Ухвала суду № 113797888, 27.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 вересня 2023 рокуСправа №160/26813/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення в справі №160/26813/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/26813/21, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист № 160/26813/21 виданий 29.03.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом Дніпропетровської області про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення на підставі нової довідки від 26.04.2021 року №1966, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року, з урахуванням виплачених сум та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань заборгованості у розмірі 95 559,37 грн. та виплатити ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 95 559,37 грн.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що боржник не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. У даному випадку значення слів виплатити та стягнути має однакове правове навантаження і не змінює при цьому суть постановленого рішення, а лише визначає порядок і спосіб за яким можливо буде привести його до фактичного виконання. Вважає зазначені обставини винятковими за яких суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення в рамках створеного державою механізму гарантії держави щодо виконання судових рішень. Інакше, ефективність цього механізму та можливість виконання судового рішення може бути серйозно зневільована не вирішенням зазначеного питання тю суті. На підставі викладеного, заявник просить суд задовольнити вимоги викладені у заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2023 об 09:30 год.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник заявника у своїй заяві просив розглядати дану заяву без його участі.

Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи особливості розгляду заяви, передбачені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 85% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019, відповідно до нової довідки від 26.04.2021 №1966, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення на підставі нової довідки від 26.04.2021 №1966, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року, з урахуванням виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення у справі №160/26813/21 набрало законної сили 28.02.2023 року.

На виконання рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29.03.2023 року видано виконавчі листи, що підтверджується розпискою наявною у матеріалах справи.

Виконавчий лист щодо зобов`язання вчинити певні дії позивачем було подано для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Державним виконавцем за заявою стягувача 06.04.2023 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до офіційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.04.2023 року за вих. №0400-010903-6/54629 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року по справі 160/26813/21 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Повідомлено, що доплата за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 у розмірі 95 559,37 грн. буде здійснена при надходженні відповідного фінансування для виплат сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.

З огляду на те, що вимоги виконавчого документа в повному обсязі виконанні не були, 09.05.2023 року державним виконавцем, в порядку статті 75 Закону України Про виконавче провадження було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн та попереджено про кримінальну відповідальність, яку було направлено боржнику для виконання.

09.08.2023 року за невиконання рішення суду без поважних причин, в порядку статті 75 Закону України Про виконавче провадження, було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн та попереджено відповідача про кримінальну відповідальність, яку було направлено боржнику для виконання.

30.08.2023 державним виконавцем відділу було направлено до ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

Вважаючи, що є обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду, виникла необхідність у зміні способу та порядку виконання судового рішення, заявник звернувся до суду із цією заявою.

Дослідивши подані письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року зазначено, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Даючи оцінку доводам заявника суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено Кодексом адміністративного судочинства України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.

Суд зазначає, що заявник у своїй заяві просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду в даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань заборгованості в розмірі 95 559,37 грн та виплатити позивачу заборгованість в розмірі 95 559,37 грн.

При цьому, судом встановлено, що відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати позивачу суму перерахованої пенсії у відповідності до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року у цій справі. Так, відповідач вказує на те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року по справі 160/26813/21 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 року у розмірі 95 559,37 грн. буде здійснена при надходженні відповідного фінансування для виплат сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.

Суд зазначає, що заявником в даній заяві не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у цій справі.

В даній заяві не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду, враховуючи, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не відмовляється виконувати рішення, на виконання рішення суду визначило суму заборгованості по пенсії у розмірі 95 559,37 грн.

Суд зазначає, що за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, суд в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, але не змінюючи при цьому змісту резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року.

Згідно із частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).

Отже, зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві заявляв вимоги про визнання протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ГУ ДСНС у Дніпропетровській області № 1966 від 26.04.2021 та зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ГУ ДСНС у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення № 1966 від 26.04.2021 з 01 квітня 2019 року у розмірі 100% без відстрочення платежу.

Судом 27.01.2022 року прийнято рішення відновити порушені права позивача саме шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Зобов`язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

У даному спірному випадку, задоволення вимоги заявника фактично призведе до зміни змісту та суті раніше ухваленого по справі судового рішення.

Отже, заява заявника фактично містить вимогу про зміну рішення суду по суті.

Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у цій справі.

При цьому суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у цій справі.

При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Правові висновки щодо подібних правовідносин висловлені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 року по справі №420/6671/18.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням того, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, суд вважає, що заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у цій справі є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення в справі №160/26813/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська