Ухвала суду № 1137899, 14.11.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

08 листопада 2007 року

Справа № 2-23/14734-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Горошко Н.П.,

Щепанської О.А.,

секретар судового засідання Запорожець Т.О.

за участю представників сторін:

позивача:Чупракова Алла Анатоліївна, довіреність № 5 від 25.06.07;

відповідача: Нечитайло Анатолій Васильович, довіреність № 1 від 06.05.06

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 30.08.2007 по справі № 2-23/14734-2006А

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооператива ім. Чкалова (вул. Гагаріна, 14, Удачне, Красногвардійський р-н, 97033)

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі в Автономній Республіці Крим (вул. Комсомольська, 4, Красногвардійське, 97000)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

За результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Чкалова за період з 01.01.2003 по 31.12.2003 (акт перевірки № 771/26-2/30890056/46 від 19.07.2004) податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0000322620/0 від 21.07.2004 про визначення позивачу податкового зобов’язання у вигляді штрафних санкцій в сумі 79330,29 грн. за порушення законодавства про патентування та за порушення норм регулювання обігу готівки.

Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивачем перевищено встановлений термін користування виданої під звіт готівки, а також при наявності податкової заборгованості кооперативом здійснювалися виплати, пов’язані з оплатою праці, розрахункам по майновим та земельним сертифікатам з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) і інших касових надходжень

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2007 у справі № 2-23/14734-2006А (суддя Іщенко Г.М.) позов задоволено у повному обсязі.

При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про патентування до позивача та зазначив, що підставою для винесення такого рішення є акт перевірки, але у висновках акту не міститься встановлення порушень Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Відповідач оскаржує постанову суду у зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та неповним з’ясуванням усіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, апелянт вважає, що як у описовій частині акту (підпункт 2.7.), так і у його висновках (пункт 3.4.), містяться відомості про порушення, за які застосовані штрафні санкції.

Окрім того, відповідач зазначає, що у податковому повідомленні-рішенні був зазначений код бюджетної класифікації платежу, що свідчить про застосування штрафних санкцій саме з приводу порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Доводи апеляційної скарги мотивовані також іншими обставинами, викладеними у апеляційній скарзі, не маючими значення для вирішення справи.

Судова колегія, розглунивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування (пункт 4 статті 70 зазначеного Кодексу).

Відповідно до частини 1, частини 2 пункту 1.3. „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005, за результатами проведення перевірок оформляється акт. Даний акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання. Факти виявлених порушень державною податковою службою викладені у акті перевірки у відповідності до вимог пункту 1.7. вищеназваного „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”.

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки податковим органом прийняте повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов’язання у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, проте висновки акту дійсно не містять встановлення порушень Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що зазначені відомості містяться у підпункту 3.4. акту перевірки, але у наданій до суду копії акту (а.с. 84-99) взагалі немає підпункту 3.4.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визначення позивачу податкового зобов’язання у вигляді штрафних санкцій у сумі 79330.00 грн. згідно спірному податковому повідомленню-рішенню є неправомірним і висновки акту перевірки мали бути підтверджені податковим органом.

Судова колегія також погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що штрафні санкції, нараховані податковим органом за порушення податку ведення касових операцій, не можуть бути визнані у якості податкового зобов’зання платника податків, оскільки статтями 14 і 15 Закону України „Про систему оподаткування” N 1251-XII від 25.06.1991 визначено виключний перелік податків, зборів, обов’язкових платежів.

За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови місцевого господарського суду.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2007 у справі № 2-23/14734-2006А залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді Н.П. Горошко

О.А. Щепанська