Рішення № 113813577, 28.09.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2023Справа № 910/11758/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5) про стягнення 13053,60 грн.

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.07.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі - позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 25 830,00 грн та була передана 26.07.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу плати на суму 25 830,00 грн на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43-41564379/2020-001 від 06.03.2020 за використання вагонів по перевізному документу №№42005835(досильний №42242099) в процесі надання послуг з перевезення вантажів та відповідно, для списання цих грошових коштів з особового рахунку позивача, внаслідок чого ці кошти вважаються набутими відповідачем без достатньої правової підстави.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зокрема зазначає, що до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 № 205 - чинній на момент прийняття вантажу до перевезення), підлягає застосуванню коригуючий коефіцієнт 2,782 та долучає розрахунок відповідно до якого плата за перевезення навантажених вагонів №№ 95407219, 95887808 становить 52 214,40 грн з ПДВ.

Згідно з розрахунку плати за перевезення навантаженого вагону № 95887824 становить 30 309,60 грн з ПДВ.

Зважаючи на вказане, загальний розмір провізних платежів має становити:

52 214,40 грн + 30 309,60 грн = 82 524,00 грн з ПДВ.

Втім, відповідачем нараховано та списано платежів на суму 108 354,00 грн з ПДВ, а тому на думку позивача надлишково списана сума становить 25 830,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21.08.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 заяву представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" про продовження строку на подання відзиву задоволено та продовжено Акціонерному товариству "Українська залізниця" строк для подачі відзиву до 30.08.2023 включно.

04.09.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (надісланий засобами поштового зв`язку 30.08.2023) відповідно до якого представник просить відмовити в позові зокрема долучає свій розрахунок у відповідності до якого останній застосовував коригуючий коефіцієнт 2,782.

Згідно з долученого представником відповідача розрахунку плати за перевезення вагонів № 95407219, № 95887808 становить 52 214,40 грн з ПДВ. (26 107,20 грн - розрахунок плати за 1 вагон).

Поміж тим, представник відповідача зазначає, що 25.04.2022 по прибуттю вагонів № 95407219, 95887808 після переадресування, станцією Черкаси стягнуто тариф в сумі 39 160,80 грн (з ПДВ), зазначений тариф в розмірі 39 160,80 грн (з ПДВ) ввійшла плата після переадресування та прибуття вагону № 95887824 на станцію нового призначення Красне 10.03.2022 в розмірі 13 053,60 грн (з ПДВ).

Згідно з розрахунку плати за перевезення навантаженого вагону № 95887824 становить 30 309,60 грн з ПДВ.

Окрім того представник відповідача звертає увагу суду, що 10.03.2022 по прибуттю вагону № 95887824 на ст. Красне Львівської залізниці, тариф в розмірі 30 032,40 грн було списано з особового рахунку Позивача, що підтверджується переліком № 20220310 від 10.03.2022. В подальшому, на підставі телеграми станції Красне від 16.03.2022 № 15 працівниками Львівського ВСП філії «ЄРЦ» за досильною накладною від 20.02.2022 № 42242099 було проведено коригування провізної плати: стягнутий 10.03.2022 тариф в сумі 30 032,40 грн (з ПДВ) повернуто 17.03.2022 на особовий рахунок «Грейнсвард».

17.03.2023 працівниками Львівського ВСП філії «ЄРЦ» достягнуто тариф в сумі 17 256,00 грн (з ПДВ) відповідно із врахуванням тарифу 13 053,60 грн (з ПДВ), стягнутого на станції Черкаси за основною накладною від 15.02.2022 № 42005835 по прибуттю вагонів № 95407219, № 95887808.

Таким чином, тариф за перевезення вантажу «висівки пшениці» у вагоні № 95887824 зі станцій Черкаси - Долинська - Красне складає 30 309,60 грн (з ПДВ) відповідно до вимог пункту 29.1 розділу II Збірника тарифів.

Окрім того представником відповідача долучено до відзиву на позовну заяву, заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, остання обґрунтована наступним.

Пунктом 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відповідно до п. 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців.

Частинами 1-4 статті 315 Господарського кодексу України передбачено, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії.

Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів.

Відтак представник відповідача зазначає, що з викладеного вбачається, що претензія повинна бути направлена до перевізника протягом шести місяців з дня встановлення обставин, що спричинили заявленню претензії, а саме, з моменту списання коштів з особового рахунку Позивача.

Представник відповідача вказує, що з матеріалів справи вбачається, що послуги були надані позивачу протягом лютого - квітня 2022 року, то відповідно списання коштів здійснювалось 15.02.2022, 17.03.2022, 25.04.2022, що підтверджується переліками, які долучені позивачем до матеріалів справи, а саме, № 20220215, 20220427, 20220310.

Позивач не звертався до Відповідача з претензією, а відтак на думку відповідача, позивачем заявлено позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії шляхом відображення (відновлення, збільшення), на ньому грошової суми в розмірі 25 830,00 грн зі спливом строку позовної давності.

07.09.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, а також заява про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того представник відповідача просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, а також на заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Вимоги про поновлення строку обґрунтовані тим, що провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2023, а тому 30-денний строк на зменшення розміру позовних вимог сплинув 28.08.2023 (27.08.2023 припадає на неділю).

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 продовжено строк для подачі відзиву на позовну заяву до 30.08.2023 включно. Таким чином, надано можливість на вчинення процесуальної дії у строк, який спливає вже поза межами 30-денного строку з моменту відкриття провадження.

Представник позивача вказує, що відзив на позовну заяву позивачем отримано ввечері 31.08.2023 (четвер).

01.09.2023 (п`ятниця) відзив разом із додатками відправлено Новою Поштою представнику. У зв`язку із територіальною віддаленістю позивача (м. Київ) та його представника (м. Черкаси), ознайомитись із відзивом виявилося за можливе лише на наступний робочий день, тобто 04.09.2023 (понеділок).

На відведений для вчинення процесуальної дії строк припали 2 вихідні дні (02.09-03.09.2023).

05.09.2023 представник був у відряджені у зв`язку із залученням як захисника до розгляду справи № 758/7768/23 у Подільському районному суді міста Києва.

Також 06.09.2023 представник був залучений до розгляду справ № 925/322/23 та № 925/313/23 у Господарському суді Черкаської області.

Вказані обставини значною мірою ускладнили процес комунікації, необхідний для збору, аналізу та перевірки доказів, встановлення дійсних обставин, що, враховуючи специфіку правовідносин між учасниками справи, є необхідним та обов`язковим.

Зважаючи на вказане представник позивача просить причини пропуску строку на вчинення процесуальної дії вважати поважними та поновити пропущений процесуальний строк у відповідності до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною другою цієї статті передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущеного строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3).

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4).

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію (ч.5).

Оскільки відповідь на відзив, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог на позовну заяву подано разом з заявою про поновлення строку, а враховуючи, що відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав, заперечення стосовно пропуску строку подання відповіді на відзив від представника відповідача не надходило, суд вважає за можливе поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та заяву про зменшення розміру позовних вимог та прийняти їх до розгляду.

Обгрунтовуючи відповідь на відзив представник позивача зазначає, що згідно з п. 2.1 роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 пред`явленню залізниці позову, який випливає з Статуту, може передувати пред`явлення до неї претензії. Таким чином, питання про попереднє пред`явлення претензії до звернення з позовом до залізниці з підстав, які передбачені Статутом залізниць, вирішується відправником чи одержувачем вантажу (багажу, вантажобагажу) на власний розсуд.

Пунктом 2.5 передбачено, що оскільки пред`явлення залізницям претензій до подання позову не є обов`язковим, позовну заяву не може бути повернуто або позов залишено без розгляду у зв`язку з неподанням доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, крім позовів, що виникають з перевезення на підставі міжнародних угод.

На підставі рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі про досудове врегулювання спорів Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1973 було внесено зміни до Статуту залізниць України, згідно з якими дотримання претензійного порядку пред`явлення вимог до перевізника не є обов`язковим, недотримання досудового порядку врегулювання спору не є перешкодою для звернення з позовом безпосередньо до господарського суду.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву направлено до суду 19.07.2023.

Представник позивача зазначає, що з перевізного документа № 42005835 вбачається, що вантаж до перевезення прийнято Залізницею 15.02.2022, натомість видано лише 27.04.2022. Таким чином, перевезення набуло статусу виконаного саме 27.04.2022.

При цьому, про факт списання грошових коштів з особового рахунку у сумі, яка дала підстави вважати про наявність перебору провізних платежів, позивачу стало відомо після ознайомлення із Переліком № 20220427 від 27.04.2022.

Таким чином, позивач вважає, що першим днем перебігу строку позовної давності є 29.04.2023, а відтак останнім днем пред`явлення позову у даній справі є 29.07.2023.

З огляду на викладене представник позивача вважає, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (ч.ч. 2, 3 ст. 315 ГК України) незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.

Відтак на думку представника позивача шестимісячний термін для пред`явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців, після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію (6+6+3=15), що узгоджується з положеннями ст. 315 Господарського кодексу України та ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Стосовно клопотання про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Оскільки судом було поновлено строк на подання відзиву на позовну заяву та заяву про зменшення розміру позовних вимог та прийнято їх до розгляду, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу в межах заявлених позовних вимог про зобов`язання Акціонерне товариство «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 13 053,60 грн.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСНВАРД» (далі - Замовник, Товариство) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі Перевізник, Залізниця) укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001 (далі - Договір) шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується Повідомленням про укладення Договору.

Згідно з п. 1.1 предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.4 Договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до п. 1.5 Договір є публічним, за яким Залізниця бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.6 Договору).

На виконання п. 2.3.3 Договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Товариства відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531.

Згідно з п. 2.3.4 Договору Залізниця зобов`язана вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати Товариство відповідні розрахункові документи в електронній формі.

Згідно з п. 4.1 Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» AT «Укрзалізниця».

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розд. 15 Договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору щодобово, упродовж періоду виконання Договору, Залізниця надає Товариству переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Позивачем на виконання Договору за звітну добу.

27.01.2022 Залізницею оприлюднено нову редакцію Договору, яка введена в дію з 01.02.2022.

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Залізниці.

Пунктом 8.8 Договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

Також згідно з п. 9.4 Договору зміни (доповнення) до Договору Залізниця здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням КЕП.

Зміни до Договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.

Пунктом 9.6 Договору сторони погодили, що умови Договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між Сторонами. У випадку наявності суперечностей між Договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови встановлені Договором.

У силу приписів п. 12.1 Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Залізницею в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору.

Водночас, згідно Розділу 14 Договору невід`ємною частиною Договору є додатки, зокрема, Додаток 1-2 «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів».

Представник позивача зазначає, що протягом 2022 року відповідачем направлялися Переліки, як підтвердження списання з особового рахунку коштів та встановлено, що при перевезені вантажу по перевізному документу № 42005835 (досильний № 42242099) Залізницею надлишково списано плату за перевезення навантаженого вагону у розмірі 13053,60 грн з ПДВ (з урахуванням заяви про зменшення).

Так, Залізницею 15.02.2022 згідно перевізного документа №42005835 прийнято до перевезення зі станції Черкаси Одеської залізниці на станцію Херсон-Порт (експ.) Одеської залізниці вантаж - висівки пшеничні у кількості 3 вагони (№№95407219, 95887808, 95887824).

Плата за перевезення навантаженого вагону склала 39 160,80 грн з ПДВ, що підтверджується Відомістю вагонів та Переліком № 20220215.

На шляху прямування по станції Колосівка Одеської залізниці вагони №№95407219, 95887808 переадресовано у зворотному напрямі на станцію Черкаси Одеської залізниці (окупація Херсонщини).

По прибуттю на станцію призначення Залізницею додатково нараховано та списано плату за перевезення у сумі 39 160,80 грн з ПДВ, що підтверджується Переліком № 20220427.

Вагон № 95887824 по станції Долинська Одеської залізниці переадресовано на станцію Красне Львівської залізниці, по прибуттю на котру Залізницею додатково нараховано та списано плату за перевезення у сумі 30 032,40 грн з ПДВ, що підтверджується Переліком №20220310.

В подальшому, на підставі телеграми станції Красне від 16.03.2022 № 15 працівниками Львівського ВСП філії «ЄРЦ» за досильною накладною від 20.02.2022 № 42242099 було проведено коригування провізної плати: стягнутий 10.03.2022 тариф в сумі 30 032,40 грн (з ПДВ) повернуто 17.03.2022 на особовий рахунок «Грейнсвард».

