Рішення № 11378446, 04.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р.Справа № 17/69-10-2634 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг”;

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства „НИВА”;

про стягнення 40183,48 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Присенко О.О. –на підставі довіреності №11/43 від 25.02.2010р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 40183,48 грн., з яких: 16021,2 грн. –основного боргу; 2814,03грн. – пені; 3003,97 грн. – 15 % річних штрафу; 1297,72грн. –індексу інфляції; 17046,56 грн. –процентів річних.

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з’явився, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які маються в матеріалах справи, письмовий відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

13 травня 2009 р. між ПП „Хімагромаркетинг” (надалі - позивач) та СФГ „Нива” (надалі - відповідач) було укладено договір поставки №АП-09-0132 (надалі - Договір), згідно з яким позивач зобов'язувався постави відповідачу у власність засоби захисту рослин (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та провести остаточний розрахунок в строк до 01.08.2009р.

15.05.2009р. позивачем на виконання умов укладеного договору було відвантажено відповідачу товару на суму 20026,50 грн., в підтвердження чого позивач до свого позову надав накладну № Ап-09-0107 від 15.05.2009р., довіреність ТМЦ серії ЯПД №312974 від 15.05.2009р.

Позивачем прийняті на себе зобов’язання по укладеному договору виконані у повному обсязі, а саме передано відповідачу товар обумовлений умовами договору.

Відповідач в свою чергу взяті на себе договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати вартості прийнятого товару виконав не належним чином, а саме ним 10.08.2009р. було перераховано на користь позивача лише частину вартості отриманого товару в сумі 4005,30 грн., у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 16021,2 грн.

У зв’язку з порушенням відповідачем строків оплати вартості прийнятого по договору товару, позивачем на підставі п.п. 5.1 –5.5 укладеного договору та вимог ст. 625 ЦК України, нараховані штрафні санкції, які згідно представленого позивачем розрахунку становлять: 2814,03 грн. –пені; 17046,56 грн. –процентів річних; 1297,72 грн. –інфляційних втрат; 3003,97грн. –15% штрафу.

Зазначені обставини ТОВ „Хімагромаркетинг” спонукали звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№5475 від 16.06.2010р.) про стягнення з СФГ „Нива” 40183,48 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2010р. порушено провадження у справі №17/69-10-2634 за позовом ТОВ „Хімагромаркетинг” до СФГ „НИВА” про стягнення 40183,48 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків, що позовна заява, з урахуванням наданих уточнень підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Вимогами п.1 ст. 715 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вимогами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем взяті на себе зобов’язання по укладеному договору поставки виконувалися у повному обсязі, а саме позивач відпустив відповідачу замовлену ним продукцію на загальну суму 20026,5 грн., з яких відповідачем оплачено лише 4005,3 грн., остаточна ж вартість переданого товару у розмірі 16021,2 грн., залишилась не оплаченою.

В ході розгляду справи судом встановлено, що визначена у договорі продукція відповідачем отримана, що підтверджується представленими позивачем видатковою накладною №Ап-09-0107 від 15.05.2009 р., довіреністю ЯПД серії №312974 від 15.05.2009р., Факт отримання продукції також підтверджується частковим виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині здійснення платежів за отриманий товар.

Під час розгляду справи відповідачем заборгованість у розмірі 16021,2 грн. не була погашена.

Однак внаслідок неналежного виконання умов укладеного договору в частині дотримання строків встановлених для оплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено нарахування наступних штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 укладеного договору передбачено, що сторони прийшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України і встановлюють її в розмірі 0,2 відсотки від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 календариних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 0,4 відсотки від несплаченої ціни товару за кожен день до дня повної оплати з дати закінчення дев’яноста календарних днів. Здня закінчення строків сплати, передбачений в п.2.1 Договору вважається, що продавцем пред’явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотки річних.

Згідно інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України.

Таким чином, враховуючи умови укладеного договору та вимоги ст. 625 ЦК України, дослідивши розрахунок приведений позивачем по нарахуванню відповідачу відсотків річних передбачених п. 5.5 умов договору у розмірі 17046,56 грн. та інфляційних витрат у розмірі 1297,72 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтовними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 5.2 укладеного Договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 Договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 укладеного договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через три роки від дня, коли це зобов’язання повинне бути виконане.

З наявного розрахунку по нарахуванню відповідачу пені за несвоєчасне виконання ним грошового зобов’язання по укладеному договору вбачається, що позивачем вірно застосовано при розрахунку подвійну облікову ставку, яка діяла на час нарахування пені, за весь період прострочення, внаслідок чого позовні вимоги щодо стягнення з СФГ „Нива” пені у розмірі 2814,03 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.4 укладеного договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених п. 2.1 даного договору, більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Вимогами п. 2 ст. 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ „Хімагромаркетинг” по стягненню СФГ „Нива” 15% штрафу у розмірі 3003,97 грн., суд вважає, що вони ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та умовах укладеного договору, розрахунок зроблено вірно, оскільки, як встановлено матеріалами справи відповідач прострочив виконання покладених на нього грошових зобов’язань більш ніж на 30 днів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про порушення з боку відповідача умов договору поставки від 13.05.2009р. та укладених до нього додаткових угод, вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим, керуючись ст.11, 204, 526, 525, 530, 549, 599, 625, 629, 655, 692, 715 ЦК України, ст. 231 ГК України, позовні вимоги ТОВ „Хімагромаркетинг” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Нива” /67752, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Випасне, вул. Кишинівська, 196а, код ЄДРПОУ 21011443/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” /02160, м. Київ, пр.Возз’єднання,15, код ЄДРПОУ 30262667/ 16 021 грн. 20 коп. /шістнадцять тисяч двадцять одна грн. 20 коп./ - пені; 3003 грн. 97 коп. /три тисячі три грн. 97 коп./ - 15% штрафу; 1 297 грн. 72 коп. /одна тисяча двісті дев’яносто сім грн. 72 коп./ - інфляційних втрат; 17046 грн. 56 коп. /сімнадцять тисяч сорок шість грн. 56 коп./ - процентів річних; 401 грн. 48коп. /чотириста одна грн. 48 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя