Рішення № 113787831, 27.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32600/23-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ТОВ «Везем Шиппінг»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (далі - ТОВ Везем Шиппінг») про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 лютого 2022 року між ТОВ «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № ПКП-12634, відповідно до умов якого сторони зобов`язались до 30 червня 2022 року укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу, належного ТОВ «Везем Шиппінг».

На виконання умов договору ОСОБА_1 17 лютого 2022 року сплатила на рахунок відповідача 280 192,85 грн.

Основний договір до 30 червня 2022 року укладений не був.

Оскільки у визначений попереднім договором строк основний договір не був укладений, зі спливом цього строку припинились зобов`язання відповідача щодо укладення основного договору та виникло зобов`язання щодо повернення сплаченої за попереднім договором суми. Відповідно, з 30 червня 2022 року грошове зобов`язання ТОВ «Везем-Шиппінг» перед позивачкою є простроченим.

Вимога позивачки від 04 липня 2023 року про повернення коштів, яка була направлена на електронну та поштову адресу ТОВ «Везем-Шиппінг», залишилася без відповідного реагування.

Вважає, що оскільки ТОВ «Везем Шиппінг» не виконало умов попереднього договору, та не вчинило жодних дій для укладення основного договору, а також ухиляється від будь-яких переговорів щодо врегулювання спору щодо предмета попереднього договору, позивачка має право вимагати повернення коштів у розмірі 280 192,85 грн, сплачених на розрахунковий рахунок ТОВ «Везем Шиппінг».

Ухвалою судді від 01 серпня 2023 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Від позивачки надійшла заява, в якій остання підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без її участі та ухвалити заочне рішення.

Відповідач про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню доданих правовідносин ,встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1 - 4 статті 2 ЦПК України).

За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ТОВ «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 16 лютого 2022 року було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-12634.

У відповідності до предмета попереднього договору, сторони зобов`язались до 30 червня 2022 року укласти основний договір з купівлі-продажу транспортного засобу марки «Volkswagen», модель: Passat, 2014 рік випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 за погодженою договірною ціною (вартістю) в розмірі 280 192,85 грн, у тому числі ПДВ - 46 698,81 грн.

ОСОБА_1 було повністю виконано свої зобов`язання за попередній договором, та внесено 17 лютого 2022 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Везем Шиппінг» повну суму, а саме 280 192,85 грн, у тому числі ПДВ - 46 698,81 грн., що підтверджується банківською квитанцією про оплату № 146Т003N73 від 17 лютого 2022 року.

04 липня 2023 року позивачкою ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Везем Шиппінг» було направлено вимогу щодо досудового врегулювання спору відносно невиконання зобов`язань ТОВ «Везем Шиппінг» умов попереднього договору.

Згідно з частиною першою, другою, четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

В силу положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою та другою статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до абзацу другого частини першої, другої та третьої статті 571 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Так, між позивачкою та відповідачем 16 лютого 2022 року було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-12634. Відповідно до умов попереднього договору позивачка сплатила відповідачу грошові кошти в розмірі 280 192, 85 грн, що підтверджується квитанцією від 17 лютого 2022 року про оплату коштів.

Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «Volkswagen», модель: Passat, 2014 рік випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , в строк до 30 червня 2022 року, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між позивачкою та відповідачем не був укладений.

Оскільки сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому під час укладання попереднього договору, то передана позивачкою відповідачу сума коштів в розмірі 280 192,85 грн. є авансом в розумінні статті 570 ЦК України, який підлягає поверненню позивачу.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду України від 18 лютого 2009 у справі №6-23108св08, у постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2012 у справі №6-82цс13, від 13 лютого 2013 у справі №6-176цс12 та у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 № 461/5297/16-ц, від 17 червня 2021 у справі №711/5065/15-ц.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що відповідач допустив істотне порушення прав позивача, як сторони попереднього договору, оскільки остання позбавлена можливості отримати у власність обумовлений автомобіль певної марки та моделі, на що вона розраховувала при укладенні попереднього договору.

З огляду на зазначене вимоги позивача про стягнення сплачених відповідачу коштів в розмірі 280 192,85 грн. підлягають задоволенню, оскільки основний договір між сторонами у визначений строк не було укладено, то зобов`язання за попереднім договором є припиненими в силу статті 635 ЦК України.

Згідно із частиною шостою статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2802 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 611, 629, 651, 655, 662-664, 693 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 сплачені на виконання попереднього договору кошти в сумі 280 192 (двісті вісімдесят тисяч сто дев`яносто дві) гривні 85 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 2802 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (ЄДРПОУ 43764369, адреса: вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1, м. Київ, 01103).

Повний текст рішення суду складено 28 вересня 2023 року.

Суддя: О. Л. Бусик