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що за розрахунком позивача плата за перевезення навантажених вагонів має становити 82 524,00 грн з ПДВ, а тому відповідачем надлишково списано з позивача платежів у розмірі 13053,60 грн з ПДВ (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечено самими сторонами, що 06.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001 шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується повідомленням про укладення договору.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов Договору за період з 15.02.2022 відповідачем було здійснено перевезення вантажу у вагонах №95407219, 95887808, 95887824, що підтверджується наявними в матеріалах справи залізничних накладних №42005835 та № 42242099.

За вищезазначеними накладними відповідачем було списано з особового рахунку позивача грошові кошти в сукупному розмірі 108 354,00 грн, що підтверджується наданими згідно п. 4.5. Договору Переліками по особовому рахунку позивача № 2829531 .

Згідно з п. 3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Відповідно до приписів п. 29.1 Розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, (далі - Збірник тарифів), при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування за первинними перевізними документами, від станції переадресування до нової станції призначення - за новими перевізними документами, що оформлюються на станції переадресування.

Ставки плати за перевезення визначаються згідно Тарифних схем, наведених у Розділі IV Збірника тарифів.

Згідно з абз. 18 п. 1.1.3 Розділу II Збірника тарифів зерновоз належить до спеціального (спеціалізованого) типу вагонів.

З огляду на вказане та відповідно до п. 1.1 Розділу IV Збірника тарифів у даному випадку підлягає застосуванню Тарифна схема 2, що відповідає графі 30 перевізних документів.

Згідно примітки «***» Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 № 205 - чинній на момент прийняття вантажу до перевезення), підлягає застосуванню коригуючий коефіцієнт 2,782.

Позивачем у своєму розрахунку та відповідачем у контррозрахунку плати за перевезення навантажених вагонів було застосовано коефіцієнт 2,782.

Як вбачається з розрахунку позивача плата за перевезення навантаженого вагону № 95407219 становить 21 756,00 грн без ПДВ:

Відрізок 1 - 401 км (Черкаси - Колосівка)

3 910,00 х 2,782 = 10 877,62 ? 10 878,00 грн.

Відрізок 2-401 км (Колосівка - Черкаси)

3 910,00 х 2,782 = 10 877,62 ? 10 878,00 грн.

Плата за перевезення навантаженого вагону № 95887808 становить 21 756,00 грн без ПДВ:

Відрізок 1 - 401 км (Черкаси - Колосівка)

3 910,00 х 2,782 = 10 877,62 ? 10 878,00 грн.

Відрізок 2-401 км (Колосівка - Черкаси)

3 910,00 х 2,782 = 10 877,62 ? 10 878,00 грн.

Вказаний розрахунок за перевезення навантажених вагонів № 95407219 та 95887808 співпадає з розрахунком відповідача та з урахуванням ПДВ плата за перевезення вищевказаних вагонів складає 52 214,40 грн.

Поміж тим, представник відповідача зазначає, що 25.04.2022 по прибуттю вагонів № 95407219, 95887808 після переадресування, станцією Черкаси стягнуто тариф в сумі 39 160,80 грн (з ПДВ), зазначений тариф в розмірі 39 160,80 грн (з ПДВ) ввійшла плата після переадресування та прибуття вагону № 95887824 на станцію нового призначення Красне 10.03.2022 в розмірі 13 053,60 грн (з ПДВ).

Також, 17.03.2023 працівниками Львівського ВСП філії «ЄРЦ» достягнуто тариф в сумі 17 256,00 грн (з ПДВ) відповідно із врахуванням тарифу 13 053,60 грн (з ПДВ), стягнутого на станції Черкаси за основною накладною від 15.02.2022 № 42005835 по прибуттю вагонів № 95407219, № 95887808.

Таким чином відповідач стверджує, що тариф за перевезення вантажу «висівки пшениці» у вагоні № 95887824 зі станцій Черкаси - Долинська - Красне складає 30 309,60 грн (з ПДВ) відповідно до вимог пункту 29.1 розділу II Збірника тарифів.

Разом з тим позивачем у своїх розрахунках зазначено, що за перевезення вантажу у вагоні № 95887824 сплата складає 25258,00 грн без ПДВ та з урахуванням ПДВ сума складає 30 309,60 грн.

Отже за розрахунком позивача та відповідача за перевезення вантажу у вагоні № 95887824 тариф складає 30 309,60 грн з ПДВ.

