Рішення № 11377942, 04.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р.Справа № 9/111-10-2188 За позовом: Державного виробничо-технічного підприємства «Граніт»;

До відповідача: Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм»;

про розірвання договору та стягнення 364404,88 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Кузнецова Т.В. (за довіреністю);

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: 20.05.2010 р. вх.3951 Державне виробничо-технічне підприємство «Граніт»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення із Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм»(далі –Відповідач) 364404,88 грн.

          Відповідач у судові засідання 19.07.2010 р. та 04.08.2010 р. не з’явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судових засідань був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення відділення зв’язку про вручення поштового відправлення №696160 (відмітка про отримання уповноваженою особою 04.06.2010 р.), №698631 (відмітка про отримання уповноваженою особою 26.07.2010 р.). Клопотання про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило, доказів неможливості прибуття Відповідача у судові засідання до суду не подано.

Відповідач не надав відзив на позов, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01.06.2004 р. між Державним виробничо-технічним підприємством «Граніт»(учасник 1) та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Шторм»(учасник 2) було укладено договір №И-19 про спільну діяльність (просте товариство), за умовами п.1.1. якого учасники зобов’язуються шляхом об’єднання своїх засобів та зусиль спільно діяти в інноваційній сфері виробництва та збуту виробів медичного призначення «Наконечника стоматологічного»та «Каутера», для досягнення наступної спільної мети: виконання складової частини програми «Медична техніка», задоволення попиту підприємств та підприємців, підвищення результатів фінансово-господарської діяльності учасників.

За умовами п.2.2. договору спільну діяльність учасники здійснюють у відповідності до Плану-графіку (додаток А), який є невід’ємною частиною договору, в якій учасники визначають порядок, строки, етапи та інші умови спільної діяльності.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що протягом 7 календарних днів з моменту підписання договору перераховувати на поточний рахунок спільної діяльності грошовий внесок в розмірі 100000 грн. В подальшому грошові внески здійснюються у відповідності з графіком перерахування грошових внесків (Додаток Б), які є невід’ємною частиною цього договору.

Учасник 1 згідно договору зобов’язаний за необхідності проводити додаткове внесення внесків у спільну діяльність шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок спільної діяльності, або передачі майна або наданням послуг (п.3.2. договору).

За умовами п.4.1.-4.3., 4.5. договору учасник 2 зобов’язаний надати конструкторсько-технологічну документацію на вироби «Каутер»та «Наконечник стоматологічний», за необхідності забезпечити її доробку; вжити заходів по найму відповідного персоналу для виконання робіт за договором; здійснювати виготовлення, зберігання та реалізацію виробів «Каутер»та «Наконечник стоматологічний»; надавати обладнання, виробничі площа та матеріали; здійснювати випробування, сертифікацію, патентування та ліцензування виробів «Каутер»та «Наконечник стоматологічний».

Учасник 2 зобов’язаний: в строк не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати учаснику 1 інформацію про стан виконаних спільних проектів (п.4.4. договору); в строк не пізніше 20 числа, наступного за звітним кварталом, надати учаснику 1 фінансовий звіт про спільну діяльність (4.6.).

Відповідно до п.6.1. договору внесок учасника 1 складає 350012 грн., із яких: 44595 грн. –вартість робіт по доробці конструкторської документації у квітні 2004 року; 300 грн. –витрати на придбання матеріалів та комплектуючих виробів в березні-квітні 2004 р.; 305117 грн. –надаються учаснику 2 у відповідності з графіком фінансових інвестицій (додаток Б).

Згідно із п.6.2. договору внесок учасника 2 складає 388116 грн., із яких: обладнання згідно додатку Б, остаточною вартістю 43351,50 грн.; приміщення для виробничої діяльності остаточною вартістю 89666 грн.; вартість конструкторсько-технологічної документації на вироби, які виробляються у спільній діяльності –255097 грн.

Позивач свої зобов’язання за договором №И-19 про спільну діяльність виконав, підтвердженням чого слугують наявні в матеріалах справи: акт від 14.06.2005 р. про проведення ремонтних робіт на суму 60000 грн., яка є внеском у спільну діяльність; акт взаєморозрахунків з 01.01.2003 р. по 01.12.2005р. на суму 53931,12 грн.; акт взаєморозрахунків станом на 25.03.2005 р. на суму 304404,88 грн.; платіжні доручення №407 від 12.08.2004 р. на суму 50000 грн., №1293 від 14.09.2004 р. на суму 30000 грн., №449 від 12.10.2004р. на суму 30000 грн., №1730 від 11.11.2004 р. на суму 42000 грн., 2069 від 22.12.2004 р. на суму 42000 грн., №2179 від 10.01.2005р., №2488 від 05.04.2005 р. на суму 30000 грн.; акт №41 від 11.03.2005 р. прийому-передачі станка; виписка №19 від 02.02.2005 р. на 42000 грн.; баланс НДІ «Шторм»за 2006 р., в якому зазначено, що витрати ДВТП «Граніт»в спільну діяльність склали 364405 грн.

17.11.2005 р. між сторонами спору було проведено звірку взаєморозрахунків та підписано акт про те, що станом на 17.11.2005 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 364404,88 грн.

Згідно техніко-економічним показникам, які надав учасник 2 до договору, строк повернення інвестицій склав 1,4 р.

05.01.2005р. додатковими угодами до договору №№1, 2 передбачено спільну реалізацію продукції з метою забезпечення в 4-му кварталі 2005 р. початок погашення матеріальних витрат сторін.

За 2006 р. прибуток від реалізації виробів був запланований у розмірі 148000 грн., однак, Відповідач порушив свої зобов’язання, передбачені п.4. договору, чим створив умови для неможливості подальшого виконання своїх зобов’язань, передбачених угодою про спільну діяльність, Позивачем.

Внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов’язань за договором про спільну діяльність, Позивач, позбавився не тільки коштів, а і прибутку, на який розраховував в ході діяльності.

За умовами п.10.3 договору про спільну діяльність сторони домовились, що залишають за собою право на дострокове припинення цього договору за мотивами зміни економічної ситуації в країні, безперспективності та недоцільності ведення спільної діяльності; а також у випадку неможливості ведення своєї діяльності на принципах самоокупаємості та самофінансування. У цьому випадку кожен із учасників зобов’язаний повідомити іншого учасника за 90 календарних днів. Взаємовідносини учасників припиняються шляхом укладення окремої угоди або складання акту про припинення дії договору.

Листами №194/07 від 09.08.2007 р., №340/07 від 27.11.2007 р., претензіями №302/07 від 15.10.2007 р., №178/08 від 13.08.2008 р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про дострокове припинення договору та повернення вкладених коштів.

У відповіді №010/12-765 від 26.11.2007 р. на претензію №302/07 від 15.10.2007 р. Відповідач повідомив Позивача, що дію договору про спільну діяльність вважає припиненою та вкладені Позивачем кошти будуть повернуті у 1 кварталі 2008 року.

Однак, такі дії у відповідності до п.10.3. договору, не свідчать про припинення взаємовідносин між сторонами договору, а лише про наміри припинити договірні відносини.

          Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

          Згідно із ч.2 ст.1142 ЦК України учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Відповідно до ч.2 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір №И-19 про спільну діяльність (просте товариство) від 01.06.2004 р., укладений між Державним виробничо-технічним підприємством «Граніт»та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Шторм», та додаткові угоди №№1, 2 від 05.01.2005 р. та №3 до нього.

3.Стягнути із Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм»(65078, м. Одеса, вул. Терешкової,27, р/р 260001500 в ФАБ «Укргазбанк»в м. Одесі, МФО 328759, код ЄДРПОУ 14311608) на користь Державного виробничо-технічного підприємства «Граніт»(65078, м. Одеса, вул. Терешкової,27, корп.2, р/р 26001300000036 в ОФ АКБ «Форум», МФО 388409, код ЄДРПОУ 14307848) борг в сумі 364404,88 грн., 3729 грн. витрат по державному миту та 236 грн. витрат на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя