Рішення № 11379111, 07.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2010 р.Справа № 17/103-2418

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шмідт Унд Бауер", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача: GLOBAL HR Sp.z.o.o., м. Вроцлав, Республіка Польща

за участю представників сторін:

позивача: Вербицький О.Р., юрист, довіреністьбез номеру від 01.02.10р.;

відповідача: не з’явився

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Шмідт Унд Бауер", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, звернувся 21.12.2009р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача: GLOBAL HR Sp.z.o.o., м. Вроцлав, Республіка Польща, про стягнення заборгованості в розмірі 45640,00 польських злотих, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного 03.01.2009р. між сторонами контракту №2 на надання послуг.

Позов обґрунтовується копією контракту на надання послуг №2 від 03.01.2009р.; копією додатку від 09.06.09р. до контракту №2 від 03.01.09р.; рахунками фактурами від 07.06.09р., 09.07.09р., 11.08.09р., 13.09.09р., 15.10.09р.; копією замовлення набору сезонних працівників від 30.01.09р.; платіжними дорученнями від 18.06.09р., №4 від 27.07.09р., №6 від 18.08.09р., №8 від 23.09.09р., № 8 від 23.10.09р.; листами №9-PL від 09.11.09р., № 10-PL від 20.11.09р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.04.2010р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України та в межах строків, визначених ст. 15 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів, на 07.09.2010р.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та надав витребувані судом документи.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, причини неявки суду не повідомив. Разом з тим, у господарського суду відсутні докази вручення та/або безпосередньої доставки відповідачу копій ухвал від 25.12.2009р. та 27.04.2010р. за його юридичною адресою: вул. Домбровщаков, 6/303, м. Ополє, Республіка Польща.

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, розгляд справи відкладався з підстав неявки відповідача, явка сторін не визнавалася судом обов’язковою; судом дотримано вимог, зазначених у ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, з дати направлення документа (ухвали про порушення провадження по справі від 25.12.2009р.) сплинув термін, який суддя визначив як достатній для розгляду даної справи і який становить більше шести місяців, судом не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для його отримання, тому зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив:

03.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шмідт Унд Бауер", як Замовником та GLOBAL HR Sp.z.o.o., м. Вроцлав, Республіка Польща, як Виконавцем, укладено контракт на надання послуг №2 (далі –Контракт), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає Виконавцю надати йому, у відповідності до умов Контракту кваліфіковані послуги, які пов’язані з працевлаштуванням громадян України в Країнах Єврозони.

Пунктом 1.2. Контракту обумовлено перелік послуг, які здійснюються Виконавцем на території Польщі, а саме: переклад документів на мову країн працевлаштування, відшкодування витрат з нотаріального завірення документів, подання документів в Консульства інших посольств країн Єврозони.

Згідно п. 2.2. Контракту Виконавець зобов’язався кваліфіковано та добросовісно виконувати роботи, пов’язані з оформленням документів, котрі зазначені у пунктах 1.1. та 1.2. Договору.

За умовами контракту, загальна вартість послуг складає 400 000 польських злотих (п. 3.1.).

Повноваження сторін на здійснення відповідної діяльності з працевлаштування підтверджуються наданими суду копією Ліцензії серії АВ №378154 від 08.12.2008р., виданої Міністерством праці та соціальної політики України, товариству з обмеженою відповідальністю "Шмідт Унд Бауер" та сертифікатом №RP/GJ/4014/92/3172/07 від 06.11.2006р. про внесення відповідача до Реєстру суб’єктів, які провадять агенції з працевлаштування.

Крім того, 09 червня 2009р. сторони у справі уклали та підписали додаток до контракту №2 від 03.01.2009р., у відповідності до якого п. 1.2. Контракту доповнено переліком додаткових послуг та визначено, що Виконавець на території Польщі надає послуги з перевезення громадян України в Республіку Польща з наступним перевезенням в країну працевлаштування; безпосередньо забезпечує укладення робочого контракту між громадянами України, котрих направляє для працевлаштування Замовник, та іноземним роботодавцем.

Згідно цього додатку до Контракту №2 встановлено також й обов’язок для Виконавця безпосередньо здійснити працевлаштування громадян України в Іспанії (країнах Єврозони) згідно Замовлення від 30.04.2009р. у термін до 02.11.2009р.

30.04.2009р. на виконання умов укладеного Контракту Замовником, згідно укладених з громадянами України договорів з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (копії договорів знаходяться в матеріалах справи), надіслано на адресу Виконавця Замовлення набору сезонних працівників в кількості 400 робочих місць з початком роботи вересень-жовтень 2009р.

У відповідності до п. 3.3. Договору оплата Замовником послуг проводиться на підставі виставленої фактури, терміном до 14 днів з моменту пред’явлення фактури Виконавцем.

Матеріали справи свідчать, що на підставі виставлених Виконавцем рахунків-фактур VAT від 07.06.2009р., 09.07.2009р., 11.08.2009р., 13.09.2009р. та 15.10.2009р. позивач згідно платіжних доручень б/н від 18.06.2009р. (на суму 8820,00 польських злотих), №4 від 27.07.2009р. (на суму 8820,00 польських злотих), №6 від 18.08.2009р. (на суму 4000,00 польських злотих), №8 від 23.09.2009р. (на суму 12000,00 польських злотих) та №8 від 23.10.2009р. (на суму 12000,00 польських злотих) перерахував GLOBAL HR Sp.z.o.o. обумовлену в рахунках-фактурах вартість послуг в сфері перекладання документів на іспанську мову, завірення у нотаріуса, здачу документів в іспанське посольство в місті Києві, в загальній сумі 45640,00 польських злотих.

Порядок здачі-прийому робіт за Контрактом врегульовано сторонами в розділі 4 Контракту (в редакції згідно додатку від 09.06.2009р. до Контракту №2). Так, згідно п. 4.1. Контракту факт надання послуг згідно п. 1.2. Контракту оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та підтверджує виконання сторонами своїх договірних зобов’язань.

Виконавець (відповідач у справі) зобов’язаний надати акт прийому-здачі робіт для затвердження Замовнику у термін до 02 листопада 2009р. Замовник (позивач у справі) зобов’язаний підписати акт прийому-здачі виконаних робіт, підготовлений Виконавцем протягом 5 (п’яти) днів з моменту його отримання (п. 4.2. Контракту).

П. 5.3. Договору (з урахуванням додатку від 09.06.2009 року) передбачав, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язань за договором сторони несуть відповідальність в обсязі та порядку, передбаченому договором, а в неврегульованій контрактом частині –відповідальність згідно чинного законодавства України, що не суперечить міжнародним нормам.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі законодавчих актів України і міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Розділом XV ГПК України визначено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 124 ГПК України).

Підвідомчість та підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначаються за правилами, встановленими статтями 12 –17 ГПК України.

У п. 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" зазначено, що відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) іноземні підприємства і організації мають право звернення до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Суд доходить висновку про підсудність даного спору господарському суду Тернопільської області, адже пунктом 6.1.додатку до Контракту № 2 сторони передбачили місце вирішення спору, а саме: за місцем реєстрації Замовника згідно чинного законодавства України.

Оцінивши зібрані по справі та додатково подані письмові докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги правомірними, виходячи з такого.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона(боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони(кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли зобов’язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище, на виконання умов Контракту № 2 позивачем протягом червня-жовтня 2009р. на підставі виставлених відповідачем рахунків здійснено оплату в загальній сумі 45640,00 польських злотих, однак Виконавець порушив свої договірні зобов’язання, не надавши передбачені Контрактом №2 послуги в строк, передбачений п. 2.2. Контракту, та, відповідно, не підписавши та не надавши Замовнику актів здачі-прийняття робіт, які в силу умов Контракту (Розділ 4) свідчили б про виконання договірних зобов"язань.

Згідно з ст. 219 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності порушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України та іншими законами.

Згідно зі ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов’язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 статті 906 ЦК України, Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв’язку з невиконанням умов договору в частині надання послуг з працевлаштування, позивачем надсилалися на адресу GLOBAL HR Sp.z.o.o., м. Вроцлав, Республіка Польща листи-претензії №9-PL від 09.11.2009р. (про виконання умов Контракту №2), №10-PL від 20.11.2009р. (з вимогою повернути сплачені кошти в загальній сумі 45640,00 польських злотих), які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, обов’язок повернення грошових коштів, сплачених позивачем за надання послуг з працевлаштування громадян України за кордоном випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України від 16.01.2003р., які суд застосовує до спірних правовідносин (ст.ст. 526, 509 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України).

Згідно вимог ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи те, що Відповідачем не подано доказів з приводу виконання зобов’язань за укладеним Контрактом № 2 та сплати грошових коштів, які підлягають поверненню у разі невиконання умов цього Контракту Відповідачем (Виконавцем), беручи до уваги оплатний характер договору, позовні вимоги про стягнення грошових коштів є правомірними і такими, що підлягають задоволенню на суму 45640,00 польських злотих.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.

В судовому засіданні 26.08.2010р. у відповідності до приписів ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 610, 629, 901, 906 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 218-220, 224 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 811, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з GLOBAL HR Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, вул. Крупніча, 13/205, м. Вроцлав, Республіка Польща (NIP 8971719703, REGON 020361113), - 45640,00 (сорок п"ять тисяч шістсот сорок польських злотих) 00 грош, 456 (чотириста п"ятдесят шість злотих) 40 грош в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шмідт Унд Бауер", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, вул. Об'їзна, 12, ідент. код 35907692.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "24" вересня 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя