Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" серпня 2010 р. м. КиївК-5012/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А., Федорова М.О.,
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 05.10.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 року по справі № 25/198-32/166-А за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Консул»до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
В С Т А Н О В И Л А:
Справа судами розглядалась неодноразово. Останньою постановою Господарського суду м. Києва від 05.10.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 року, позовні вимоги АТЗТ «Консул»до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 23.02.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.02.2009 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.
На підставі належних та допустимих доказів, дослідженими з дотриманням норм процесуального права судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведеної працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на землю акціонерним товариством закритого типу «Консул»за період з 01.01.2002р. по 01.12.2004р. відповідачем 21.12.2004 року було винесено податкове повідомлення-рішення №981-267-23317159/16393/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на землю в сумі 155821,00 грн. (з них: основний платіж - 103540,90 грн. та штрафні санкції- 52280,10 грн.)
За наслідками оскарження зазначеного повідомлення-рішення в адміністративному порядку відповідачем 17.01.2005 року було винесено рішення №144/10/26-07/2 про відмову в задоволені скарги та на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №981-26-7-23317159/16393/1.
Рішенням ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги від 31.03.2005р. №894/10/25-014 податкові повідомлення-рішення ДШ у Подільському районі м. Києва №981-267-23317159/16393/0 від 21.12.2004р. та №981-26-7-23317159/16393/1 від 17.01.2005р. скасовані в частині нарахування земельного податку в сумі 3246,36 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1623,18 грн.
На підставі вказаного рішення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №981-26-7-23317159/16393/2 від 31.03.2005р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку в загальній сумі 150932,00 грн. (з них: основний платіж - 100295,00 грн. та штрафні санкції - 50657,00 грн.).
Рішенням ДПА України №4028/ш/25-1015 від 27.04.2005р. податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №981-267-23317159/16393/0 від 21.12.2004р. та № 981-26-7-23317159/16393/1 від 17.01.2005р. з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 31.03.2005р. №894/10/25-014, залишені без змін, а також донараховано земельний податок в сумі 11 250,05 грн. за період з квітня по листопад 2004 року.
27.04.2005 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №981-26-7-23317159/16393/3, яким відповідно до пп.17.1.2, пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.14, 15 Закону України «Про плату за землю»позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на землю в сумі 172696,50 грн. (з них: основний платіж -114791,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 57905,50 грн.).
Обґрунтовуючи закріплені в акті перевірки висновки податковий орган посилався на те, що позивач є фактичним землекористувачем земельної ділянки під приміщенням по вулиці Верхній Вал, 28/12-А у м. Києві, переданими за інвестиційними договорами від 25.02.2002 №37 та від 12.06.2002 №1. Згідно умов зазначених договорів позивачу передано у власність частину будинку комунальної територіальної громади міста Києва площею 937,9 кв.м та частину будинку комунальної територіальної громади Подільського району м. Києва площею 843,8 кв.м. по акту приймання-передачі, який оформляється одночасно із підписанням цих договорів. Згідно положень ст.120 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою виникло у підприємства з дати підписання актів приймання-передачі, однак земельний податок протягом періоду, який перевірявся, позивач не нараховував та до бюджету не вносив.
За результатами перевірки позивачу донараховано податку за землю в розмірі 103540,00 грн., в тому числі за 2002 рік - 25628,10грн., за 2003 рік - 38956,40 грн. та за 2004 рік - 38956,40 грн.
Задовольняючи вимоги позивача щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №981-267-23317159/16393/0 від 21.12.2004р., № 981-26-7-23317159/16393/1 від 17.01.2005р. та №981-26-7-23317159/16393/3 від 27.04.2005 року суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія апеляційного суду правильно виходи з того, що податковим органом безпідставно донараховано позивачу земельний податку в періоді, що перевірявся за відсутності рішення відповідного органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки АТЗТ «Консул»в користування, право на оренду виникло у позивача після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Не було у позивача законних підстав і для самостійного обчислення суми земельного податку та подання відповідного розрахунку.
Так, статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 03.10.2001 № 2056 «Про залучення інвестора до реконструкції нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал у Подільському районі»позивача залучено до реконструкції нежилого будинку по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) з передачею йому у встановленому порядку у власність цього будинку загальною площею 1781,7 кв.м з одночасним оформленням акту приймання-передачі та при умові укладання з інвестором АТЗТ «Консул»інвестиційних угод на реконструкцію будинку.
На виконання зазначеного розпорядження було укладено два інвестиційні договори: від 25.02 2002 № 37 та від 12.06.2002 № 1. Згідно пунктів 2.2.1 та 2.3.1 цих договорів позивачу передано у власність частину будинку комунальної територіальної громади міста Києва площею 937,9 кв.м та частину будинку комунальної територіальної громади Подільського району міста Києва площею 843,8 кв. м по акту приймання-передачі, який оформляється одночасно із підписанням цих договорів.
Згідно акта прийому-передачі від 25.02.2002р. позивачу передана частина нежилого будинку №28/12 (літ.А) по вул. Верхній Вал площею 937,9 кв.м. з комунальної власності територіальної громади міста Києва. За актом прийому-передачі від 02.07.2002р. з комунальної власності територіальної громади Подільського району м Києва позивачу передана частина нежилого будинку №28/12 (літ.А) по вул. Верхній Вал площею 843,8 кв.м.
За умовами інвестиційного договору №37 від 25.02.2002 та інвестиційного договору №1 від 12.06.2002 позивач зобов'язаний оформити право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться частина нежилого будинку №28/12 (літ. А) по вул. Верхній Вал у м. Києві.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Відповідно до листа Головного управління земельних ресурсів №5/35057 від 05.11.2004р. в автоматизованій системі ПК «Кадастр»за АТЗТ «Консул»зареєстрована земельна ділянка по вулиці Верхній Вал, 28/12-А у Подільському районі загальною площею 1386,3 кв.м. (кадастровий №-85:419:005) на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування 25.03.2004р.. Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою в Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровані.
Згідно ст.126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт або договір, який реєструється відповідно до закону.
Зазначеною нормою технічний звіт не визначено в якості документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно визначення, наведеного в ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі Згідно - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Стаття 14 зазначеного Закону передбачає письмову форму договору оренди землі, який за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону (ст.16 цього Закону).
Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст.17 Закону).
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18 Закону).
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, по завершенню процедури узгодження відведення спірної земельної ділянки рішення про передачу позивачу земельної ділянки прийнято Київською міською радою лише 06.10.2005 (номер рішення 82/3546), згідно якого позивачу передана земельна ділянка для будівництва (реконструкції), обслуговування та експлуатації будівлі торгівельного та офісного призначення на вул. Верхній Вал,28/12 (літ.А) у Подільському районі м. Києва.
На підставі рішення Київської міської ради від 06.10.2005 року № 82/3546 між Київською міською радою (Орендодавець) та АТЗТ «Консул»(Орендар) 05.04.2006р. був укладений договір оренди земельної ділянки для будівництва (реконструкції), обслуговування та експлуатації будівлі торгівельного та офісного призначення на вул. Верхній Вал, 28/12 (літ.А) у Подільському районі м. Києва строком на 15 років. Договір засвідчений нотаріально та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 13.04.2006 за №85-6-00270 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Згідно акту прийому-передачі від 13.04.2006р. орендодавець передав а Орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку за адресою вул. Верхній Вал, 28/12 (літ.А) у Подільському районі м. Києва розміром 1403 кв.м., за цільовим призначенням: «для будівництва (реконструкції), обслуговування та експлуатації будівлі торгівельного та офісного призначення.
З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що право на оренду земельної ділянки виникло у позивача після укладення договору оренди з Київською міською радою і державної реєстрації цього договору.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність або надана в користування, в тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за землю (платником) є власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, кому земля передана у власність або надана в користування, в тому числі на умовах оренди.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст.13 цього Закону).
Згідно ст.15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Аналіз зазначених норм та встановлений судами факт виникнення у позивача права на оренду земельної ділянки після укладення договору оренди і його державної реєстрації, тобто після проведення перевірки, суди правомірно визнали безпідставним донарахування позивачу земельного податку.
З огляду на положення ст.14 Закону України «Про плату за землю», відповідно до якої юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції, позивач не мав законних підстав для самостійного обчислення суми земельного податку та подання відповідного розрахунку до податкового органу станом на початок 2004 року.
Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача щодо справляння земельного податку, штрафні санкції, визначені спірними податковими повідомленнями-рішеннями правильно визнані необґрунтованими.
Висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими у справі обставинами та зібраними у відповідності до норм процесуального права доказами і не спростовуються доводами касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 211, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 05.10.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена з підстав, в порядку і у строки, встановлені Главою 3 розділу КАС України.
Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна
Судді:/підписи/________А.І. Брайко
________Н.Є. Маринчак
________О.А. Сергейчук
________М.О. Федоров
Судове рішення № 11380020, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.08.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 25/198-32/166-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: