Ухвала суду № 113777319, 28.09.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3938/21

Справа 226/3938/21

Провадження № 1-кп/226/78/2022

У Х В А Л А

про вирішення клопотань учасників провадження

28 вересня 2023 року м. Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

учасники судового процесу:

прокурор ОСОБА_3 ,

захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

перекладач ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, раніше судимого 13.07.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 2 роки, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки, не працюючого, не одруженого, дітей не має, зареєстрованого та який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, частиною третьою статті 185 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Димитров Донецької області, громадянки України, раніше судимої 23.03.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, 20.09.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді арешту строком 1 місяць 10 днів, 01.11.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України призначене остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці, заміжньої, дітей не має, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України,

у с т а н о в и в:

У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України, яким обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлене клопотання про продовження щодо обвинувачених строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Як підставу прокурор заявила наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 частини першої статті 177 КПК України, які наразі не зменшились.

Позицію прокурора у повній мірі підтримав представник потерпілого ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 заперечували проти клопотання прокурора.

Захисник зазначив, що на цей час не існує ризиків, про які каже прокурор, всі свідки допитані, матеріали вивчені. Також вважає неможливим переховування від суду, оскільки через воєнний стан безконтрольне переміщення осіб у будь-якому місті України виключене. З урахуванням значного терміну перебування ОСОБА_6 під вартою, наявність у нього міцних соціальних зв`язків, наявність житла, потреби у догляді за матір`ю, просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

ОСОБА_6 підтримав доводи захисника, зазначив, що заяви прокурора голослівні, бо всі свідки у справі допитані, він не збирається нікуди втікати. Просив надати можливість доглядати за матір`ю віком 76 років.

Обвинувачена ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 проти клопотання не заперечували.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 30.12.2021 до обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання їх під вартою із строком дії до 27.02.2022. Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року строк запобіжного заходу продовжено до 21 квітня 2022 року. За повідомленням прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_10 від 18 квітня 2022 року, через тимчасове зупинення роботи Димитровського міського суду Донецької області, строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був подовжений до 18 червня 2022 року у порядку, визначеному частиною шостою статті 615 КПК України. У подальшому ухвалами суду від 16 червня, 12 серпня 04 жовтня, 30 листопада 2022 року, 24 січня, 16 березня, 8 травня та 30 червня, 14 серпня 2023 року строк тримання під вартою обвинуваченим продовжувався до 14 серпня, 10 жовтня, 03 грудня 2022 року, 28 січня, 24 березня, 14 травня, 6 липня та 28 серпня, 12 жовтня 2023 року відповідно.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За наявності клопотань, відповідно до вимог частини третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пред`явлене обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду. Враховуючи ці обставини, наслідки від вчиненого правопорушення у своїй сукупності, свідчать про продовження існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України. Вказаний ризик наразі не зменшився і продовжує існувати.

Враховуючи характеристики обвинувачених, які неодноразово раніше притягувались до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, у цьому провадженні їм інкримінується вчинення злочинів із корисливих мотивів, відсутність в обвинувачених будь-яких джерел доходів, дають суду підстави для висновку, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.

Наведене дає суду підстави вважати, що вказані прокурором ризики, передбачені пунктами 1 та 5 частини першої статті 177 КПК України, на даній стадії судового провадження не втратили своєї актуальності і продовжують існувати. Тому суд погоджується з доводами прокурора про доцільність продовження обвинуваченим запобіжного заходу і неможливість застосування до них іншого, більш м`якого, аніж тримання під вартою, заходу.

Доводи сторони захисту про недоведеність прокурором ризиків та можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 за допомогою такого заходу як домашній арешт, є непереконливими і не підлягають задоволенню.

Суд не ігнорує доводи сторони захисту, але враховує існуючий суспільний інтерес, який виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою і превалює над принципом поваги до їх свободи.

Керуючись ст.177, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 26 листопада 2023 року включно з утриманням його в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 26 листопада 2023 року включно з утриманням її у Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_4 та обвинуваченому ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1