Відповідно до статті 44 Статуту залізниць України залізниця може на заяву відправника одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом.

У розумінні Правил переадресування вантажів (статті 44, 45 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001 (надалі - Правила переадресування вантажів), переадресацією вагонів (вантажу) є зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вагонів (вантажу) (переадресування).

Абзацом 3 пункту 4 Правил переадресування вантажів унормовано, що переадресування вантажу може здійснюватися на станціях призначення та станціях на шляху прямування.

Переадресування вантажу здійснюється за первинними документами (із внесенням відповідних змін) і з оформленням перевезення новими перевізними документами (крім імпортних та транзитних вантажів) в паперовому або електронному виглядах, що обумовлюється в наказі на переадресування (п. 5 Правил переадресування вантажів).

Оплата провізних та інших платежів при переадресуванні може здійснюватися як на станції переадресування, так і на станції призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу (п. 12 Правил переадресування вантажів).

В матеріалах справи наявні накази відповідача на переадресацію №151 від 22.04.2022, №2469 від 02.03.2022.

Сторонами не заперечується відстань, а також коефіцієнт у розмірі 2,782, які були застосовані при визначенні суми за перевезення навантажених вагонів №№ 95407219, 95887808, 95887824.

Суд здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так за перевезення навантаженого вагону № 95407219 плата становить 26107,20 грн з ПДВ, плата за перевезення навантаженого вагону № 95887808 становить 26107,20 грн з ПДВ.

Отже плата за перевезення навантаженого вагону № 95407219 та навантаженого вагону № 95887808 складає 52 214,40 грн.

В частині навантаженого вагону № 95887824 плата становить 30 309,60 грн з ПДВ.

Відтак провізна плата, яка повинна була бути стягнута з позивача складає: 26107,20 грн з ПДВ (вагон № 95407219) + 26107,20 грн з ПДВ (вагон № 95887808) + 30 309,60 грн з ПДВ (вагон № 95887824) = 82 524,00 грн з ПДВ.

Суд звертає увагу відповідача, що при здійсненні розрахунків за перевезення навантажених вагонів №№ 95407219, 95887808 останнім було вірно нараховано сплату у розмірі 52 214,40 грн.

Поміж тим представник відповідача зазначає, що 25.04.2022 по прибуттю вагонів №95407219, 95887808 після переадресування, станцією Черкаси стягнуто тариф в сумі 39 160,80 грн (з ПДВ). В зазначений тариф в розмірі 39 160,80 грн (з ПДВ) ввійшла плата після переадресування та прибуття вагону № 95887824 на станцію нового призначення Красне 10.03.2022 в розмірі 13 053,60 грн (з ПДВ).

Відтак сума у розмірі 13053,60 грн (з ПДВ) до якої в подальшому 17.03.2023 було нараховано 17 256,00 грн з ПДВ відноситься до вагону № 95887824.

У той час відповідачем невірно було застосовано плату у розмірі 13 053,60 грн (з ПДВ) до вагонів 95407219, 95887808, оскільки остання відноситься до вагону № 95887824.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів на спростування позовних вимог, а також не доведено правомірності нарахування позивачу надлишково нарахованої провізної плати у розмірі 13 053,60 грн.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 5 ГПК України та абзацу 12 частини 2 статті 16 ЦК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з пунктом 7.4. договору належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання Товариства коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку позивача про зарахування коштів на нього.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки судом встановлено необґрунтованість нарахування та списання Залізницею вищезазначених зборів в загальному розмірі 13053,60 грн з ПДВ, і остання в добровільному порядку не внесла відповідних змін до особового рахунку позивача, суд на підставі вищезазначених приписів законодавства та умов договору дійшов висновку про те, що позов Товариства є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Стосовно заяви представника відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-19" на всій території України було установлено карантин з 12.03.2020 по 22.05.2020.

Дію карантину, встановленого цією постановою неодноразово продовжувалась та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27 червня 2023 р. № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено.

Приписами п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Окрім того п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Оскільки на дату здійснення перевезення відповідачем за перевізним документом № 42005835 та №42242099 на усій території України продовжував діяти карантин, пов`язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), суд дійшов висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 13053 (тринадцять тисяч п`ятдесят три) грн 60 коп.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