Ухвала суду № 113813043, 28.09.2023, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3035/23

Провадження №1-кп/367/711/2023

УХВАЛА

Іменем України

27вересня 2023року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12023116420000200 від 13.04.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023116420000200 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України, з викликом в судове засідання обвинуваченого та свідків.

В підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду

Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з обвинувального акту складеного слідчим 27.04.2023 року та затвердженого прокурором 27.04.2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в ньому відсутнє конкретне формулювання обвинувачення, а фактичні обставини справи та формулювання обвинувачення має істотні суперечності між собою. При цьому в формулюванні обвинувачення не викладені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме відсутній конкретний спосіб вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та наявні суперечності в часі вчинення кримінального правопорушення.

Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

При викладі фактичних обставин, зазначено: «Так, в один із днів, але не пізніше 18 год 05 хв 12.04.2023, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою особистого вживання без мети збуту, у порушення вищевикладених нормативно-правових актів незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон) масою 0,033 г, та для подальшого вживання незаконно зберігав його при собі без мети збуту. Під час перебування ОСОБА_5 12.04.2023 близько 17 год 36 хв за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, вул. Польова, 28, останній був зупинений працівниками поліції. За результатами проведених слідчих дій виявлено факт незаконного зберігання ОСОБА_5 без мети збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон (фенадон) масою 0,033г.».

Спосіб вчинення злочину це певний метод, порядок і послідовність рухів, прийомів, що застосовуються особою для вчинення злочину. У випадках, коли спосіб вчинення злочину є ознакою конструктивною, необхідне його спеціальне вивчення і доказування, оскільки це має значення для кваліфікації діяння.

З такого викладу фактичних обставин не можливо встановити спосіб та час придбання ОСОБА_5 наркотичного засобу, та спосіб зберігання і період часу, протягом якого ОСОБА_5 зберігав наркотичний засіб, оскільки в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_5 придбав наркотичний засіб не пізніше 18:05 год. 12.04.2023 року, але далі зазначено, що о 17:36 год. 12.04.2023 року останній був зупинений працівниками поліції, які провели, слідчі дії, які саме не зазначено, під час яких було виявлено у ОСОБА_5 наркотичний засіб. З такого викладу не зрозуміло, час придбання обвинуваченим нарктичного засобу та період зберігання. А також чи був наявний у ОСОБА_5 наркотичний засіб на момент його зупинки працівниками поліції (о 17:36 год.) чи ні.

Крім того, вже при формулюванні обвинувачення, зазначено: «… не пізніш 18 год. 05 хв. 12.04.2023, з метою особистого вживання без мети збуту, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон) масою 0,033 г, та для подальшого вживання незаконно зберігав його при собі без мети, до його виявлення та вилучення працівниками поліції о 18 год 05 хв 12.04.2023 під час перебування останнього за адресою: АДРЕСА_3 …».

Такий виклад формулювання обвинувачення суперечить фактичним обставинам, які викладені раніше, а саме в часі вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оскільки в фактичних обставинах вказано, що о 17:36 год. ОСОБА_5 вже був зупинений та з ним проводили слідчі дії, а в формулюванні обвинувачення вказано, що о 18:05 год. у ОСОБА_5 виявили та вилучили наркотичний засіб.

Крім того, в формулюванні обвинувачення не вказано конкретну мету незаконного зберігання ОСОБА_5 наркотичного засобу, натомість зазначено просто: «… та для подальшого вживання незаконно зберігав його при собі без мети, …».

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт від 27.04.2023 року не містить конкретно сформульованого обвинувачення, а викладені в ньому фактичні обставини суперечать одне одному.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Крім того, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Також, суд враховує правову позицію Об`єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України відсилає до ст. 291 КПК України, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування. До таких порушень належать:

- порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо);

- порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування;

- недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо).

В обвинувальному акті викладаються юридично значимі обставини злочину і надається його юридична кваліфікація. Обвинувальний акт є необхідною умовою для того, щоб обвинувачений міг побудувати свій захист у суді.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт та у статті 109 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 29, 109-110, 290-293, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акту кримінальномупровадженні внесеномув ЄРДРза №12023116420000200від 13.04.2023року заобвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повернути прокурору Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, який направив акт до суду, для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 28 вересня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя: ОСОБА_1