Рішення № 113775833, 16.08.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28487/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 1» (далі - позивач, ТОВ «РАДА 1») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 12 680,47 грн. основного боргу, 1 614,14 грн. інфляційної складової боргу, 220,50 грн. три проценти річних, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 481,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує даний будинок є ТОВ «РАДА 1». На виконання вимог чинного законодавства між ТОВ «РАДА 1» та відповідечем було укладено договір від 01.04.2009 року «Про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг», відповідно до умов якого позивач зобов`язувався забезпечити надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів, тощо) за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов`язувався оплачувати послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідач отримував житлового-комунальні послуги, проте зобов`язання щодо своєчасної оплати за спожиті послуги у повному обсязі виконані не були, у зв`язку із чим, за період з 01.04.2021 року по 31.07.2022 року утворилась заборгованість, яка становить 12 680,47 грн. Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивачем нараховано індекс інфляції у розмірі 1 614,14 грн., три проценти річних у розмірі 220,50 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 20.10.2022 року судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та роз`яснено відповідачу право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2023 року постановлено здійснювати розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 08.06.2023 року.

08.06.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

08.06.2023 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 16.08.2023 року.

01.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви ТОВ «РАДА 1» без розгляду, оскільки з 22.12.2016 року він не є власником квартири АДРЕСА_1 .

В судове засідання 16.08.2023 року учасники справи не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Суд встановив, що житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує житловий будинок АДРЕСА_2 , є ТОВ «РАДА 1».

01.04.2009 року між ТОВ «РАДА 1» (далі - Підприємство) та ОСОБА_1 (далі - Споживач) укладено договір «Про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг» (далі - Договір), предметом якого є забезпечення Підприємством надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів, тощо) за адресою: АДРЕСА_2 , а Споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених цим Договором (а. с. 7 - 12).

Згідно п. п. 2.1., 2.1.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за Договором вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. п. 3.4.4. Договору, Споживач зобов`язаний до 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим вносити плату на рахунок Підприємства пропорційно його частині власності в будинку і в розмірах, визначених чинним законодавством, за надані послуги, а саме: диспетчеризацію і технічне обслуговування ліфтів, вивіз побутових відходів, обслуговування будинкових вузлів обліку, їх стандартизацію і метрологію, обслуговування водостоків, люків, димовентиляційних каналів, протипожежної автоматики, внутрішніх та зовнішніх тепло- та електропроводів будинку, дезінфекцію, дератизацію, послуги аварійної служби, підготовку будинку до експлуатації у зимовий період, електроенергію на роботу ліфтів, на освітлення сходових кліток, опалення місць загального користування, воду на миття та полив прибудинкової території, матеріальні витрати по утриманню будинку, витрати на утримання адміністративного приміщення, апарату управління та персоналу Підприємства, санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування, комунальні та інші платежі, передбачені чинним законодавством України.

Позовні вимоги ТОВ «РАДА 1» обґрунтовує тим, що відповідач, як власник квартири АДРЕСА_1 , не оплачує житлово-комунальні послуги, які надає позивач як власнику зазначеного житлового приміщення. Так, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період часу з 01.04.2021 року по 31.07.2022 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

За змістом ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Позивачем не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .

Натомість, згідно наданої відповідачем копії договору дарування квартири від 20.12.2016 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. за реєстровим № 1141, ОСОБА_1 відчужив квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.12.2016 року № 76425544, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не надано належних та достовірних доказів того, що відповідач був власником або наймачем зазначеної квартири у 2021 та 2022 роках, то правові підстави вважати, що відповідач був споживачем відповідних житлово-комунальних послуг та фактично користувався ними у цей період, а отже, мав обов`язки зі сплати зазначених житлово-комунальних послуг відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «РАДА 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 182, 331 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 16.08.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко