Рішення № 113820736, 03.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року Справа № 160/2106/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка А.В.

при секретарі судового засідання - Крамному О.С.

за участю:

представника позивача - Пеклухи А.В.

розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

Позивач 07.02.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 114 704,85 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що відповідач має заборгованість, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 114 704,85 грн. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

08 лютого 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.

08 лютого 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Дніпровської міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.

14 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду було витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- інформацію щодо поштової адреси та засобів зв`язку з ОСОБА_1 (телефон, електронна пошта), за якими відбувались комунікації, крім зазначених в позовній заяві (за наявності);

- інформацію та докази, чи був сплачений відповідачем борг у сумі 15315,58 грн., який є предметом податкової вимоги форми «Ф» від 05.01.2017 р. №9-04;

- якщо податковий борг у сумі 15315,58 грн. за податковою вимогою форми «Ф» від 05.01.2017 р. №9-04 сплачений, то надати докази щодо дати такої сплати.

Витребувано у ОСОБА_1 :

- докази сплати (за наявності) щодо податкового боргу за податковою вимогою форми «Ф» від 05.01.2017 р. №9-04 у сумі 15315,58 грн. та щодо податкового боргу за податковою вимогою форми «Ф» від 20.04.2021 р. №587857-2412-0407 у сумі 114704,85 грн.

27 лютого 2023 року від Дніпровської міської ради надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що відомості про реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_1 на території міста Дніпра відсутні.

02 березня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на виконання ухвали суду від 14.02.2023 р., надійшли витребувані документи. Крім того, зазначили, що відповідно до інформаційних баз даних фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . телефон - НОМЕР_2 . Додаткового повідомили, що податковий борг у сумі 15315,58 грн. за податковою вимогою форми «Ф» від 05.01.2017 р. №9-04 є не сплачений та відображений в ІКП платника податків, який надано до клопотання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 р. розгляд справи за вказаною позовною заявою вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.05.2023 р. о 15:30 год.

21 квітня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Покровської міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.

26 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Покровської міської ради надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 11.01.2013 р. й по теперішній час.

24 травня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

В підготовче судове засідання 25.05.2023 р. сторони не з`явились.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 22.06.2023 р. о 13:20 год.

В підготовче судове засідання 22.06.2023 р. з`явився представник позивача.

Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу №160/2106/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06.07.2023 р. о 14:20 год.

В судове засідання 06.07.2023 р. з`явився представник позивача.

Наступне судове засідання призначено на 20.07.2023 р. о 14:00 год.

В судове засідання 20.07.2023 р. з`явився представник позивача.

Наступне судове засідання призначено на 10.08.2023 р. о 14:40 год.

В судове засідання 10.08.2023 р. з`явився представник позивача.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 р. направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, проте, 24.03.2023 р. на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана повістка про виклик у судове засідання, із відміткою поштового відділення про повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвали суду та повістки про виклик у судові засідання направлялись ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку, проте, на адресу суду поверталися конверти з поштовими відправленнями, яким на адресу відповідача надсилалися вищевказані процесуальні документи, із відміткою поштового відділення про повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною у відповіді на запит Покровської міської ради.

Крім того, ухвали суду та повістки про виклик у судові засідання було опубліковано на сайті Дніпропетровського окружного адміністративного суду з метою повідомлення відповідача.

У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а та від 14.07.2021 року у справі №160/8623/19. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінчення терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із розрахунком, долученим до позовної заяви, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб на суму 114 704,85 грн. згідно з податковим повідомленням рішенням від 20.04.2021 р. №587857-2412-0407 у сумі 114 704,85 грн. з терміном сплати 31.07.2021 р.

Податковий борг, зазначений у розрахунку, відображений в інтегрованій картці платника податків.

Інформація щодо оскарження податкового повідомлення-рішення відсутня.

У зв`язку із наявністю податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській сформовано податкову вимогу форми «Ф» №9-04 від 05.01.2017 р. на суму 15 315,58 грн. та яка була отримана особисто відповідачем під підпис.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми «Ф» №9-04 від 05.01.2017 р. на суму 15 315,58 грн. до суду не надано.

Отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:на праві постійного користування; на умовах оренди.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється згідно з положеннями розділу ХIII Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є: платники земельного податку (власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування); платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1. статті 285 ПК України).

Відповідно до пункту 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 287.1., 287.3 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3. статті 57 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пунктів 59.4., 59.5. статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням підпунктів 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до пункту 41.4. статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За змістом пунктів 95.1., 95.2. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.19., 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як встановлено судом, згідно із розрахунком, наведеним у позовній заяві, загальним розрахунком суми боргу та витягами з ІКП платника податковий борг виник з орендної плати за землю з фізичних осіб на суму 114 704,85 грн. згідно з податковим повідомленням рішенням від 20.04.2021 р. №587857-2412-0407 у сумі 114 704,85 грн. з терміном сплати 31.07.2021 р.

Податковим органом сформовано та надіслано податкову вимогу форми ««Ф» №9-04 від 05.01.2017 р. на суму 15 315,58 грн., яка вручена особисто відповідачу під підпис.

Оскільки після отримання відповідачем податкової вимоги форми ««Ф» №9-04 від 05.01.2017 р. на суму 15 315,58 грн. податковий борг останнього погашено не було, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми ««Ф» №9-04 від 05.01.2017 р. до суду не надано.

Отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов`язанням, натомість відповідачем не було надано до суду доказів сплати податкового боргу по узгодженим грошовим зобов`язанням у встановлені законодавством строки, а також докази оскарження податкової вимоги про його сплату.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 114 704 (сто чотирнадцять тисяч сімсот чотири) грн. 85 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 28.09.2023 р.

Суддя А.В. Савченко