Рішення № 11378391, 09.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2010 р.Справа № 25/90-10-2664

За позовом: Закрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"

до відповідача: ДП „Одеська залізниця”

про стягнення 3697,92 грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

Від позивача: Галахова Г.В., довіреність від 05.01.2010р. №23-юр; Лихачева А.В., довіреність від 21.07.2010р. №25-тр

Від відповідача: Яцук Є.В., довіреність від 04.01.2010р.

В судовому засіданні 09.08.2010р.приймали участь представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Яцук Є.В., довіреність від 04.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” на користь Закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" вартості нестачі вантажу в сумі 3697,92 грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, в обґрунтування яких зазначає, що між ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" та ВАТ „Одеський припортовий завод” був укладений договір про надання послуг по прийманню, збереженню та відвантаженню карбаміду на експорт, на виконання якого, 29.12.2009р. позивач зі станції Рубіжне Донецької залізниці відвантажив ВАТ „Одеський припортовий завод” по маршрутній залізничній накладні №52079608 мінеральні добрива –карбамід в кількості 30 вагонів-мінераловозів. По ходу слідування вагонів на станції Знам’янка Одеської залізниці було виявлено недостачу вантажу, вартість якого позивачем розрахована в розмірі 3697,92 грн. (з урахуванням ПДВ). Стосовно даного факту представниками залізниці було складено комерційний акт АА №054201/1306/114 від 22.12.2009р. із зазначенням технічної справності вагону, при цьому, акт також містить зазначення про те, що штанга на верхніх завантажувальних люках перепилена, наявний доступ до вантажу. З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію №23-1-П від 25.01.2010р. про відшкодування вартості недостачі карбаміду в сумі 5760,00 грн. Повідомленням №14 від 02.03.2010р. ДП „Одеська залізниця” визнала обґрунтованою суму недостачі в розмірі 3081,60 грн.

Клопотання позивача від 16.07.2010р. за вх.№18264 про відкладення розгляду справи, призначеної на 19.07.2010р., судом було задоволено, про що свідчить ухвала про відкладення розгляду справи від 19.07.2010р.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, відзив на позов позивача та витребувані судом документи не надав, в усній формі зазначив про визнання недостачі вантажу в сумі 3081,60грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

          22.12.2008р. між ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Замовник) та ВАТ „Одеський припортовий завод” (Виконавець) був укладений договір №1006/3К-2009 про надання послуг по прийманню, збереженню та відвантаженню карбаміду на експорт, відповідно до п. 1.1. якого Замовник в 2009р. зобов’язується передати Виконавцю на території ВАТ „Одеський припортовий завод” (ст. Промислова) 530,0 тисяч тонн карбаміду, який є власністю Замовника без переходу права власності Виконавцю, а Виконавець провести приймання, збереження та відвантаження на експорт вказаної кількості карбаміду, в т.ч. по кварталам в тис. тонн...

          Згідно п.п.2.3, 2.5. Договору Замовник використовує для перевезення карбаміду спеціалізовані мінераловози, відповідно до п. 1.7.2. ГОСТ 22235-76, які забезпечують безпеку проведення розвантажувальних робіт у відповідності з державними нормативними актами України з охорони праці. Кількість карбаміду, що передається повинна відповідати вазі, зазначеній в залізничних накладних та інших документах на вантаж згідно статті 52 Статуту залізниць України, з врахуванням норми природної втрати при транспортуванні залізницею, встановленою в межах п. 27 „Правил видачі вантажів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р., №862/5083, в розмірі –0,2 % маси, визначеної в провізних документах.

На виконання умов договору від 22.12.2008р. №1006/3К-2009 ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" 29.11.2009р. зі станції Рубіжне Донецької залізниці за залізничною накладною № 52079608 відправило ВАТ „Одеський припортовий завод” на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці 30 вагонів-мінераловозів з вантажем мінеральні добрива –карбамід загальною вагою 1675 900 кг.

