Ухвала суду № 113796164, 27.09.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

27 вересня 2023 року Справа № 280/7846/23 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

22.09.2023 Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Лушпієнка М. від 18.05.2022 №406 в частині застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції;

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Лушпієнка М. від 23.05.2022 №482 о/с "По особовому складу" про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

-поновити ОСОБА_1 на посаді дізнавача сектору дізнання Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23 травня 2022 року по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, у зв`язку з наступним.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач в позовній заяві оскаржує в частині накази від 18.05.2022 №406 та від 23.05.2022 №134 о/с.

Позовну заяву подано до суду 22.09.2023, тобто із пропуском встановленого строку звернення до суду.

Позивач у позовній заяві окрім іншого просить поновити строк звернення до суду. В обґрунтування посилається на введення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, що об`єктивно вплинуло на можливість звернення до адміністративного суду. Крім того зазначає, що 06.09.2023 укладено договір про надання правової допомоги та адвокатом Лисенком С.Д. направлено запит до ГУНП в Запорізькій області. Згідно з відповіддю заступника начальника ГУНП в Запорізькій області №3952/05/3-23 від 11.06.2023 ОСОБА_1 звільнена зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП в Запорізькій області від 23.05.2022 №482 о/с. Таким чином, вважає , що початком перебігу строку на звернення до суду є 11.09.2023, оскільки саме з відповіді заступника начальника ГУНП в Запорізькій області представник позивача та сама позивач ОСОБА_1 дізналися про дату наказу, його номер і підставу звільнення останньої. Лише після ознайомлення зі змістом наказу про звільнення, ОСОБА_1 стало відомо, що її права порушені і вона має намір оскаржити його до суду.

Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суддя дійшов висновку, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі підтверджені належними доказами обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.

Стосовно посилань на те, що позивач дізнався у вересні 2023 року про спірні накази лише з відповіді від 11.09.2023 на адвокатський запит свого представника, суддя зауважує наступне.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.07.2021 у справі № 9901/89/21, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

За правилами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у тексті позовної заяви, ОСОБА_1 вдалося виїхати з окупованого Мелітопольського району лише 18.11.2022. На пункті фільтрації у м. Запоріжжі поліцейський, який перевіряючи її документи дізнався, ОСОБА_1 є працівником поліції, повідомив їй, що скоріш за все вона звільнена з органів поліції, оскільки несвоєчасно не виїхала з окупованої території. Відчуваючи відчай від того, що керівництво звільнило ОСОБА_1 з органів поліції у той час коли вона не могла без загрози своєму життю та здоров`ю своєчасно виїхати з окупації, вона поїхала до своїх родичів у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, оскільки житла у м. Запоріжжі вона не має і грошові кошти для оренди житла вона не мала.

За таких обставин, стає незрозумілим чому позивач, якщо вважала себе не звільненою, відразу після прибуття до м. Запоріжжя 18.11.2022 не прибула до ГУНП в Запорізькій області для проходження служби.

Перебування на службі в поліції передбачає як виконання службових завдань, так і отримання грошового забезпечення за службу.

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що з листопада 2022 року по вересень 2023 року (10 місяців) позивачка прибувши з окупованої території 18.11.2022 не перебувала на службі в поліції, при цьому не виконувала службові обов`язки, не перебувала на службі в робочий час та не отримувала грошове забезпечення, що свідчить про те, що позивачка не мігла не усвідомлювати та не знати, що вона звільнена зі служби у поліції.

Таким чином, суддя вважає безпідставними доводи представника позивача про те, що позивачка про звільнення дізналась лише з відповіді відповідача від 11.09.2023 на адвокатський запит.

Суддя зазначає, що отримання листа у відповідь на адвокатський запит представника позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Так, окрім іншого у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 прибувши з окупованої території перебувала у пригніченому стані, викликаному тривалим перебуванням на окупованій території, постійними тривогами та стресом, що спричинило суттєве погіршення стану здоров`я, проте доказів в обґрунтування цього до позовної заяви не долучено (довідка, лікарняний, тощо).

Крім того, на думку судді, позивачем не наведено обставин, які б беззаперечно унеможливлювали реалізацію позивачкою свого права на звернення до суду з даним позовом в умовах воєнного стану, в тому числі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Враховуючи вищевикладене суддя приходить до висновку, що викладені у позовній заяві підстави не можуть бути визнані судом обґрунтованими причинами поважності пропуску строку, які б не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, у період часу з 18.11.2022 по дату звернення до суду 22.09.2023, оскільки вони не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних обставин, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.

Суддя наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, жодних обґрунтованих пояснень або доказів того, що існували об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, які б могли перешкодити чи об`єктивно завадити позивачу своєчасно звернутися до суду із позовною заявою з моменту прибуття з окупованої території до м. Запоріжжя 18.11.2022 суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Стрельнікова