Постанова № 113778953, 28.09.2023, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4507/23

Провадження № 1-кп/487/687/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023152030001137 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

26.05.23 Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн.

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним .

25.06.23 близько 22-42 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у магазині «АТБ-Продукти 408» ТОВ «АТБ Маркет» по вул.Крилова,38/2 в м.Миколаєві, реалізуючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, строк дії якого неодноразово продовжено, з корисливих мотивів та метою заволодіння чужим майном, зі стелажів торгівельного залу вищевказаного магазину, здійснив крадіжку портативної батареї 5000мАч, арт.FL-080217 вартістю 374,17 грн.

Після цього ОСОБА_3 утримуючи вищевказаний товар при собі, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, тим самим обернувши викрадене майно на свою користь і в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого своїми діями спричинив ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на суму 374,17 грн.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За встановлених обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) ТОВ «АТБ-маркет» на суму 374,17 грн., вчинене в умовах воєнного стану та його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні та логічні, не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності позиції.

Враховуючи, що обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті у повному обсязі, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Визнання вини ОСОБА_3 , щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, суд визнає обставинами, що відповідно до статті 66 КК України пом`якшують його покарання.

Обставин, що відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

У відповідності до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Згідно вимог ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, раніше судимий, відшкодував заподіяну шкоду, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, проходив лікування в наркологічному відділенні в 2013 році з діагнозом «Зловживання опіоїдами зі шкідливими наслідками, стан утримання».

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, розмір матеріальної шкоди спричиненої злочином, яка усунена, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у виді позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі положень ст.75 КК України із встановленням обов`язків відповідно до вимог ст.76 КК України.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що саме таке покарання з урахування конкретних обставин вчинення злочину відповідатиме принципу індивідуалізації призначеного покарання, буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100,349, 373- 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 13.07.2023 року.

Вирок Ленінського районного суду м.Миколаєва від 26.05.2023 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн. - виконувати самостійно.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні не обривався.

Речові докази DVD-R диск без маркувальних позначень зберігати в матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

Суддя ОСОБА_1