Ухвала суду № 113795473, 25.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 вересня 2023 року Справа №160/20613/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та дискримінаційними рішення відповідача № 16412/04/24 від 23.10.2017 в тій частини, яка стосується вимог позивача на отримання пенсії за період з 07.10.2009 до 02.11.2017;

- визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача, в частини відмови у виплаті позивачу пенсії з 07.10.2009 до 02.11.2017;

- визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 до 02.11.2017;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період 07.10.2009 до 02.11.2017 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 зазначену справу було передано на розгляд судді Царіковій О.В.

Ухвалою від 29.11.2021 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 160/20613/21 скасовано, направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Царікова О.В.) від 12.09.2022 було відмовлено у відкритті провадження у справі № 160/20613/21 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі № 160/20613/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.08.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 160/20613/21 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 справу № 160/20613/21 за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для виконання постанови Верховного Суду від 16.08.2023.

18.09.2023 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 564 д від 18.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 справу передано на розгляд судді Рянській В.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач оскаржує рішення Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 16412/04/24 від 23.10.2017 про відмову у поновленні виплати пенсії, у частині, що стосується виплати пенсії за період з 07.10.2009 до 02.11.2017, дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії з 07.10.2009 до 02.11.2017 та бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 до 02.11.2017.

У матеріалах справи міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку з прийняттям 07.10.2009 рішення Конституційним Судом України у справі № 25-рп/2009, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, у позивача виникло право на поновлення виплати пенсії, яку було припинено після виїзду позивача у 2001 році на постійне місце проживання до Ізраїлю. Лише 07.09.2017 на прийомі у адвоката позивач дізналася, що має право на пенсію. 28.09.2017 представником позивача було подано заяву відповідачу про поновлення пенсії ОСОБА_1 з 23.08.2001. Однак рішенням Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 16412/04/24 від 23.10.2017 було відмовлено у поновленні виплати пенсії позивачу, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом. На думку позивача, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню встановлені ст. 122 КАС України строки звернення до суду.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у травні 2018 року ОСОБА_1 зверталася до суду з позовною заявою, у якій просила визнати неправомірним рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене у відмові Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 16412/04/24 від 23.10.2017, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009, шляхом призначення її відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що містяться у її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі № 804/3173/18 адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним рішення № 16412/04/24 від 23.10.2017 Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про відмову у поновленні пенсії позивачу. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії за віком з 03.11.2017 на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Вказане судове рішення було оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 апеляційну скаргу позивача було задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі № 804/3173/18 було скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу у період з 07.10.2009 по 02.11.2017, включно, та позов у цій частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі № 804/3173/18 було залишено без змін.

Отже, позивач вже зверталася до суду у травні 2018 року з такими самими вимогами, які постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 у справі № 804/3173/18 залишено без розгляду з підстави пропуску строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

З даним адміністративним позовом позивач звернулася до суду у листопаді 2021 року, тобто після спливу більше 4 років з дня прийняття оскаржуваного рішення № 16412/04/24 від 23.10.2017 та більше ніж через 3 роки після прийняття постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 у справі № 804/3173/18 за її позовом.

Поважних причин пропуску строку звернення до суду, як були б підставою для його поновлення, у клопотанні позивача не зазначено.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки, встановлені законом, у даному випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

П`ятим днем з дня подання позовної заяви є 23.09.2023 - вихідний день (субота), у зв`язку з чим ухвалу постановлено у перший робочий день 25.09.2023.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Рянська