Рішення № 113804751, 27.09.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11395/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Логойди І.В.,

за участі секретаря судового засідання Шовак А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/11395/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Ужгородська міська рада, Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

за участі позивача - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Ужгородська міська рада, Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги мотивує наступним. ОСОБА_3 , чоловіку позивачки ОСОБА_1 , була надана секція у гуртожитку ПО «Тиса» за адресою АДРЕСА_1 , в якій сім`я була зареєстрована тимчасово з 19 червня 2001 р. Постійно сім`я зареєстрована за вказаною адресою з 06 липня 2006 р., що стверджується адресною карткою форми Б, складеною ДП ЖБФ «Тиса». ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент його смерті в квартирі були прописані позивачка, дочка ОСОБА_4 та її син ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 договір найму житлового приміщення адресою АДРЕСА_1 був укладений з ОСОБА_1 . Дочка ОСОБА_4 та її син ОСОБА_5 в квартирі не проживають з 2015 року, змінили місце реєстрації і з цього приводу спору не має. Дочка ОСОБА_2 та її дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 залишаються зареєстрованими в квартирі. В той же час дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 втратила право користування житловим приміщенням у зв`язку з її удочерінням прийомними батьками, місце проживання дитини та її нові анкетні данні не відомі. За приписами п.1 ст. 232 СК України припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими и родичами за походженням, з моменту усиновлення. Таким чином, право користування квартирою у ОСОБА_6 припинилось у зв`язку з її удочерінням іншими особами 21 березня 2021 р. ОСОБА_2 залишається зареєстрованою в квартирі, однак 10 травня 2018 р. залишила своє місце проживання, де вона мешкає, позивачці не відомо. Відсутність факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в кв. АДРЕСА_1 стверджується актом про непроживання особи за місцем реєстрації, що складений та підписаний мешканцями гуртожитку від 19 липня 2023 р., затверджений головою ОСББ «Говерла - Лобачевського,41».

Ухвалою Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатської області від 12.07.2023 провадження у зазначеній справі було відкрито, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялась у встановленому законодавством порядку.

Треті особи без самостійних вимог у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялись.

Заслухавши учасників, суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши свідків, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з договором про надання жилої площі від 12.12.2008 №56, укладеним ДП «Житлово-побутова фірма «Тис» ВАТ «Машинобудівний завод «Тиса» (власник) та ОСОБА_1 (мешканець) на підставі ордера на право вселення до гуртожитку за №1 від 10.12.2008, виданого ВАТ «Машинобудівний завод «Тиса», власник надає мешканцю в тимчасове користування жилу площу в гуртожитку АДРЕСА_3 , яка складається з 2 кімнат в окремій секції №79 загальною площею 36 кв.м для проживання з 12.12.2008. Такий договір підписано сторонами, включно з актом прийому-передачі жилої площі. Згідно з поданими доказами - адресної довідки форми Б у дане приміщення, зокрема, вселена дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата прописки 01.10.2006.

Згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 02.05.2023 №1829/13-21, така видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що відповідно до відомостей реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 02.05.2023 року зареєстровані такі особи: 1. ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 2. ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 3. ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 19.06.2023, мешканці будинку АДРЕСА_1 , склали цей акт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вибула в невідомому напрямку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з удочерінням, у квартирі №79 даного будинку не проживають з 10.05.2018 і по даний час.

Згідно з копією повторно виданого свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У судовому засіданні було допитано свідків. Так, свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_6 , народилася у Перечинському районі, с. Полянська Гута, працює приватним підприємцем, сусідка, повідомила, що 5-6 років не бачила відповідачку. Остання позбавлена батьківських прав, одного разу бачила її у місті. Позивачка змушена платити комунальні платежі і за відповідачку, а пенсія мала.

Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що проживає: АДРЕСА_7 , народилася у м. Ужгород, працює неофіційно, сусідка, повідомила, що відповідачка не проживає з позивачкою з 2018 року, про що їй відомо з часу, коли вона повернулася проживати до своєї матері за вказаною адресою, тільки декілька разів бачила у місті у неприглядному виді.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. У статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно зі ст. 127 Житлового кодексу України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради.

Вимогами ст. 71 Житлового кодексу України передбачено, зокрема, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у певних визначених випадках.

Статтею 72 Житлового кодексу України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до пункту № 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди, як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до ст.ст.401, 402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Підстави припинення сервітуту визначені також у ст.406 ЦК України. Ними, зокрема являються: поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; відмова від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; сплив строку, на який було встановлено сервітут; припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Частиною 2 ст.406 ЦК України передбачено припинення сервітуту на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Водночас, припинення права користування відповідача спірним житлом має відповідати пропорційності в розумінні положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У даному аспекті суд враховує те, що відповідач не проживає у спірному житлі. Доказів того, що відповідач має потребу у спірному житлі суду не надано.

Разом із тим, судом встановлено порушення права позивача як у контексті статті 8 Конвенції, так і як власника житлового приміщення, що гарантовані статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, суд дійшов висновку, що у даному випадку інтереси позивача, як користувача спірним житлом, перевищують інтереси відповідача, а відтак, правові підстави користування чужим майном у відповідача відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного наданого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1-4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (тисячу сімдесят три грн. 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код не відомий, АДРЕСА_1 .

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачки: Ужгородська міська рада, код ЄРДПОУ 33868924, вул. Поштова, 3 м. Ужгород, 88000.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачки: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, код ЄРДПОУ 42858487, пл. Поштова, 3, м. Ужгород, 88000.

Повний текст рішення складено 29.09.2023.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда