Ухвала суду № 113819922, 28.09.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8145/23

Провадження № 1-кс/461/5363/23

УХВАЛА

28.09.2023 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Львова, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023140000000902 від 10.07.2023.

В межах даного кримінального провадження 28.06.2023 слідчим, за погодженням з прокурором, відповідно до вимог ст. ст. 40, 42, 276-278 КПК України, повідомлено про підозру, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 3684 ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 358 КК України, перше із яких відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України відноситься до категорії - тяжких корупційних кримінальних правопорушень.

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Львівської обласної прокуратури, звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , покликаючись на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведених вище кримінальних правопорушень.

Обґрунтовуючи клопотання, слідча вказує на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрювана ОСОБА_6 ухиляється від органу досудового розслідування, її фактичне місцезнаходження невідоме. Разом з тим, встановлені відомості перетину державного кордону підозрюваною, а тому її оголошено у міжнародний розшук.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо запобігти вищенаведеним ризикам.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому.

Захисник у ході розгляду клопотання проти задоволення такого заперечив. Зокрема, захисник вказав, що матеріали справи не містять належних доказів про наявність обґрунтованої підозри, а також вказав на невірну кваліфікацію її дій. Окрім того, захисник вказав, що ОСОБА_6 не набула статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки немає даних про належне вручення їй підозри.

Дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали та заслухавши доводи прокурора і захисника, виходячи з мотивів наведених нижче, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє вирішувати питання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного за наявності умов визначених у ч. 6 ст. 193 КПК України.

Перевіркою наявності наведених умов та дотримання відповідної процедури встановлено наступне.

28.06.2023 слідчим, за погодженням з прокурором, повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 3684 ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 358 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 3684 ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 358 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_8 про вчинення злочину;

-показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

-матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняттям інформації з електронних комунікаційних мереж;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Відповідно до доводів наведених у клопотанні, ОСОБА_6 та її матері вручались повістки про виклик до слідчого, проте ОСОБА_6 на них не з`явилась. Так, підозрюваній направлено три повістки про виклик на 03.07.2023, 04.07.2023 та 05.07.2023, які скеровано рекомендованим листом на адресу проживання останньої.

Також, слідчим, з метою належного інформування, було скеровано через месенджер WhatsApp 28.06.2023 о 14:08 год. на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який фіксується за ОСОБА_6 , фотофіксацію повідомлення про підозру ОСОБА_6 та три повістки про її виклик.

Крім того, на електронну адресу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та її адвоката ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та через месенджер WhatsApp 28.06.2023 о 14:01 год. на мобільний номер телефону НОМЕР_2 , який фіксується за ОСОБА_4 та через месенджер Viber 28.06.2023 о 16:51 год. на мобільний номер телефону НОМЕР_3 , який фіксується за ОСОБА_6 , було скеровано повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістку про виклик останньої. ОСОБА_6 на неодноразові виклики слідчого не прибула, про причини не прибуття не повідомила, її фактичне місце знаходження не відоме.

11.07.2023 слідчим у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 винесена постанова про оголошення підозрюваного у розшук та зупинення досудового розслідування.

За клопотанням слідчого погодженого з прокурором, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова (справа № 461/5536/23, провадження № 1-кс/461/3755/23) отримано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист від 06.09.2023 про те, що 07.05.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі документу FH012669 виїхала за межі України через міжнародний пункт пропуску «Косино» на транспортному засобі з номерним знаком НОМЕР_4 і на даний час не поверталась.

26 вересня 2023 відносно підозрюваної ОСОБА_6 винесена постанова про оголошення міжнародного розшуку підозрюваної, згідно якої здійснення розшуку доручене УСБУ у Львівській області.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. ст. 9 КПК України).

Зважаючи на наведене, вважаю за можливе провести розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у відсутності підозрюваного.

При цьому, враховую те, що в межах даного кримінального провадження, виходячи з категорії злочину (ступеня його тяжкості), до участі у провадженні залучено захисника, який приймає участь у розгляді клопотання. Наведене вказує на дотримання у межах даного кримінального провадження необхідних гарантій забезпечення права на захист.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Органом досудового розслідування, за викладених у повідомленні про підозру обставин, дії підозрюваної кваліфікуються за ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 3684 ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування засвідчується долученими до матеріалів клопотання доказами зібраним в процесі досудового розслідування, які досліджені та перевірені слідчим суддею. При цьому, обсяг і зміст наведених доказів підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, у тому числі для переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.

За висновком слідчого судді, зробленим на підставі повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого дослідження обставин, які є підставою для звернення з даним клопотанням, на даній стадії органом досудового розслідування в достатній мірі наведено факти та доводи обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у скоєнні правопорушень, які їй інкримінуються.

Аналіз представлених доказів об`єктивно пов`язують підозрювану з інкримінованими злочинами, на даному етапі досудового розслідування, та свідчить про виправданість подальшого розслідування, а також висунення звинувачення (пред`явлення підозри).

При цьому, ухвалюючи дане судове рішення та наводячи відповідні мотиви, оцінюючи обставини встановлені в ході розгляду клопотання, виходячи з його змісту, зокрема наявності відповідних ризиків, враховую те, що системний аналіз норм чинного КПК України дає підстави для висновку про те, що застосування до ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу в порядку передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду.

Крім того, розглядаючи подане клопотання, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Доводи сторони захисту щодо невірної кваліфікації дій ОСОБА_6 повинні оцінюватись на наступній стадії провадження, зокрема пред`явлення остаточної підозри чи судового розгляду. Відтак, такі доводи не можуть слугувати законною підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Водночас, оцінюючи доводи захисника стосовно не набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваної, оскільки відсутні відомості про вручення їй підозри, слід зазначити наступне.

Зміст повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 3684 ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 358 України, відповідає положенням КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 135 КПК України встановлено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Згідно частини 2 вищезазначеної статті, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Отже, доводи захисника про те, що повідомлення про підозру вручалось (скеровувалось) без дотримання норм КПК України, а саме те, що представник житлово-експлуатаційної організації не має жодного відношення до проведення відповідних процесуальних дій, є безпідставними.

Водночас, в ході розгляду клопотання встановлено, що до нього не долучено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження даних про місце проживання підозрюваної. Такі дані містяться лише у процесуальних документах, які виготовлені слідчим чи прокурором. Отже, слідчому судді не надано доказів які засвідчують те, що повістки про виклик та повідомлення про підозру скеровані ОСОБА_6 за місцем її проживання.

Більше того, матеріали клопотання не містять жодних документів з приводу походження номеру телефону та електронної адреси підозрюваної, хоча за твердженням прокурора висловленим під час розгляду клопотання, ОСОБА_6 була допитана в якості свідка у даному провадженні.

Варто також відзначити, що матеріали клопотання не містять жодних даних на підтвердження родинних зав`язків підозрюваної з особою, яка у клопотанні фігурує як її матір, як відсутні будь-які докази належності житлово-експлуатаційної організації до місця проживання особи.

Наведені обставини вказують на те, що в ході розгляду клопотання не встановлено, що ОСОБА_6 належним чином скеровані повідомлення про підозру та повістки про виклик.

Таким чином, в ході розгляду клопотання не встановлено те, що ОСОБА_6 повідомлена про підозру у встановлений законом спосіб, а також ухилилась від явки до слідчого після скерування їй повісток про виклик у спосіб передбачений чинним КПК України.

При цьому, наявність процесуального рішення про дозвіл на затримання підозрюваної або оголошення її у розшук не звільняє прокурора від обов`язку довести обґрунтованість саме даного клопотання за допомогою належних та допустимих доказів.

Оцінюючи вмотивованість клопотання слід також відзначити наступне.

У мотивувальній частині клопотання міститься посилання на Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України 17.08.2020, яка визначає, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу.

Натомість, саме клопотання, а також доводи прокурора озвучені під час розгляду клопотання не містять даних про те, які саме положення даного нормативного акту мають значення для вирішення даного клопотання і досягнення якої мети вони забезпечують.

Кримінально-процесуальне законодавство регулює як реалізацію підозрюваним своїх процесуальних прав, так і їх охорону. Реалізація прав - це правомірна діяльність самого підозрюваного з використання ним своїх прав у кримінальному провадженні. Зміст діяльності, спрямованої на усунення перепон у реалізації прав підозрюваного, на запобігання їх порушенню і подолання неналежного виконання своїх обов`язків слідчими органів досудового розслідування, прокурорами та іншими суб`єктами процесуальних відносин, являє охорону прав зазначеного учасника кримінального провадження. Кожний підозрюваний, який безпосередньо й особисто бере участь у процесуальних діях, які проводять уповноважені суб`єкти сторони обвинувачення чи слідчий суддя або суд на стадії досудового розслідування, має процесуальні права, закріплені у ст. 42 та в інших статтях КПК України, що регулюють проведення таких процесуальних дій.

Процесуальні права певного суб`єкта кримінального процесу є предметом кримінально-процесуальних гарантій цих прав. Під процесуальними гарантіями, на відміну від процесуальних прав, слід розуміти передбачені кримінальним процесуальним законом правові вимоги, за допомогою яких суб`єкту процесуальних відносин забезпечується реальна можливість використання наданих йому прав та їх охорона. Процесуальні гарантії діють і в тих випадках, коли процесуальні права не були чи не можуть бути реалізовані.

З наведеного випливає, що гарантіями прав сторони кримінального провадження виступають не самі права, а спеціально закріплені в законі правові вимоги, призначення і мета яких полягає в охороні прав цього суб`єкта. Ігнорування дії вказаних гарантій здатне призвести до порушення як процесуальних прав сторони кримінального провадження, так і основних прав людини. Це своєю чергою спричинить важливі правові наслідки у вигляді неприпустимості отриманих стороною обвинувачення даних як доказів, скасування ухвалених судових рішень, тощо.

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Системний аналіз положень КПК України вказує на те, що запобіжний захід може бути застосований лише до особи яка має процесуальний статус підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні. Порушення процедури вручення (скерування) повідомлення про підозру або відсутність належних і допустимих доказів з приводу дотримання і виконання зазначеної процедури вказує на неможливість застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження до особи.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, приходжу до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.

Водночас, вважаю з необхідне зазначити, що відмова у задоволенні даного клопотання не позбавляє слідчого чи прокурора права повторно ініціювати відповідне питання перед слідчим суддею, зокрема після усунення недоліків які наведені вище.

Крім того, з огляду на те, що захисник під час розгляду клопотання повідомив, що він має зв`язок із підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне звернути увагу захисника на необхідність повідомлення ОСОБА_6 про наявність процесуального рішення щодо оголошення її у міжнародний розшук, а також те, що орган досудового розслідування вживає заходи щодо її розшуку для участі у відповідних процесуальних діях.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання відмовити

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваною і її захисником, у той же термін, з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1