 13.01.2023, за січень 2023 року.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на те, що клопотання позивача про витребування доказів відповідає вимогам статті 80 КАС України, суд приходить висновку, що воно підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи вимоги частин четвертої статті 9 КАС України, щозобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, суд вважає необхідним витребувати у відповідача визначені судом докази.

Керуючись статтями 9, 160, 161, 171, 258, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою відмовити.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду.

3. Відкрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею Молочною І.С. одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

5. Клопотання позивача про витребування доказів по справі задовольнити.

6. Витребувати у відповідача, Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області, наступні докази:

- належним чином засвідчені накази про прийняття позивача на службу та її проходження;

- належним чином засвідчену, прошиту та пронумеровану копію особової справи ОСОБА_1 ;

- розпорядчі документи, якими встановлено нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- довідку про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- довідку про виплату позивачу заробітної плати за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- інформацію про перебування позивача у відпустці чи на лікарняному у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року;

- довідку про розмір середньоденної заробітної плати позивача у 2022 році;

- копії розрахунків, що були направленні до Центрального органу управління Служби судової охорони за вих.№36.06.-394/ССО від 25.11.2022, вих. №36.07-404/CCO від 30.11.2022, вих.№36.07-416/ССО від 07.12.2022, вих. №36.07-20/CCO від 13.01.2023, за січень 2023 року (якщо такі мали місце);

- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Зобов`язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали.

У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

7. Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

8. Роз`яснити позивачу право на подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідачу право на подання заперечень протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення одночасно з поданням до суду мають бути надіслані іншим учасникам справи.

9. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

10. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).

11. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

12. Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Суддя І.С. Молочна