Вирок № 113777149, 25.09.2023, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1050/22

провадження №1-кп/136/76/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт з Угодою про примирення від 22.08.2023 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022020060000109 від 26.04.2022, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Явас, Зубово-Полянського району, Мордовської республіки, рф, українця, без громадянства, з середньою освітою, працює на молочно-товарній фермі в СГ ПП ім. Гагаріна с. Мовчанівка, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: с. Слобода Долинська, Долинський район, Івано-Франківська область, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2022 близько 16 години 00 хвилин, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у якого відповідно до висновку експерта № 1099 від 10.05.22 у крові виявлено етиловий спирт у концентрації 1,1‰, керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись автомобільною дорогою Т-02-03, на відстані 250 метрів від дорожнього знаку с. Сніжна, Погребищенської ТГ, Вінницького району, Вінницької області, в межах даного населеного пункту, разом із пасажирами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , у порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 12.1 «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» та 2.3 б «для забезпечення дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі», не вибрав безпечної швидкості руху та спілкуючись із пасажирами відволікся від керування транспортним засобом внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, здійснивши з`їзд на ліве узбіччя, де допустив зіткнення із деревом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажирка автомобіля марки «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому сьомого - дев`ятого ребер правої половини грудної клітки зі зміщенням уламків, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №40 від 09.06.2022 за ознакою тривалого (понад 21 добу) розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

У ситуації, яка склалась, у прямому причинному зв`язку із подією ДТП стало порушення водієм автомобіля марки «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 вимог п.п. 12.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України.

Такі умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У підготовчому судовому засіданну до суду надано Угоду про примирення укладену 22.08.2023 між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно з умовами Угоди про примирення від 22.08.2023 сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 286-1 КК України. ОСОБА_5 свою вину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення визнає повністю, щиро розкаюється в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що є обставинами, що пом`якшують покарання. Крім того, обвинувачений попросив пробачення у потерпілої, яка є його цивільною дружиною, а остання примирилась із ОСОБА_5 та пробачила йому, до нього ніяких претензій вона не має. Враховуючи зазначене сторони узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_5 із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Обвинувачений ОСОБА_5 визначений в угоді вид та розмір покарання розуміє та погоджується на його призначення. В угоді потерпіла та обвинувачений зазначили, що розуміють та усвідомлюють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно за обставин вказаних в обвинувальному акті, пояснив, що розуміє свої права та наслідки укладення та затвердження даної угоди, розуміє характер обвинувачення, покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. Підтвердив, що укладення угоди було добровільним, просив її затвердити.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного, просив затвердити угоду, оскільки при її укладенні було дотримано вимог Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Потерпіла ОСОБА_4 також просила затвердити угоду, запевнивши, що наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання їй зрозумілі, а укладення угоди було добровільним.

Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою ОСОБА_4 , відповідно до п.2 ч.7 ст.474 КПК України, оскільки умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 відповідно до ст.12 КК України належить до нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами цього кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Таким чином, приймаючи до уваги об`єктивно встановлені обставини, відсутність підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, суд вважає, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мало місце, а його дії вірно кваліфіковані, за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судом також враховано, що ОСОБА_5 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повністю відшкодував заподіяну шкоду та примирився з потерпілою.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, відповідно до положень ст. 69 КК України, дійшов висновку про можливість призначити обвинуваченому інший, більш м`який вид основного покарання, не зазначений в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме, у вигляді штрафу.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не містить заборони на призначення покарання за ст.286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України. А тому, застосування цієї норми не може об`єктивно та беззастережно вказувати на невідповідність умов угоди інтересам суспільства у даному конкретному випадку.

Переконавшись, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для її затвердження та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди виду та міри покарання.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ухвали слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 29.04.2022 накладено арешт на майно, а саме: автомобіль ВАЗ 21013, оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходяться на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів СПД №2 ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області, що розташований в м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 81-Г, Вінницької області. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України арешт на майно підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ч.1 ст.286-1 КК України, ст.ст. 314, 368, 370, 374, 376, 394, 468, 469, 473-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення укладену 22.08.2023 між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020060000109 від 26.04.2022.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання узгоджене сторонами угоди про примирення від 22.08.2023 із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів згідно з висновками №СЕ-19/102-22/7140-ІТ від 11.07.2022 та №4861/4862/22-21 від 19.07.2022 в загальній сумі 2 454 (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) гривні 06 копійок.

Речовий доказ по справі: автомобіль ВАЗ 21013, оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.08.2019, є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 - повернути власнику, скасувавши арешт, накладений на вказане майно ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 29.04.2022 (справа №136/530/22).

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду виключно з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1