Рішення № 113795711, 28.09.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року Справа№200/4039/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення від 17.03.2023 № 050130001896 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2022 про призначення пенсії за віком та призначити, нарахувати та виплатити пенсію з 03.02.2022 на підставі статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача 10000,00 грн. витрати на правничу допомогу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 26.05.2022 позивачка звернулася через веб портал ПФУ з заявою про призначення пенсії з усіма необхідними документами, оскільки набула право на призначення пенсії за віком у відповідності до ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Заяву за принципом екстериторіальності, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі № 200/3761/22, з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 200/3761/22, було розглянуто відповідачем та винесено рішення від 17.03.2023 № 050130001896 про відмову в призначенні пенсії.

В своєму рішенні відповідач зазначив, що позивачка не має права на пенсію так як набуде таке право у 60 років у поряду ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування

При цьому на норму статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення відповідач взагалі не зважає і не надає жодних пояснень з цього приводу у своєму рішенні.

Визнаний відповідачем стаж позивачки складає 21 рік 6 місяців 15 днів.

Позивач вважає дії відповідача з відмови у призначенні пенсії незаконними, у зв`язку з чим звернулась до суду.

До Донецького окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №200/3761/22 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.05.2022 року з урахуванням висновків суду.

За результатом повторного розгляду заяви позивача від 26.05.2022 та із урахуванням висновків рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/3761/22 Головним управлінням до страхового стажу позивача зараховано всі періоди роботи та прийнято рішення № 050130001896 від 17.03.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 з підстав відсутності необхідного страхового стажу 29 років у відповідності до статті 26 Закону № 1058. Вік позивача на дату звернення за пенсією 60 років 03 місяці 24 дні. Страховий стаж становить 21 рік 06 місяців 15 днів.

Вказує, що умови призначення пенсії за віком передбачені статтею 26 Закону № 1058.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону № 1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року не менше 35 років.

Вважає, що зазначені вище норми дають підстави стверджувати про те, що право на пенсію за віком мають особи, які досягли віку 60 років та за наявності відповідного страхового стажу, визначеного цією нормою.

Відтак приходить до висновку, що у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років та відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування правових підстав на пенсійне забезпечення позивач немає. Право на пенсійну виплату, за умови підтверджених документів, позивач набуде з 03.02.2027 року.

Ухвалою суду від 01.08.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , 26.05.2022 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації із заявою про призначення пенсії.

За результатом розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було прийнято рішення № 050130001896 від 01.06.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком за принципом екстериторіальності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, який передбачений статтею 26 Закону № 1058.

Не погодившись із рішенням відповідача, позивачем було подано позовну заяву до суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/3761/22 адміністративний позов позивача частково задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.06.2022 №050130001896 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.05.2022 року з урахуванням висновків суду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі № 200/3761/22 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/3761/22 скасовано частково та в резолютивній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №200/3761/22: в абзаці четвертому слова і цифри Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області замінити словами і цифрами Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області; в абзацах шостому і сьомому слова і цифри судовий збір у розмірі 132 (сто тридцять дві) грн. 32 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 333 (триста тридцять три) 99 коп. замінити словами і цифрами судовий збір у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 48 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) гривень; абзац восьмий виключити.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/3761/22 - залишити без змін.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/3761/22 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.05.2022 року з урахуванням висновків суду.

За результатом повторного розгляду заяви позивача від 26.05.2022 та із урахуванням висновків рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/3761/22 Головним управлінням до страхового стажу позивача зараховано всі періоди роботи та прийнято рішення № 050130001896 від 17.03.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 з підстав відсутності необхідного страхового стажу 29 років у відповідності до статті 26 Закону № 1058. Вік позивача на дату звернення за пенсією 60 років 03 місяці 24 дні. Страховий стаж становить 21 рік 06 місяців 15 днів.

28.03.2023 адвокатом позивача надіслано запит №31 до ГУ ПФУ у Львівській області з питанням про невиконання та незастосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду Постанови від 19.02.2020 справи №520/15025/16-а, та висновків зразкової справи №360/3611/20 Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії №050130001896 від 17.03.2023 після повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 26.05.2022 року ОСОБА_1 , які обов`язкові до виконання ГУПФ України у Львівській області.

03.04.2023 представником позивача було отримано відповідь на адвокатський запит №31 від ГУ ПФУ у Львівській області від 03.04.2023 №1300-5903-8/47270, в якому зазначено, що згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Відповідачем вказано, що при розгляді заяви ОСОБА_1 від 26.05.2022 про призначення пенсії за віком, застосовано Закон № 1058, статтею 26 якого визначено умови призначення пенсії за віком.

Щодо застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а та у зразковій справі № 360/3611/20 звертає увагу на те, що предметом розгляду цих справ було питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а не призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії та відповідь відповідача від 03.04.2023 протиправним, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року не менше 35 років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З системного аналізу наведених правових норм судом зроблено висновок про те, що умовами призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), є наявність декількох складових, а саме: досягнення пенсійного віку для жінок - 60 років та наявність страхового стажу на момент досягнення пенсійного віку (з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років).

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачка звернулась до пенсійного органу 26.05.2022, коли їй виповнилось повних 60 років з наявністю страхового стажу на момент досягнення пенсійного віку 21 рік 06 місяців 15 днів, тобто у відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», вона не досягла певного трудового стажу на момент досягнення пенсійного віку (з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років), що надає право на призначення пенсії за віком за нормами вказаного Закону.

У позовній заяві представником позивача вказано, що за приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Вважає, що позивач має право на застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ, положення яких є найбільш сприятливим для особи, а не статті 26 Закону №1058-ІV

Доказів того, що позивачка має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до норми Закону № 1788-ХІІні до пенсійного органу, ні до суду не надано.

Щодо твердження позивачки про те, що пенсія за віком повинна бути призначена їй у відповідності до норм статей 12, 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788 - XI по досягненні 55 річного вікуі при стажі роботи не менше 20 років, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Особам, які не мають достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи (стаття 12), призначаються пенсії за віком при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу (стаття 68), але не менше соціальної пенсії (пункт "б" статті 94) (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Пунктом 16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Тобто, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який є основним законом, що визначає підстави призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

З урахуванням наведеного, суд вважає помилковим твердження позивачки з приводу того, що призначення пенсії за віком повинно бути здійснено за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (26.05.2022), питання призначення пенсії за віком врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Посилання представника позивача на рішення Великої палати Верховного Cуду в межах зразкової справи № 360/3611/20 є помилковими, оскільки дане рішення стосується саме призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому не підлягає застосуванню в даній справі.

За таких обставин, рішення пенсійного органу № 050130001896 від 17.03.2023, про відмову у призначенні пенсії за віком, є правомірним і підстави для його скасування, відсутні.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідачем було доведено правомірність винесення рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Подібного правового висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 30 серпня 2023 року у справі №360/1560/22.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241, 243, 246, 256, 291, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Повне судове рішення складено 28.09.2023.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька