Рішення № 113775872, 26.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34346/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

при секретарі судового засідання - Орел А. О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 15 серпня 2023 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, у якому просив стягнути суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, суму інфляційних втрат та пеню на загальну суму 29 277, 15 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі є співвласниками нежилих приміщень (літера А), у тому числі з №№ 1-4, тераса (групи приміщень № 104) у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 294, 8 кв м, і за період з 01 листопада 2022 року по 30 червня 2023 року включно у результаті несплати належним чином за надані послуги, згідно з договорами № 352/06УН від 09 серпня 2013 року «Про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій» і № 04/09/07/19/ТПВ/Р6 від 01 липня 2019 року «Про організацію надання послуг вивезення та знешкодження твердих побутових відходів», накопичилася заборгованість у розмірі 27 798, 21 грн, інфляційні втрати - 1 042, 55 грн, 3 % річних - 436, 39 грн, а разом 29 277, 15 грн.

23 серпня 2023 року на запити суду, подані у порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, надійшли відповіді щодо актуальної адреси місця реєстрації відповідачів.

Також 24 серпня 2023 року у справі відкрито провадження для розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін у судове засідання.

18 вересня 2023 року відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, вказавши, що 30 серпня 2023 року повністю погашено заборгованість перед ТОВ «Рада 6», у тому числі враховуючи суму судового збору, загальною сумою у розмірі 32 050, 20 грн і отримано довідку про відсутність заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, станом на 31 серпня 2023 року, на підтвердження чого надано письмові докази разом з відзивом.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Сторони у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про час, дату і місце слухання справи, окрім вищевказаних, заяв по суті або з процесуальних питань не було подано.

Згідно частиною другою ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень позивача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі рішення та задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

За положеннями частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтями 20, 21 Закону визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Встановлено судом, що з позовом ТОВ «Рада 6» звернулося до суду 09 серпня 2023 року, у якому просило стягнути з відповідачів загальну суму 29 277, 15 грн як заборгованість і штрафні санкції за невиконання обов`язку щодо оплати послуг за період з 01 листопада 2022 року по 30 червня 2023 року.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 30 серпня 2023 року сплатила суму у розмірі 32 050, 20 грн, за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: буд. АДРЕСА_1 , погасивши борг, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3173798834.1 від 30 серпня 2023 року. Крім того, позивачем надано відповідачеві довідку від 31 серпня 2023 року № 06-0032 за підписом директора ТОВ «Рада 6» Гіневської-Гайдай М. О. та головного бухгалтера Паламарчук Н. І. про те, що заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій станом на 31 серпня 2023 року відсутня.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що заборгованість перед ТОВ «Рада 6» погашена у повному обсязі, тому позов є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому сплачена сума судового збору у розмірі 2 684, 00 грн покладається на позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1-22, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя І. В. Литвинова