Ухвала суду № 113814880, 29.09.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

У Х В А Л А

"29" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3147/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, б.Лесі Українки, буд.26 офіс 411)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Баліка Георгія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про стягнення 75990,70 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернувся до Господарського суду Одеської області до відповідача Фізичної особи-підприємця Баліка Георгія Вікторовича про стягнення 75990,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору кредиту від 20.08.2022 №394270-КС-0021 в частині погашення кредиту.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; вирішено інші процесуальні питання.

25.07.2023 Господарським судом Одеської області до відділення Укрпошти "Одеса 65119" було передано поштову кореспонденцію для її відправлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Баліка Георгія Вікторовича - АДРЕСА_1 .

10.08.2023 вищевказане поштове відправлення повернулось до суду як не вручене із довідкою поштової установи з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За змістом ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки наявність відмітки поштової установи "за закінченням терміну зберігання" не може вважатись належним доказом вручення судового рішення відповідно до положень ст.242 ГПК України, суд 07.09.2023 повторно направив на адресу відповідача копії ухвал про відкриття провадження та витребування доказів у справі №916/3147/23.

22.09.2023 вищевказане поштове відправлення повернулось до суду як не вручене із довідкою поштової установи з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Отже, до суду знову повернулось поштове відправлення з відміткою поштової установи, яка не може вважатись належним доказом вручення судового рішення відповідно до положень ст.242 ГПК України.

При цьому, приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так провадження у справі відкрито ухвалою від 25.07.2023, отже встановлений ст. 248 ГПК України строк розгляду справи спливає.

Частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Згідно ст.13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд враховує, що за приписами ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, крім іншого, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом.

В свою чергу, відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, суд враховує, що ухвали господарського суду направлялись відповідачу за його належною адресою, проте повертались з відміткою поштової установи, яка не може вважатись належним доказом вручення судового рішення відповідно до положень ст.242 ГПК України. За наведеного суд констатує, що відповідач не повідомлений належним чином про розгляд даної справи, а отже не міг скористатись повним обсягом наданих йому процесуальних прав.

Також суд наголошує, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників справи перед законом і судом та надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, суд ухвалює розглянути справу у розумні строки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 248, 234 ГПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Враховуючи необхідність забезпечення процесуальних прав учасників провадження, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розглянути справу у розумні строки.

2. Втретє направити відповідачу ухвали Господарського суду Одеської області від 25.07.2023 та супровідний лист від 07.09.2023.

3. Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 29.09.2023, оскарженню не підлягає.