Рішення № 11379348, 22.09.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

21.09.2010                                                                                          Справа № 19/121

За позовом:                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс –Сервіс –1”, с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118

до відповідача:                    Державного підприємства “Чемерський спиртовий завод”с. Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, 17036

про:           стягнення 76 183,57 грн.

Суддя Л.Р.Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Т.М. Вельгош, довіреність № б/н від 20.04.2010,

від відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс –Сервіс-1” (далі –ТОВ «Транс –Сервіс - 1») подано позов до Державного підприємства “Чемерський спиртовий завод” (далі –Завод) про стягнення 76183,57 грн боргу.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Транс –Сервіс –1» посилається на ту обставину, що в порушення умов Договору перевезення № 16/02/09-2 від 16.02.2009, відповідач за отримані послуги не розрахувався.

03.09.2010, представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог.

В поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача 56100,0 грн боргу, 5844,80 грн інфляційних нарахувань, 22499,95 грн пені та 3314,46 грн процентів річних

Судом подана заява прийнята до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак своїм правом участі в судовому засіданні не скористався.

Не з’явлення повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

16.02.2009, між ТОВ «Транс –Сервіс –1»(Перевізник) та Заводом (Замовник) укладений Договір транспортного перевезення № 16/02/09-2 (далі –Договір).

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Строк дії договору –з моменту підписання обома сторонами і до 31.12.2009 (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Перевізник зобов’язується надати Замовнику послуги по перевезенню вантажу, на умовах визначених в додатках до даного договору, автомобільним транспортом, а Замовник прийняти й оплатити належним чином виконані послуги по перевезенню.

На виконання умов Договору позивач з лютого 2009 по травень 2010 року надав Заводу послуги з перевезення вантажу (спирту) на загальну суму 392700,0 грн.

Факт надання послуг позивачем, підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 27-61), що представниками сторін підписані без будь-яких застережень.

Відповідно до п. 3.2. Договору, оплата наданих послуг Перевізником здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника в строк до 3-х календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Разом з тим, відповідач на момент розгляду справи за надані йому послуги розрахувався лише частково.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Оскільки відповідач зобов`язання належним чином не виконав, вартість отриманих послуг не сплатив, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 56100,0 грн боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 22499,95 грн пені за період з 24.02.2009 по 27.08.2010. Пеня нарахована відповідно до п. 4.3. Договору, згідно якого за порушення термінів оплати послуг Перевізника Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22499,95 грн пені та про її задоволення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 5844,80 грн за період з 24.02.2009 по 27.08.2010, а також 3314,46 грн процентів річних за період з 24.02.2009 по 27.08.2010.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 3314,46 грн та процентів річних у розмірі 5844,80 грн за період з 24.02.2009 по 27.08.2010.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 877,59 грн державного мита та 236,0 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Враховуючи наведене, керуючись ст. 526, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України і керуючись ст. ст. 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Чемерський спиртовий завод»(вул. Промислова 10, с. Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, 17036; код 00375355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс –Сервіс –1»(с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118; код 32602104) 56 100,0 грн боргу, 5844,80 грн інфляційних нарахувань, 22499,95 грн пені, 3314,46 грн процентів річних, 877,59 грн державного мита та 236,0 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.Р. Кочергіна

22.09.10