Рішення № 11378680, 04.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р.Справа № 11/161-09-4460 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА";

До відповідачів: 1) Приватного підприємства "КАБАРЕ-ЛІДЕР"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБАРЕ-СЕРВІС"; 3) Приватного підприємства "КАБАРЕ-ПЛЮС";

про стягнення 450173,27грн.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства "КАБАРЕ-ЛІДЕР";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА";

про визнання недійсним договору.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Денисенко Л.М., Цвик С.М. (за довіреністю);

Від відповідача ПП "КАБАРЕ-ЛІДЕР" (позивача за зустрічним позовом): Григор’єв В.В. (за довіреністю), Рубля О.С. (за довіреністю);

Від відповідача (ТОВ "КАБАРЕ-СЕРВІС"): Григор’єв В.В. (за довіреністю);

Від відповідача (ПП "КАБАРЕ-ПЛЮС"): Григор’єв В.В. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 07.09.2009 р. за вх. № 6815 ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємство "КАБАРЕ-ЛІДЕР" (далі –Відповідач 1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБАРЕ-СЕРВІС" (далі –Відповідач 2), 3) Приватного підприємства "КАБАРЕ-ПЛЮС" (далі –Відповідач 3) про стягнення солідарно з останніх 390253,01 грн. основного боргу за Договором фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., 27568,94 грн. пені, 3593,49 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 28749,83 грн. збільшення суми боргу у зв'язку із інфляцією з урахуванням офіційно встановлених індексів інфляції.

Відповідач –1 проти позовних вимог заперечує, 24.09.2009 р. за вх. № 24644 надав відзив на позовну заяву.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 04.12.2009 р. за вх. № 31542 надав уточнення позовних вимог.

25.01.2010 р. за вх. № 580 Відповідач –1 звернувся із зустрічною позовною до ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" про визнання Договору фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л недійсним.

Ухвалою від 26.01.2010 р. зустрічну позовну заяву ПП "КАБАРЕ-ЛІДЕР" було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №11/161-09-4460.

25.01.2010 р. за вх. № 1596 та 23.04.2010 р. за вх. № 10591 Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог. Згідно остаточних уточнень Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідачів 792 196,52 грн. основного боргу за Договором фінансового лізингу обладнання № 06/03/08 Л від 10.04.2008 р., 61 683,49 грн. пені за Договором фінансового лізингу обладнання № 06/03/08 - Л від 10.04.2008 р., 8752,35 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за Договором фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., 16 237,72 грн. три проценти річних від простроченої суми, 91586,03 грн. збільшення суми боргу у зв'язку із інфляцією з урахуванням офіційно встановлених індексів інфляції.

Позивач проти зустрічних позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на зустрічний позов від 11.02.2010 р. за вх. № 3358.

15.06.2010 р. за вх. № 15297 Позивач надав пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

10.04.2008 р. між ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" та ПП "Кабаре-Лідер" було укладено Договір фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., відповідно до умов якого Позивач зобов'язався передати у фінансовий лізинг майно, яке зазначене у заявці Лізингоодержувача на отримання майна у лізинг - Специфікації (Додаток №1 до Договору), з подальшою передачею права власності на це майно Лізингоодержувачу (ПП "Кабаре - Лідер", Відповідач-1), на умовах Договору. В свою чергу Відповідач-1 зобов'язався прийняти та належним чином використовувати Предмет лізингу за його прямим призначенням, у встановлені строки і у повному об'ємі сплачувати лізингові та інші платежі згідно з умовами Договору, та ін.

Позивач стверджує, що повністю виконав свої зобов'язання за Договором, а саме, згідно п. 3.1.1. Договору передав, а Відповідач прийняв предмет лізингу, про що на його думку свідчить Акт приймання-передачі до Договору від 10.04.2008 р.

Позивач зазначає, що Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за Договором, а саме не сплачував лізингові та інші платежі у встановлені строки та в об'ємі встановленому у Договорі.

Посилаючись на п.3.2.3. Договору, Позивач вказує, що лізингоодержувач зобов'язаний у встановлений термін і в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору Графіку оплати основних лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору).

Позивач стверджує, що станом на 14.08.2009 р., загальна сума основного боргу Відповідача перед Позивачем по сплаті основних лізингових платежів за Договором складає 390253,01 грн.

Посилаючись на п.12.2. Договору, Позивач вказує, що за несвоєчасне внесення лізингових платежів Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, з дня, наступного за днем оплати поточного платежу, вказаним у Додатку № 1, по день фактичної оплати цього платежу включно.

На підставі п. 12.2 Договору Позивач нарахував Відповідачу за час прострочення оплати лізингових платежів за Договором, станом на 14.08.2009 р., пеню у розмірі 28194,36 грн. Позивач зазначив, що Відповідач-1 частково сплатив суму нарахованої пені 15.07.2008 р. в розмірі 1556,21 грн., 25.11.2008 р. в розмірі 2,09 грн., залишок несплаченої пені становить 27586,94 грн.

На підставі п. 2 ст. 625 ЦК України Позивачем було нараховано станом на 14.08.2009 р. 3 % річних у розмірі 3823,14 грн. та 28749,83 грн. інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції. Позивач вказує, що Відповідач-1 частково сплатив суму нарахованих 3% річних, а саме 15.07.2008 р. в розмірі 229,39 грн., 25.11.2008 р. в розмірі 0,26 грн., залишок несплачених 3% річних становить 3593,49 грн.

Позивач вказує, що ним на виконання умов договору направлялись на адресу Відповідача повідомлення від 21.04.2009 р. № 27/04 щодо суми наявної на той час заборгованості, та претензія від 21.04.2009 р. № 29/04 з вимогою погашення протягом 10 днів заборгованості.

Позивач також зазначив, що з метою забезпечення зобов'язань за Договором, ним були укладені Договори поруки з ТОВ "КАБАРЕ-СЕРВІС" (Договір Поруки № 06/03/08 від 10.04.2008 р.) та з ПП "Кабаре-Плюс" (Договір поруки №07/03/08 від 10.04.2008 р.). Предметом зазначених договорів є зобов'язання Поручителів (Співвідповідачів) відповідати перед Кредитором (Позивачем) в повному обсязі за виконання зобов'язань Приватного підприємства "Кабаре-Лідер" (Відповідача-1), що випливають з договорів фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р. та договору фінансового лізингу обладнання № 07/03/08-Л від 10.04.2008 р.

Відповідно до п. 1.2. Договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором по Договорам Лізингу солідарно з Боржником по сплаті в повному обсязі основних лізингових платежів, сплати неустойки в вигляді пені, штрафів, передбачених Договорами лізингу, відшкодування збитків Кредитора внаслідок невиконання Боржником зобов'язання за Договорами Лізингу, а також будь-яких інших платежів, передбачених Договорами Лізингу, усім своїм майном і коштами, на які може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства України. Згідно п.2.1.1. Договору поруки, при невиконанні (повному або частковому) Боржником своїх зобов'язань по Договорам лізингу у терміни зазначені в Договорах лізингу, Поручитель зобов'язується сплатити Кредитору несплачену суму основних лізингових платежів, неустойки у вигляді пені, штрафів передбачених Договорами лізингу, а також інші суми які Боржник повинен сплатити відповідно до Договорів лізингу, у 2-х денний термін із моменту пред'явлення до нього вимог Кредитора.

Позивач вказує, що на виконання п.2.1.1. Договорів поруки Відповідачу та Співвідповідачам направлена вимога від 10.08.2009 р. № 26/08 про необхідність в дводенний термін з отримання вказаної вимоги сплатити вищезазначені суми заборгованості за Договором. Станом на 14.08.2009 р. заборгованість не сплачено.

З урахуванням вищевикладеного, Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 390253,01 грн. основного боргу за Договором фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., 27568,94 грн. пені, 3593,49 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 28749,83 грн. збільшення суми боргу у зв'язку із інфляцією з урахуванням офіційно встановлених індексів інфляції.

Відповідач Приватне підприємство "КАБАРЕ-ЛІДЕР" проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позов від 24.09.2009 р. за вх. № 24644 зазначає, що умови Договору і Акту приймання-передачі містять в собі відомості щодо нормального стану Предмета лізингу, можливості його використання за призначенням, справного технічного стану, наявності належної документації, гарантії якості Предмету лізингу та інш., але, на думку Відповідача, Позивачем не було надано йому всю необхідну для використання Предметів лізингу документацію.

Посилаючись на ч.1 ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг" Відповідач вказує, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються, положеннями Цивільного кодексу про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлені цим Законом. У зв'язку з тим, що згідно з ч.2 ст.662 ЦК України та ч.2 ст. 666 ЦК Украйни, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосується товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві.

Відповідач вказує, що обов'язок продавця передати приналежності до товару, прямо встановлено в ч. 4 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, довколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством. Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.»

Відповідач вказує на те, що кавові автомати, які були передані у лізинг по своїй специфіки роботи відносяться до обладнання для приготування гарячих напоїв, про що Позивач знає, однак все одно не надає сертифікати відповідності, і крім цього останнім так і не були надані технічні паспорти на предмет лізингу. Відповідачем 20.02.2009 р. за вих. № 86/07 була надіслана Позивачу вимога надати сертифікати відповідності на обладнання, яке було передано в лізинг, в строк до 20.03.2009 р., 06.03.2009 р. була надіслана повторна вимога. Відповіді на вимоги отримано не було.

З урахуванням вищевикладеного Відповідач вважає, що не прострочив виконання зобов'язання, а навпаки має місце прострочення кредитора, і тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.01.2010 р. за вх. № 580 Відповідач Приватне підприємство "КАБАРЕ-ЛІДЕР" звернувся із зустрічною позовною до ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" про визнання Договору фінансового лізингу обладнання № 08/03/08-Л недійсним. В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлені істотні умови договору фінансового лізингу, однією із яких є розмір лізингових платежів. У Розділі 5 Договору (п.п.5.2., 5.15.), ст. 11.2. Договору зазначено порядок сплати лізингових платежів, а також умови про коригування лізингових платежів відповідно до зміни курсу гривні до долара США.

Відповідач вказує, що відповідно до положень ЦК України та Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг передбачає перехід права власності на предмет лізингу, тобто лізингові платежі становлять вартість предмету лізингу (ціну).

Посилаючись на п. 1 Постанови Кабінету Міністрів "Про удосконалення порядку формування цін" від 18.12.1998 р. Відповідач зазначає, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці ,а формування цін з врахування витрат у доларовому еквіваленті можливо лише в частині імпортної складової структури ціни.

Відповідач вказує, що оскільки предметом Договору є обладнання для приготування гарячих напоїв і воно купувалося Лізнгодовцем на території України у ТОВ "Євровендінг", відповідно до заявки Лізингоодержувача (п. 1.2 Договору) і вартість предмету лізингу складає - 513 000,00 грн., імпортна складова при формуванні лізингових платежів за Договором не повинна мати місце, що, на його думку є порушенням вимог Постанови КМУ "Про удосконалення порядку формування цін".

Посилаючись на п.1 ст. 203 ЦК України, Відповідач-1 вказує, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки Договір фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л на його думку суперечить актам цивільного законодавства, останній є недійсним.

З урахуванням викладеного Відповідач просить суд визнати Договір фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л –недійсним.

          В судових засіданнях представники Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБАРЕ-СЕРВІС" та Приватного підприємства "КАБАРЕ-ПЛЮС" зустрічні позовні вимоги підтримували проти первісного позову заперечували.

11.02.2010 р. за вх. № 3358 Позивач надав відзив на зустрічний позов, в якому зазначає, що зустрічні позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованими з огляду на те, що відповідно до ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу

Посилаючись на статтю 524 ЦК України та статтю 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" Позивач зазначає , що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Враховуючи ,що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.2 ст. 533 ЦК України).

Посилаючись на ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Позивач зазначає, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Позивач стверджує, що спеціальні нормативно-правові акти, що регулюють статус національної валюти в Україні також не містять заборони на вираження грошових зобов'язань в еквіваленті будь-якої іноземної валюти, а лише забороняють використання її як платежу. Відповідно до ст. 113 Конституції України акти Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами.

З урахуванням зазначеного Позивач вважає постанову Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" такою, що суперечить ст.4 Цивільного кодексу України, а отже - нелегітимною.

Позивач наполягає на тому, що загальна сума Договору, яка є ціною Договору, зазначена в гривнях - національній валюті України, без зазначення будь-якого еквіваленту, та підлягає оплаті також в гривнях (п.5.7 Договору). Згідно п. 5.2. Договору за користування Предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі в розмірі та строки згідно «Графіку оплати основних лізингових платежів»(Додаток № 2 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). Коригування на зміну курсу гривні до долару Позивач пов'язує із валютними ризиками, у зв'язку із залученням іноземних коштів для обслуговування зазначеного Договору.

В ході розгляду справи Позивач неодноразово надавав заяву про уточнення позовних вимог. 23.04.2010 р. за вх. № 10591 Позивач остаточних уточнив позовні вимоги та просить суд станом на 26.04.2010 р. стягнути солідарно з Відповідачів 792 196,52 грн. основного боргу за Договором фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., 61683,49 грн. пені за Договором фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., 8752,35 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за Договором фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., 16237,72 грн. три проценти річних від простроченої суми, 91586,03 грн. збільшення суми боргу у зв'язку із інфляцією з урахуванням офіційно встановлених індексів інфляції.

15.06.2010 р. за вх. № 15296 Позивач надав пояснення по справі, в яких зазначає, що для здійснення основної діяльності (фінансовий лізинг) використовує кошти залучені в доларах США по кредитній лінії, наданій іноземним кредитором MARFIN POPULAR BENK PABLIK CO LTD, який також є його засновником, про що зазначено в статуті. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що інших кредитів в ВАТ "Морський транспортний банк" чи будь-яких інших банках не має.