          Зазначені вагони прибули на станцію призначення –Чорноморська Одеської залізниці 22.12.09р. По ходу слідування на станції Знам’янка Одеської залізниці було виявлено надостачу вантажу, що перевозився у вагоні №59584342, загальною вагою 2400 кг, у зв’язку з чим залізницею було складено комерційний акт АА №054201/1306/114, де зафіксовано, що ЗПП відправника Д-154023 та технічний стан вагону виявилися справними, вантаж завантажувався засобами відправника, однак у вагоні штанга верхніх завантажувальних люків перепилена, наявний доступ до вантажу.

          25.01.2010р. ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до ДП „Одеська залізниця” з претензією №23-1-П про відшкодування вартості недостачі карбаміду в сумі 5760,00 грн., яка була розглянута ДП „Одеська залізниця” по суті та визнана обґрунтованою лише в сумі 3081,60 грн.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті з’ясування фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

          Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

          Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

          При передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу. Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до перевірки вантажу пломбуються пломбами (ЗПП) станції із складанням акта загальної форми і до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу. Знімаються ці пломби (ЗПП) в присутності представника залізниці (п.11 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644 ).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

          Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Таким чином, із залізничної накладної вбачається, що відправником було завантажено, розміщено і закріплено вантаж згідно з параграфами розділу ІІ 4.1, 4.3, 8 гл.1 Додатку 14 к СМГС Технічних умов правильно, комерційний акт АА №054201/1306/114 містить відомості щодо наявності доступу до вантажу, у зв’язку з виявленням перепилення шланги верхніх завантажувальних люків.

Отже, суд вбачає вину ДП „Одеська залізниця” у виникненні недостачі вантажу, на яку вказують обставини, відображені у комерційному акті, а саме перепилені шланги, які спричинили доступ до вантажу, що перевозився в вагоні.

Звідси, суд покладає відповідальність за недостачу вантажу на ДП „Одеська залізниця”, обов’язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

В підтвердження кількості і вартості відправленого вантажу позивач надав повідомлення №90194 від 19.12.2009р., прейскурант від 11.12.2009р., відповідно до яких вартість однієї тонни карбаміду складає 2400,00 грн. (з ПДВ). Будь-яких інших документів, на підставі яких суд міг би встановити вартість вантажу, надано не було, у зв’язку з чим суд керувався саме вищенаведеною довідкою при визначенні суми вартості недостачі вугілля.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах, для мінеральних добрив.

Таким чином, природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 57280 кг (загальна вага вантажу у вагоні) х 1,5% = 859,20кг. Отже, недостача вантажу з урахуванням норми природної втрати маси вантажу складає: 2400кг –859,20 кг = 1540,80кг (1, 540 тон). Звідси, вартість недостачі становить: 1,540 тон (недостача вантажу) х 2400 грн./тн (вартість однієї тони карбаміду) = 3697,92грн.

Таким чином, розрахунок вартості недостачі вантажу, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений ним правомірно та обґрунтовано, у зв’язку з чим суд приймає його до уваги.

В свою чергу, розрахунок ДП „Одеська залізниця” стосовно вартості недостачі вантажу, на думку суду, є помилковим, оскільки останнім в розрахунку враховується вартість однієї тонни карбаміду у сумі 2000,00 грн. (без ПДВ)., тоді як слід було обрахувати з врахуванням ПДВ, тобто в сумі 2400,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ДП „Одеська залізниця” вартості недостачі вантажу в сумі 3697,92 грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв’язку з чим з ДП „Одеська залізниця” підлягає стягненню вартість недостачі вантажу в сумі 3697,92 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок ДП „Одеська залізниця”.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з ДП „Одеська залізниця” (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (93400, Луганська область, м. Сєверодонецьк, вул. Пивоварова, 5, код ЄДРПОУ 33270581) 3697 (три тисячі шістсот дев’яносто сім) грн. 92 коп. вартості нестачі вантажу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення підписано 10.08.2010р.