Позивачем також надав витяг з бази ВАТ "Морський транспортний банк", завірений штампом Одеської філії ВАТ "МТБ", який на його думку свідчить про продаж 17.12.2007 р. ТОВ "ІЛК "Рента" іноземної валюти, а саме доларів США в сумі 2 593 015,91. Виручені від продажу кошти використовувались для діяльності ТОВ "ІЛК "Рента", в тому числі для придбання Торгівельно-роздавальних апаратів Bianchi моделі "Polaris" 952 за Договором купівлі-продажу 02/04/08 від 10.04.2008 р. Позивач також зазначив, що ним не здійснюється продаж валюти окремо для укладення та обслуговування кожного договору в діяльності Товариства. Продаж валюти здійснюється відповідно до планів та обсягів роботи ТОВ "ІЛК "Рента" на наступний рік або півріччя.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до стаття 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

Відповідно до розділу 5 "Лізингові платежі" Договору фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" як Лізингодавцем, та Приватним підприємством "КАБАРЕ-ЛІДЕР" як Лізингоодержувач загальна сума Договору (загальна сума лізингових платежів) вказується у Додатку №2 до Договору.

Пунктом 5.2 Договору визначено , що за користування Предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору), з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США.

Сума Sn, що підлягає сплаті на користь Лізингодавця на дату фактичного виконання платежу, визначається наступним чином:

Sn = So*Kn/Ko

Кп - курс гривні до долару СІЛА в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингових платежів згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до Договору), збільшений 1,5 %;

Ко - курс гривні до долару США (кількість гривень, отримана від продажу одного долару США) за яким банківська установа фактично здійснила продаж; (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті (надалі Банківська Установа).

Сторони погодилися, що вказаний курс гривні до долару США визначається за даними Банківської Установи, оформленими нею відповідною довідкою (далі довідка Банківської Установи).

Лізингодавець письмово інформує Лізингоодержувача про такий курс протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного проведення Банківською Установою продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання довідки банківської установи... So - сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору); У випадку якщо на дату фактичної сплати лізингового платежу курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національними Банком України, перевищуватиме курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіка сплати лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору), Лізингодавець здійснює перерахунок суми лізингового платежу за вищенаведеною формулою, використавши в якості Кп. курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений Національним Банком України на дату фактичної сплати лізингового платежу, збільшення на 1,5%. Лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу Лізиногодавця сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення Лізингодавцем відповідного рахунку.» З умов укладеного сторонами договору вбачається, що лізингові платежі становлять вартість предмету лізингу (ціну).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" від 18.12.1998 р. визначено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обґрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.

Згідно до п.1.2. Договору фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л Продавцем предмета лізингу є ТОВ "Євровендінг" Загальна вартість предмету лізингу –1 539 000,00 грн. (п.1.3. Договору).

В ході розгляду справи суд неодноразово зобов’язував Позивача надати докази здійснення розрахунку за товар придбаний у ТОВ "Євровендінг" за договором купівлі-продажу №010408 від 10.04.2008 р. в іноземній валюті . Всупереч вимогам ст.ст.33,34 ГПК України, Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів які мають значення для справи та підтверджують наявність імпортної складової структури ціни придбаного обладнання для приготування гарячих напоїв.

З наявних матеріалів справи вбачається, що обладнання, яке є предметом лізингу, було придбане на території України виключно за гривні, і тому суд вважає, що корегування лізингових платежів на зміну курсу гривні до долару США не повинно застосовуватись до лізингових платежів за договором, оскільки імпортна складова при формуванні лізингових платежів відсутня.

Недійсними визначаються не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих в установленому порядку (пункт 10 Роз'яснень Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод не дійсними" № 2 - 5/ 111 від 12.03.1999 р.) .

Враховуючи, що порядок визначення лізингових платежів в Договорі фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р. суперечить Постанові Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін", Договір є недійсним відповідно до п.1 ст.215 ЦК України.

З урахуванням вищезазначеного зустрічні позовні вимоги ПП "КАБАРЕ-ЛІДЕР" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи до уваги те що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" ґрунтуються на підставі саме Договору фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., який було визнано недійсним, останні задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Судові витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на Позивача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Визнати недійсним Договір фінансового лізингу обладнання № 06/03/08-Л від 10.04.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" (код 33085814) та Приватним підприємством "КАБАРЕ-ЛІДЕР" (код 32783075) –недійсним.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 54а, код 33085814) на користь Приватним підприємством "КАБАРЕ-ЛІДЕР" (м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5 корп. 1, кв. 108, код 32783075) –85,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 09.08.2010 р.

Суддя                                                             Власова С.Г.